Ухвала суду № 71635610, 16.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7/18

Провадження № 11-сс/779/16/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Васильєв

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Васильєва О.П.

суддів Гриновецького Б.М., Повзла В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

прокурора Романовського І.О.

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника Федечка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Шніцара А.О. поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області Кульчицького Я.Д. в кримінальному провадженні №12017090000000089 від 15.03.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2018 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 04 березня 2018 року включно.

Своє рішення слідчий суддя мотивувала тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, а також прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник Шніцар А.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ініціювання питання про застосування запобіжного заходу можливе виключно щодо особи, якій в передбаченому законом порядку вручено повідомлення про підозру. Разом з тим, захисник звертає увагу на те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу подано до суду 02.01.2018 року – до вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру 03.01.2018 року, а тому вважає, що таке клопотання не могло бути задоволено слідчим суддею.

Крім того, вказує, що слідчий суддя всупереч практиці ЄСПЛ, не обґрунтував, якими конкретними доказами чи даними підтверджується обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В апеляційній інстанції:

- прокурор заперечив доводи і вимоги поданої апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

- підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник Федечко А.С. підтримали доводи апеляційної скарги і просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з клопотання слідчого, 14.03.2017 року близько 21.00 год. ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою приховання своїх осіб від потерпілих та подальшого уникнення від кримінальної відповідальності, одяглись у маски та рукавиці, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проникли у приміщення житлового будинку та літньої кухні, що по АДРЕСА_2. Там, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілих та погроз застосування такого насильства, зв’язали полімерними хомутами та скетчем ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 10000 гривень та газовим пістолетом марки «МЕ 9 mod.Para», який належав ОСОБА_7 Крім того, 14.03.2017 року близько 21.00 год. ОСОБА_3 спільно з невстановленими особами, перебуваючи у домогосподарстві по АДРЕСА_2, під час вчинення розбою, вирішили позбавити життя ОСОБА_8 З цією метою ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, закрив отвори рота та носа ОСОБА_8, спричинивши їй згідно висновку експерта №11 від 12.05.2017 року тілесні ушкодження у вигляді синців, саден та забійної рани в ділянці обличчя, крововиливу та забійної рани верхньої губи, крововиливу в слизову оболонку нижньої губи, з розвитком механічної асфіксії внаслідок закриття отворів рота та носа, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, від яких потерпіла померла на місці, тобто вбив її.

15.03.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090000000089 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, п. п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України (а.п.5-6).

Апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що суперечать діючому кримінальному процесуальному закону, доводи апеляції захисника Шніцара А.О. про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу не підлягає задоволенню, оскільки подано до суду 02.01.2018 року, ще до оголошення підозри ОСОБА_3

Так, відповідно до вимог ст..42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У вказаному кримінальному провадженні 02 січня 2017 року слідчим за погодженням з прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, п. п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України.

Однак, згідно рапортів працівників поліції, вручити підозру ОСОБА_3 не представилось можливим, у зв’язку з його відсутністю за місцем реєстрації та тимчасового проживання (а.п.35-37).

02 січня 2017 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Івано-Франківського міського суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У зв’язку з тим, що на час розгляду вказаного клопотання місце знаходження ОСОБА_3 невідоме, 02 січня 2017 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою (а.п.41-42).

03 січня 2017 року ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, п. п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України (а.п.78-81).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були досліджені слідчим суддею та перевірені судом апеляційної інстанції. Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 15.03.2017 року, під час огляду господарства ОСОБА_7 було виявлено та вилучено трикотажну рукавицю чорного кольору (а.п.9-10), яку в подальшому було направлено для проведення молекулярно-генетичного дослідження до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи №10/280 від 05.05.2017 року (а.п.14-15), у вирізках з виворітної сторони рукавиці виявлено кров людини і клітини з ядрами, генетичні ознаки крові і клітин є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8, генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої статі та присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7

Разом з тим, відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи №10/703 від 25.10.2017 року (а.п.16) вбачається, що серед змішаних генетичних ознак крові та клітин на виворотній стороні рукавиці присутні генетичні ознаки особи чоловічої генетичної статі, клітини якої виявлено на зубочистці, якою користувався ОСОБА_3 та яку було отримано відповідно до вимог ст.274 КПК України в порядку негласного отримання зразків для порівняльного дослідження.

Слідчий суддя обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_7 від 18.03.2017 року (а.п.11-13), в яких потерпілий конкретизує обставини вчинених кримінальних правопорушень та вказує на те, що вони були вчинені групою осіб.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність досліджених доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов правильного висновку, що вищевказані докази, свідчать про обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказані правопорушення.

Колегія суддів вважає, що вищевикладені обставини повністю спростовують доводи захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_3

Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором надано достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі захисника не наведено переконливих доводів щодо запобігання наявним ризикам в інший спосіб, ніж передбачений відповідним судовим рішенням.

Обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахувала обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 вказаного вище злочинів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків.

Колегія суддів приймає до уваги, що з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався до позбавлення волі, що свідчить про те, що він схильний до вчинення злочинів і у разі обрання запобіжного заходу, який не пов’язано з триманням під вартою, підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Колегія суддів, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, які було вчинено групою осіб, враховуючи стадію, на якій знаходиться розслідування кримінального провадження і характер слідчих дій, які необхідно провести для встановлення всіх фактичних обставин та допоможуть встановити інших осіб, які причетні до злочину, вважає, що доводи органу досудового слідства про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є обґрунтованими і тільки обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Колегією суддів, не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області Кульчицького Я.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, немає, а тому ухвалу слідчого судді належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст.177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Шніцара А.О., подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого в кримінальному провадженні №12017090000000089 від 15.03.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.П. Васильєв

Судді: Б.М. Гриновецький

В.В. Повзло