Ухвала суду № 71635508, 17.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/1354/17

Провадження № 11-сс/779/25/2018

Категорія ст. 303 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М. Л. М.

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Повзла В.В.,

Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.

за участю секретаря Кравчук І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2017 року про залишення без розгляду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094, -

за участю: прокурора Гураш Н.М.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, направити матеріали кримінальної справи керівнику Богородчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП для продовження досудового розслідування. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що він не зміг прибути у судове засідання суду першої інстанції внаслідок перебування на лікуванні в Івано-Франківській ОКЛ. Вказує, що про існування постанови старшого слідчого Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства йому стало відомо з постанови старшого слідчого прокуратури Майковського Р.Р. від 27.09.2017 року про закриття кримінального провадження №12017090120000167, яку він отримав 08.12.2017 року. Апелянту стало відомо, що старший слідчий Гелетій В.М. прийняв кримінальну справу №322094 до свого провадження 26.09.2012 року, та через 15 днів – 10.10.2012 року, виніс постанову про зупинення досудового слідства на підставі п. 3 ст. 206 КПК України (в ред. 1960 року). Вважає, що слідчим не було проведено всіх необхідних можливих слідчих дій для встановлення особи, яка вчинила злочин, згідно з ч. 3 ст. 206 КПК України (в ред. 1960 року).

Ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2017 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_3, оскільки останній двічі не з’явився в судове засідання. Свої висновки щодо залишення скарги без розгляду слідчий суддя мотивував тим, що за відсутності скаржника у судовому засіданні та внаслідок неподання ним жодних доказів до поданої скарги, неможливо встановити об’єктивність доводів щодо необхідності поновлення строку на подання скарги, неможливо зрозуміти суть оскарження дій слідчого, що були вчинені ще за нормами кримінально-процесуального закону, який діяв у редакції до 2012 року.

Апелянт до суду не з’явився, про час та місце повідомлений, заяв про перенесення слухання по справі до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному суду розглянуть справу у його відсутність.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор не підтримав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу з наступних підстав.

Положеннями ст.ст. 2, 8, ч. 1 ст. 9 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з застосуванням до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, здійснення кримінального провадження з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Конституція України гарантує кожному громадянину його конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Ст. 7 КПК України закріплює загальні засади кримінального провадження, зокрема щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

В резолютивній частини ухвали слідчого судді вбачається, що вона оскарженню не підлягає, в той же час, колегія суддів, з метою реалізації положень ст. 55 Конституції України в частині недопущення обмеження конституційних справ і свобод людини і громадянина, вважає за необхідне прийняти апеляційному скаргу ОСОБА_3 до свого провадження, з метою надання останньому доступу до правосуддя та поновити ОСОБА_3 строк на оскарження ухвали слідчого судді від 27.12.2017 року.

Метою кримінального процесу є встановлення об’єктивної істини по справі і прийняття на підставі цього законного, справедливого рішення. Передумовою встановлення істини є всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи.

Однією з умов прийняття законного та обґрунтованого судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми й змісту.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Системний аналіз норм процесуального закону дає підстави зробити висновок про те, що правова природа судових рішень слідчого судді за нормами КПК України (в редакції 2012 року) та суду за нормани КПК України (в редакції 1960 року) є абсолютно різною.

Зі скарги ОСОБА_3, що адресована слідчому судді, вбачається, що останній просить поновити йому строк на оскарження постанови старшого слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094 (а.п. 1), з наведенням відповідних причин для поновлення строку на таке оскарження.

Отже, предметом оскарження до слідчого судді була постанова слідчого про зупинення досудового слідства, прийнята за нормами КПК 1960 року.

В той же час, главою 22 КПК України 1960 року не передбачено порядок та строки оскарження такої постанови слідчого саме до суду, а передбачена можливість оскарження дій слідчого, відповідно до ст. 234 КПК України в редакції 1960 року, прокурору.

КПК України 2012 року передбачає можливість оскарження до слідчого судді, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303, рішення слідчого про зупинення досудового розслідування.

Перевіривши зміст оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, та прийняв рішення про залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду, яке не передбачене КПК України як в редакції 1960 року, так й в редакції 2012 року.

Перевіряючи зміст скарги ОСОБА_3 та наявні в матеріалах скарги документи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

З матеріалів провадження (а.п. 14) вбачається, що на теперішній час, відомості по кримінальній справі №322094 внесені 15.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за номером №12017080120000257, що свідчить про початок проведення досудового розслідування в порядку, встановленому КПК України в редакції 2012 року за фактом крадіжки майна гр. ОСОБА_3 на суму 100 000 грн. 01.04.2011 року з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 185 КК України.

Отже, станом на час прийняття рішення слідчим суддею за скаргою ОСОБА_3, як і на час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, КПК України в редакції 1960 року не передбачався порядок оскарження постанови слідчого про зупинення досудового слідства, та крім того, оскаржувана постанова старшого слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094 фактично втратила свою чинність внаслідок внесення відомостей про кримінальне правопорушення за тим самим фактом в ЄРДР та початком досудового розслідування за нормами КПК України в редакції 2012 року.

Вказане свідчить, що за заявою ОСОБА_3 проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження за № 12017080120000257.

Апелянт не наводить даних про те, що слідчим прийнято рішення про зупинення досудового розслідування в межах кримінального провадження за № 12017080120000257, яке може бути предметом перевірки слідчого судді.

Посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на позицію ВССУ, викладену в Узагальненні практики розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 року, як на підставу залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду, в межах оскаржуваного рішення не є доцільним, оскільки скаржник просив здійснювати розгляд скарги у його відсутність, що вбачається зі змісту прохальної частини його скарги (а.п. 1), що давало слідчому судді підстави для прийняття рішення відповідно до норм кримінального процесуального кодексу та з урахуванням як змісту скарги, так і з урахуванням змісту витягу з кримінального провадження № 12017080120000257 про реєстрацію в ЄРДР заяви ОСОБА_3, тобто прийняти рішення, на підставі документів, наданих учасниками кримінального провадження, з урахуванням того, що засадою кримінального провадження, крім іншого, є змагальність сторін.

З огляду на наведене вище, з урахуванням фактичної відсутності на теперішній час предмету оскарження - постанови старшого слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати постанову слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на вказану вище постанову слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України в редакції 2012 року, оскільки постанова слідчого про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094, яка прийнята згідно з КПК України 1960 року, на теперішній час фактично не існує, та крім того, й не підлягала оскарженню за нормами діючого на той час закону.

Водночас колегія суддів роз’яснює, що таке рішення не обмежує ОСОБА_3 в доступі до правосуддя та зверненні з відповідними скаргами за захистом своїх прав до слідчого судді в межах діючого кримінального провадження за фактом крадіжки його майна, яке внесено до ЄРДР 15.09.2017 року за №12017090120000167 в порядку та з підстав, визначених КПК України 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2017 року про залишення без розгляду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Гелетія В.М. від 10.10.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі №322094.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.В. Повзло

Б.М. Гриновецький

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло