Ухвала суду № 71636488, 15.01.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/19767/17

УХВАЛА

іменем України

15 січня 2018 року Сватівський районний суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Половинки В.О.,

за участю: секретаря

судового засідання Фурсової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове заяву судді Сватівського районного суду Луганської області Половинки Віктора Олександровича про самовідвід у цивільній справі № 426/19767/17 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту володіння на праві власності квартирою

в с т а н о в и в:

У провадженні судді Сватівського районного суду знаходиться цивільна справа № 426/19767/17 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту володіння на праві власності квартирою.

Ухвалою суду від 6 листопада 2017 року суддею Половинка В.О. відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2017 року скасовано ухвалу суду першої інстанції і справа передана на новий розгляд.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

З 15 грудня 2017 року діє новий ЦПК України, згідно п. 9 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України, справи в судах першої та апеляційної інстанції провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До розгляду справи по суті суддя Половинка В.О. заявив самовідвід, оскільки ним було вже прийнято рішення у цій справі і, таким чином, він висловив свою думку з приводу прийняття рішення у справі. Крім того, з його позицією не погодився заявник, пославшись на практику інших судів.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики та Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого Радою суддів України від 04.02.2016, № 1 "Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики" неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Виходячи з аналізу змісту рішень Європейського суду з прав людини: у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), заява № 9186/80, рішення від 26 жовтня 1984 р. - «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться»; у справі «Ветштайн проти Швейцарії» заява №33958/96 - «Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві».

Крім того, відповідно до об’єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 6 листопада 2017 року суддею Половинка В.О. відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право, тобто суддею вже була висловлена своя думка та позиція з приводу прийняття рішення у справі. З цією позицією не погодився заявник, пославшись на практику інших судів, внаслідок апеляційного оскарження було скасовано ухвалу суду першої інстанції. Викладені обставини дають обґрунтовані підстави для сумнівів у об’єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи як з боку заявника, так і з боку будь-якого стороннього спостерігача.

Незважаючи на те, що вказані факти, не свідчать про наявність упередженості у судді, але з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та на розгляд її справи поза будь-яким сумнівом для сторін щодо об’єктивності та неупередженості складу суду, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, суд приходить висновку, що заява судді Половинки В.О. про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 260, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву судді Сватівського районного суду Луганської області Половинки Віктора Олександровича про самовідвід по справі № 426/19767/17 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту володіння на праві власності квартирою – задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 426/19767/17 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту володіння на праві власності квартирою передати до канцелярії Сватівського районного суду Луганської області для визначення іншого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Половинка