Вирок № 71636640, 17.01.2018, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1763/17

Провадження №1-кп/433/9/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018

Троїцький районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Певної О.С.,

при секретарі судового засідання: Нехаєві В.В., Рєзнікової Л.В.,

за участю прокурора – Наджотова О.О.,

потерпілої – ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за №12017130590000261 від 02 вересня 2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Троїцьке, Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2017 року, близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автомобільній дорозі «КПП Дьоміно-Олександрівка-Троїцьке-Тимонове-Сватове-Луганськ», разом з пасажиром ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився на передньому пасажирському сидінні зазначеного автомобіля, під час руху від вул. Пушкіна смт. Троїцьке до вул. Паркова смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого ОСОБА_2 при виборі швидкості руху повинен був обрати таку швидкість свого руху, щоб при впливі на органи керування транспортного засобу (гальмова система, рульове керування) він мав змогу безпечно керувати транспортним засобом і постійно контролювати напрям і траєкторію його руху в межах обраної смуги руху, під час зустрічного роз’їзду з вантажним автомобілем марки «ГАЗ 33104-318» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, допустив виїзд на праве вологе узбіччя дороги, внаслідок чого ОСОБА_2 втратив керування автомобілем та допустив перекидання автомобілю в правий кювет.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «FiatDoblo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 92 від 14.09.2017 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми – вдавленого оскільчастого перелому склепіння черепу в лівій висково-потилочній області з переходом на основу, з пошкодженням речовини головного мозку і лівої вискової долі, з крововиливом під судинну і тверду, мозкові оболонки;забійні рани лівої висково-потиличної області голови і лівої вискової області обличчя, з крововиливами в навколишні м’які тканини; синці та садна обличчя, відкритий перелом тіла нижньої щелепи з ліва. Травма ускладнилась проривом крові в систему мозкових шлуночків і футлярним субарахноідальним крововиливом із здавлюванням стовбура. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, з комплексом складаючих її зовнішніх, внутрішніх пошкоджень і ускладнень, практично одночасно з їх заподіянням. Між зазначеними ушкодженнями та настанням смерті мається прямий причинно-наслідковий зв’язок. Відкрита черепно-мозкова травма з комплексом зовнішніх, внутрішніх пошкоджень і ускладнень, стосовно живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в час заподіяння. В крові загиблого ОСОБА_3 виявлено етанол в концентрації 3,13 %, яка стосовно живої особи свідчить про тяжку ступінь алкогольного сп’яніння, в якому знаходився ОСОБА_3 на час настання смерті. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_2, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1662 від 25.09.2017 року, знаходяться в причинному зв’язку з подією та наслідками, оскільки в даній дорожні обстановці він мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній пригоді дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п 12.1 Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору являлися умовою створення аварійної ситуації та знаходились у причинному зв’язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що вказаний злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так як вони встановлені судом.

Під час допиту у суді обвинувачений пояснив, що 02 вересня 2017 року близько 09 години він повертався з рибалки. Оскільки на вулиці йшов дощ і машина була брудна, він вирішив поїхати на мийку. Залишивши там автомобіль, він пішов до магазину «Алекс» за алкогольними напоями. Повернувшись, він ще декілька годин перебував на мийці де вживав алкогольні напої. Серед осіб, які там перебували також знаходився ОСОБА_3 Потім ОСОБА_3 попросив його відвезти додому. Не доїжджаючи додому ОСОБА_3 попросив його поїхати назад. Він розвернув машину і вони поїхали в зворотному напрямку. Назустріч їм їхав автомобіль ГАЗ. Він не впорався з керуванням та машину занесло. Яким чином він виліз з машини не пам’ятає. Потім приїхала швидка. В лікарні у нього взяли аналіз крові на вміст алкоголю і там же повідомили, що ОСОБА_3 помер.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Свою вину в інкримінованому йому злочині визнає повністю, визнає повністю цивільний позов. На час розгляду справи повністю відшкодував суму пред’явленого цивільного позову, на підтвердження чого надав суду відповідні документи. Просив при призначенні йому покарання врахувати, що він має матір похилого віку та повнолітню доньку, яка навчається у вищому навчальному закладі, яким він допомагає, а також не позбавляти його права на керування транспортним засобом, оскільки він є підприємцем та під час здійснення підприємницької діяльності він безпосередньо використовує автомобіль для транспортування товарів.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, свідка ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання вини ОСОБА_2, винність підсудного у вчиненні інкримінованого злочину, за встановлених судом обставин, підтверджується зібраними належними та допустимими доказами в їх сукупності, які не суперечать один одному.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона із загиблим проживала однією сімє’ю без реєстрації шлюбу та мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_5, який знаходиться на її утриманні. Потерпіла вказала, що не була очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. На передодні ввечері вона отримала смс – повідомлення від чоловіка, який цікавився станом справ її та дитини. А наступного дня, приблизно о 13 год. 40 хв. 02.09.2017, їй зателефонувала сестра ОСОБА_3 та повідомила, що останній загинув під час ДТП. Потерпіла підтвердила, що всі витрати на поховання чоловіка вона несла самостійно та наразі вона та дитина несуть душевні страждання через загибель ОСОБА_3, у зв’язку з чим позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 не заперечувала, що ОСОБА_2 під час судового розгляду компенсував їй матеріальну та моральну шкоду, пред’явлену за позовом, у зв’язку з чим вона погодилась з думкою прокурора про призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням, з позбавленням його права керування транспортними засобами на певний строк.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав показання, що він працює водієм в приватної особи, має стаж керування транспортним засобом з 2008 року. Восени 2017 року, точної дати назвати не зміг, він їхав по вул. Котовського в смт. Троїцьке Луганської області та направлявся з доставкою товару в с. Циганівка Троїцького району. З повороту виїхала машина «Fiat Doblo» на великій швидкості. Він загальмував, прижимаючись до узбіччя з права, та пропустив автомобіль. Потім побачив в дзеркало заднього виду, що машину, що проїхала, почало заносити та вона злетіла з дороги. Він, не зупиняючись, одразу повідомив про те, що сталося своєму начальнику ОСОБА_6

