Рішення № 71636942, 17.01.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/4039/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2018 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., секретаря судових засідань Парфенюк Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги, просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу, зареєстрованого між нею та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 19.02.2010 року з відповідачем був укладений шлюб. Від спільного сумісного проживання з відповідачем народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на сімейні обов’язки. Вони стали зовсім чужими людьми, втратили почуття любові та взаємної поваги. Подружні відносини між ними припинилися з серпня 2016 року та з того ж часу спільне господарство не ведеться, проживають окремо, спір про спільне майно відсутній. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини. На примирення не згідна та вважає, що шлюб необхідно розірвати. Малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Їй важко одній утримувати дитину лише на її заробітну плату, так як дитині необхідно постійно купувати одяг, продукти, підручники та канцелярські предмети для її навчання, а також іграшки для його належного розвитку. У зв’язку з цим їй необхідна фінансова допомога з боку відповідача на утримання їхнього сина, яку він у добровільному порядку відмовляється надавати.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, подала до суду заяву від 17.01.2018 року, якою підтримала позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечувала, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у відповідності з ч.8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з’явилися у судове засідання.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.02.2010 року між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 176, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 19.02.2010 року.

У свідоцтві про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком вказаний відповідач по справі, який не оспорював та не заперечував своє батьківство.

Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, миритися вона не бажає, відповідач в судове засідання не з'явився, не надав до суду заперечень проти розірвання шлюбу, сторони не підтримують сімейно-шлюбних відносин, тому суд прийшов до висновку, що дана сім'я розпалась.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач офіційно не працевлаштований та немає регулярного матеріального доходу.

Дитина фактично на даний час перебуває на утриманні позивачки. Відповідач не виконує обов'язків по утриманню своєї дитини, які встановлені ст. 180 Сімейного кодексу України, маючи можливість належним чином їх виконувати, так як він знаходиться у працездатному віці, має можливість працювати та отримувати відповідну заробітну плату.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на день ухвалення рішення становить 1860 грн.

Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, враховуючи матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які просить стягнути позивач на її користь, є обгрунтованим, визначеним з врахуванням всіх обставин та вимог закону, а тому позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави для задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

На підставіст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 105, 110, 112, 113, 180-182, 184, 191 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19.02.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 176 між громадянами України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розірвати.

Стягнути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14.11.2017 року та до повноліття сина.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКС України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Здолбунівсього районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: І.А. Чорний