Рішення № 71636109, 16.01.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3247/17;

Провадження № 2/401/238/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючий суддя - Андріянов О.В.

За участю: секретаря - Суботніцької О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, в особі Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, співвідповідача – Державної казначейської служби України, про відшкодування заподіяної державною шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом: ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, в особі Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, співвідповідача – Державної казначейської служби України, про відшкодування заподіяної державною шкоди. Позивачка просить суд стягнути з Державного бюджету України 34283,0 грн. матеріальної шкоди та 17000,0 грн., матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок невиплати їй соціальних виплат за судовими рішеннями, у визначеному цими рішеннями розмірі.

Представник відповідача, Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, подав до суду відзив на позовну заяву із доказами. Проти позову заперечив з тих підстав, що за судовими рішеннями позивачки були сплачені всі належні суми, після того як повноваження по визначенню розмірів соціальних виплат було передано КМ України, останнім був зменшений розмір виплат, які отримує позивачка та їй вони сплачуються, окрім цього, судами вже приймалися рішення з аналогічних вимог, щодо відшкодування державою заподіяної шкоди, пов’язаних з невиконанням судових рішень, але з іншим суб’єктним складом процесуальних учасників.

Інші відповідачі відзивів не надали, позивачка до суду не надала відповіді на відзив.

18.12.2017 р. було відкрите провадження у справі, ухвалою про відкриття провадження було розв’язане клопотання позивача щодо залучення до участі у справі співвідповідачем Державну казначейську службу України, та заява про забезпечення доказів з підстав, визначених ч.4, ст. 117 ЦПК України, була повернута позивачу.

16.01.2018 р. винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про розгляд справи в судовому засіданні.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних доказів.

Судом були досліджені належні та допустимі письмові докази:

- копія постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2010 р., по справі № 2-а-60/2010;

- копія постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.06.2011 р., по справі № 2-а-1713/11;

- копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 р.;

- копія ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.12.2011 р., по справі № 2-а-1713/11;

- копія виконавчого листа по справі № 2-а-1713/11;

- копія листа ГУЮ у Кіровоградській області від 25.06.2013 р.;

- копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 18070722;

- копія розпорядження та службової записки про перерахунок пенсії позивачки;

- копія протоколу коректування позивачки пенсії;

- копія протоколу про перерахунок пенсії позивачки;

- копія довідки про перерахунок пенсії позивачки;

- копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 28890524;

- копії протоколів про перерахунок пенсії позивачки;

- копією ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р.;

- копія позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяною державою внаслідок невиконання судових рішень від 24.09.2013 р.;

- копія рішення Світловодського міськрайонного суду по справі № 401/4510/13-ц від 28.03.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяною державою внаслідок невиконання судових рішень;

- копія ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 24.06.2014 р. по справі № 401/4510/13-ц від 28.03.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяною державою внаслідок невиконання судових рішень;

- копія ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.03.2015 р., по справі № 2-а-1713/11;

- копія повідомлення ГУЮ у Кіровоградській області про взяття на облік рішення, виконання якого гарантується державою;

- копії довідок про здійснення нарахувань на виконання рішення суду органу ПФ України.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка, в обґрунтування заявлених позовних вимог наводить те, що їй пенсія сплачується у меншому розмірі, ніж це визначено за рішеннями суду, з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Вважає, що державою їй була заподіяна шкода у вигляді сплати пенсії у меншому розмірі. Просить відповідно до ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України стягнути з Державного бюджету України на її користь 34283,0 грн. матеріальної шкоди та 17000,0 грн., матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок невиплати соціальних виплат за судовими рішеннями у визначеному цими рішеннями розмірі.

Судом встановлено, що за постановами Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2010 р., по справі № 2-а-60/2010 та від 24.06. 2011 р., по справі № 2-а-1713/11, за адміністративними позовами ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську, було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги позивачу у розмірі підвищення на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 р. – 29.01.2010 р., а також з 26 листопада 2010 року та здійснювати таке нарахування та виплати, з урахуванням раніше сплаченої надбавки за ці періоди, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни».

За період з 24 листопада по 26 грудня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі проведено перерахунок позивачки підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни».

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 12 грудня 2011 року виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа закінчено на підставі п. 11, ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Ця постанова позивачкою не оскаржувалася та повторно виконавчий лист до виконання нею не пред'являвся.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року постанову Світловодського міськрайонного суду від 24.06.2011 року по справі № 2-а-1713/11 залишено без змін.

12 лютого 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі проведено перерахунок підвищення пенсії позивачці, як дитині війни у розмірі 1153 грн. 53 коп.

З 23 липня 2011 року припинено нарахування підвищення пенсії позивачки у розмірі визначеному постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2011 року у зв'язку із зміною законодавства щодо розміру підвищення пенсії, зокрема: Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI, Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 6 грудня 2012 року № 5515-VI, постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, від 28 грудня 2011 року № 1381.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1, ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2, статті1167 ЦК України.

Частиною 2, ст. 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала не залежно від її вини. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування, згідно ст. 1173 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 81ЦПК України при вирішенні спору позивачем підлягає доказуванню наявність завданої позивачу шкоди, її розмір, причинний зв'язок між шкодою і незаконними діями чи бездіяльністю заподіювача шкоди.

В обґрунтування наявності завданої майнової шкоди позивач посилається на суми несплаченого їй підвищення пенсії, згідно судових рішень, які перебували на виконанні державної виконавчої служби.

У разі безпідставності прийнятих державним виконавцем постанов позивачкою не були здійснені правові заходи щодо оскарження правомірності прийнятих державним виконавцем рішень та позивачка не довела протиправність цих рішень державного виконавця та підстав для відшкодування визначеного законодавством.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому у виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачкою не було не надано доказів на підтвердження наявності у неї втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних їй невиконанням судового рішення про проведення перерахунку підвищення пенсії, тобто не довела наявності моральної шкоди.

Окрім цього, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом № 76-VIII від 28.12.2014 р., були внесені зміни, якими встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не відповідно до Закону, який діяв на час винесення судових рішень та яким встановлювалася доплата у розмірі 30%.

Судом також встановлено, що позивачка зверталася в 2013 р. з позовом про відшкодування заподіяної невиконанням судових рішень щодо здійснення на її користь соціальних виплат, державою, матеріальної та моральної шкоди, при цьому позовні вимоги позивачкою заявлялися до інших осіб, суб’єктів владних повноважень. Рішенням Світловодського міськрайонного суду по справі № 401/4510/13-ц від 28.03.2014 р., у справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяною державою внаслідок невиконання судових рішень було відмовлено, вказане рішення набрало законної сили.

З урахуванням викладеного у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок Державного бюджету України відповідно до п.13, ч. 2, ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись: ст. ст. 12, 13, 76-81, 128, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, в особі Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, співвідповідача – Державної казначейської служби України, про відшкодування заподіяної державною шкоди – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Копію судового рішення в порядку визначеному ст. 272 ЦПК України направити сторонам.

На рішення суду протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Андріянов