Судом досліджено письмові докази та висновки судових експертиз по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.

Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, за результатами якого складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.09.2017 та відповідні фото-таблиці і план-схеми до нього, була оглянута ділянка автодороги, яка розташована між вул. Парковою та вул. Пушкіна в смт. Троїцьке Луганської області,на місці події встановлено дорожню обстановку та слідову інформацію, фактичне розташування транспортного засобу (а.с. 51-55, 56, 57, 58, 59- 61).

Згідно протоколу огляду місця події від 02.09.2017 та відповідних фото-таблиць до нього вбачається, що була оглянута ділянка місцевості, яка розташована між вул. Парковою та вул. Пушкіна в смт. Троїцьке Луганської області, проїзна частина, розташування автомобіля та виявлених на місці речей, а також було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «BRAVIS», мобільний телефон марки «Apple», окуляри, туфель чоловічий білого кольору, відеореєстратор (а.с. 62-64, 65-67).

Відповідно до протоколу огляду трупа від 02.09.2017 та відповідних фото-таблиць до нього вбачається, що труп чоловічої статі виявлено в автомобілі «Fiat Doblo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксовані місце розташування трупа, а також пошкодження на його тілі та одязі (а.с. – 68-72).

Висновком судово-медичної експертизи № 92 від 14.09.2017 підтверджується, що смерть потерпілого ОСОБА_3 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми з комплексом складових її зовнішніх, внутрішньочерепних пошкоджень та ускладнень практично з їх одночасним спричиненням. Між вище встановленими пошкодженнями та настанням смерті потерпілого є прямий причинно-наслідковий зв'язок (а.с. 73-76);

Висновком судової автотехнічної експертизи № 1662 від 25.09.2017 підтверджується, що дії водія «Fiat Doblo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору являлися умовою створення аварійної ситуації та знаходились у причинному зв’язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 103-105);

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1664 від 20.09.2017 та відповідних фототаблиць до нього, автомобіль «Fiat Doblo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 технічних неполадок, які б могли вплинути на розвиток аварійної обстановки і механізм даного ДТП не мав (а.с. 107-110, 111-114));

Згідно з протоколом медичного огляду №42 від 02.09.2017 та результатом хіміко-токсологічного дослідження №1131-1132 в крові обвинуваченого виявлено етанолу 2,46 г/дм 3 (а.с. – 90, 91).

Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, які з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з подією ДТП, що виразились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Fiat Doblo» д.н. НОМЕР_1 при виборі швидкості руху повинен був обирати таку швидкість свого руху, щоб при впливі на органи керування транспортного засобу (гальмова система, рульове керування) він мав змогу безпечно керувати транспортним засобом і постійно контролювати напрям і траєкторію його руху в межах обраної смуг руху, що спричинило наслідки у вигляді смерті ОСОБА_3

Оцінюючи в сукупності досліджені у справі докази, які є достатніми, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є приватним підприємцем, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, раніше не судимий. Згідно посвідчення водія серія НОМЕР_4 від 26.01.2002 ОСОБА_2 має право на керування транспортним засобами категорії «В», «С» (а.с. 78-88).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому злочині, повне відшкодування спричиненої шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

Згідно положень ст.ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого необережного злочину, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, обтяжуючої покарання обставини, його відношення до скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання в межах санкції за частиною 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням його права керування транспортними засобами.

При цьому, враховуючи сукупність обставин справи, наявність вищезазначених пом'якшуючих обставин, дані про особу ОСОБА_2, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, думку потерпілої ОСОБА_1, суд на підставі ст.75 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

В частині позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступних обставин.

Потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, в якому вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 19 156 грн. 00 коп. за ритуальні послуги на поховання, моральну шкоду за загибель її чоловіка у розмірі 100 000 грн. 00 коп., судові витрати у виді сплати судового збору в сумі 1000 грн. 00 коп. за пред’явлення позову в частині стягнення моральної шкоди (а.с. – 31-45,49).

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження розміру заявленої шкоди потерпілою надано копії: накладної №7 від 04.09.2017 за поминальний обід на суму 7811 грн. 00 коп.; накладної №12 від 11.10.2017 за поминальний обід на суму 3285 грн. 00 коп.; накладної від 20.10.2017 за ритуальні послуги на суму 6365 грн. 00 коп.; накладної №2 від 04.09.2017 на суму 1695 грн. 00 коп., а всього: 19156 грн. 00 коп. (а.с. - 42-44). Крім того надана накладна №2 від 04.09.2017 на суму 1000 грн. 00 коп., про стягнення суми якої в позовній заяві не ставилась потерпілою вимога (а.с. -45). Таким чином, матеріалами справи підтверджено витрати за ритуальні послуги на поховання, у зв’язку з чим вимога потерпілої про відшкодування матеріальних витрат на суму 19156 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

Згідно вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із протиправною поведінкою щодо неї, членів її сімї чи близьких родичів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ч.2 ст.1168 ЦК України).

Виходячи з положень ч.2 ст.1168 та ч.2 ст.1187 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

З урахуванням характеру й обсягу моральних страждань потерпілої ОСОБА_1, її психоемоційних переживань, понесених внаслідок смерті близької людини – її чоловіка ОСОБА_3, з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 2007 року, та який є батьком їх спільної неповнолітньої дитини – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, який, після смерті батька перебуває на її утриманні, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідного часу та зусиль, направлених для їх відновлення, суд дійшов висновку про те, що потерпілій спричинена моральна шкода, яка визначається у грошовій формі на суму 100 000 грн., що є справедливою компенсацією спричинених моральних страждань.

Під час розгляду справи обвинуваченим ОСОБА_2 відшкодовано шкоду потерпілій ОСОБА_1, в розмірі 120 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями на оформлення заяв на переказ готівки від 20. 12.2017 на суму 20000 грн.00 коп., від 05.01.2018 на суму 85000 грн. 00 коп., від 12.01.2018 на суму 15 000 грн. 00 коп. на ім’я ОСОБА_1 (а.с. -148, 153, 154 ).

За вимогами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне продовжити дію арешту на автомобіль марки «Fiat Doblo» д.н. НОМЕР_1 , який накладено згідно ухвали слідчого судді Троїцького районного суду Луганської області від 05.09.2017 (а.с. -106), після набрання вироком законної сили – накладений арешт підлягає скасуванню.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392 – 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та/або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.72 КК України, вирок в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки – звернути до окремого виконання.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – закрити.

До набрання вироком законної сили продовжити дію арешту на автомобіль марки «Fiat Doblo» д.н. НОМЕР_1, на який накладено згідно ухвали слідчого судді Троїцького районного суду Луганської області від 05 вересня 2017 року, який знаходяться на штраф майданчику Троїцького відділу поліції ГУНП в Луганській області, після набрання вироком законної сили – накладений арешт підлягає скасуванню та поверненню ОСОБА_7

Речові докази по кримінальному провадженню: відеорегістратор в корпусі чорного кольору з флеш картою марки «SDHCMamoryCard 8Gb», на який накладено арешт, знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП – повернути ОСОБА_7; мобільний телефон марки «Bravis» в корпусі чорного кольору – вважати повернутим родичам померлого ОСОБА_3; мобільний телефон марки «Applе», зв’язку ключів в кількості чотирьох штук, окуляри для захисту проти сонця – вважати повернутими ОСОБА_2; шкіряна обшивка чорного кольору з керма автомобілю, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП, - знищити; спортивні брюки зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП, - повернути ОСОБА_2; одяг померлого ОСОБА_3 (чорна спортивна кофта з плащової тканини зі світло-сірими вставками на рукавах та боковим поверхням; чорна футболка х/б з короткими рукавами; чорні джинсові брюки; світло-сірі труси типу шорт х/б; чорні полісинтетичні носки; світло-бежевий правий літній туфель з шкіро замінювача, без шнурків), що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП, - повернути потерпілій ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 (і.п.н.НОМЕР_2) процесуальні витрати за проведені по кримінальному провадженню судову дактилоскопічну експертизу №19/113/6- 1/541е від 12.09.2017 року в сумі 495 грн. 35 коп. (чотириста дев’яносто п’ят гривень тридцять п’ять копійок), судову автотехнічну експертизу №1644 від 20 вересня 2017 року в сумі 2376 грн. 00 коп. (дві тисячі сімдесят шість гривень 00 копійок), судову автотехнічну експертизу №1662 від 25 вересня 2017 року в сумі 3714 грн. 00 коп. (три тисячі сімсот чотирнадцять гривень 00 копійок), перерахувавши їх на користь держави (Державний бюджет ГУДКСУ у Троїцькому районі /Троїцький район/ 24060300, рахунок – 31115115700354, інші надходження, МФО - 804013, код ЄДРПОУ отримувача коштів – 37981102, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.С. Певна