Постанова № 71634343, 16.01.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Справа № 903/775/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації, м.Ківерці Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 21.11.17р. суддею Слободян О. Г. о 12:10 год. у м.Луцьку, повний текст складено 27.11.17р.

у справі № 903/775/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Луцьк

до Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації, м.Ківерці Волинської області

про стягнення 20 073, 57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. у справі №903/775/17 позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення 20073,57грн. - задоволено.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 20073,57грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, а також 1600,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення на користь Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- обґрунтовує, що відшкодування витрат за надані пільги організаціям - надавачам послуг (в тому числі за надані пільги на послуги зв'язку пільговій категорії громадян) проводиться відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (підприємства та організації подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговиками у минулому місяці згідно з формою 2-пільга), Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету", Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік;

- констатує, що Управління соціального захисту населення райдержадміністрації в своїй діяльності керується Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", згідно якої організації надавачі послуг щомісячно до 25 числа подають управлінню розрахунок щодо вартості послуг, наданих пільговикам та до 5 числа наступного за звітним підписують акти звірянню;

- зазначає, що станом на 01.01.2017р. в Управління соціального захисту населення райдержадміністрації виникла заборгованість за надані пільги за період по 30.11.2016р. на послуги зв’язку перед Волинською філією ПАТ "Укртелеком" в сумі 184780,26грн., яка погашена в повному обсязі 31.03.2017р. за кошти місцевого бюджету, про що підписані відповідні акти звіряння;

- вказує, що Управління соціального захисту населення райдержадміністрації листом від 23.12.2013р. №3193/12/2-13 повідомило Волинську філію ПАТ "Укртелеком" про зміни до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012р. №44, які набрали чинності з 22.10.2013р., а саме про подання розрахунків за надані пільги не пізніше 28 числа поточного місяця. Сума коштів в розмірі 20273,57грн., яка вказана у вимозі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" є сумою нарахованих коштів за грудень місяць 2016 року та подана позивачем невчасно, а саме - 17.03.2017р., а тому не підлягала реєстрації у Державному казначействі та не може бути профінансована;

- додає, що 24.12.2015р. введений в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII, відповідно до якого фінансування витрат для здійснення відшкодування пільг на послуги зв'язку проводиться лише за рішенням органу місцевого самоврядування та за рахунок коштів місцевого бюджету. Рішенням Ківерцівської районної ради від 30.12.2016р. №12/3 "Про районний бюджет на 2017 рік" кошти для нарахованих пільг на послуги зв'язку не передбачені;

- зауважує, що в 2017 році договір між "правлінням соціального захисту населення райдержадміністрації та Волинською філією ПАТ "Укртелеком" не укладався, а тому не проводиться фінансування за надані пільги та відповідно не складаються акти звіряння.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.12.2017р. апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

02.01.2018р. до Рівненського апеляційного господарського суду від Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації надійшов супровідний лист від 27.12.2017р. №2738/12/2-17 з додатками про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.01.2018р. відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 16.01.2018р..

15.01.2018р. до суду від відповідача надійшла заява від 11.01.2018р. №0087/12/2-18, в якій останній просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Сторони процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.01.2016р. між ПАТ "Укртелеком" в особі Волинської філії (надавач телекомунікаційних послуг) та Управлінням соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації (розпорядник) було укладено договір, згідно п.п.1.1, 1.2 якого, надавач своїми силами і матеріальними ресурсами виконує роботи по телефонізації квартир пільгової категорії населення та наданню їм телекомунікаційних послуг; розпорядник зобов'язується здійснювати відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг, передбачених в Законах України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", відповідно до фактичних видатків Надавача телекомунікаційних послуг (а.с.9).

Відповідно до п.2.2.1 договору, надавач зобов’язується щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, подавати акти звірки та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг , наданих пільговикам за формою 2-пільга, для підписання в Управлінні соціального захисту населення. Акти звірки без підписів представника розпорядника та надавача телекомунікаційних послуг вважаються недійсними.

У відповідності до п.2.2.2 договору, розпорядник зобов’язується щомісячно, до 20 числа місяця наступного за звітним, повертати надавачу підписані з боку розпорядника акти звірки та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговикам за формою 2-пільга.

Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині надання послуг з 01.01.2016р. до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання (п.7.1 договору).

У грудні 2016 року позивачем надано телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян, які підпадають під дії Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства" на суму 20073,57грн., що підтверджується обіговими відомостями нарахувань по категоріям пільг, розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг за грудень 2016р., формами №2-пільга (а.с.13-47).

В подальшому 13.01.2017р. та 01.09.2017р. позивачем направлено відповідачу вимоги про оплату, розрахунки видатків форми №2-пільга та акти звіряння за формою "3-пільга" (а.с.48-51), однак, відповідачем вартість телекомунікаційних послуг за грудень 2016р. не відшкодовано.

За вказаних обставин, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення 20073,57грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, надані пільговій категорії населення за грудень 2016р. (а.с.3-4).

Обґрунтовуючи позовну заяву, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії посилається на порушення відповідачем законодавства, а саме Законів України "Про телекомунікації", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства" та невиконання відповідачем зобов’язання з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами за грудень 2016р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.10.2017р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі №903/775/17 та призначено її до розгляду.

У письмових запереченнях (вх.№01-54/9390/17) Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації просить в задоволенні позову відмовити, зазначаючи про те, що станом на 01.01.2017р. в управлінні виникла заборгованість за надані пільги на послуги зв'язку перед Волинською філією ПАТ "Укртелеком" в сумі 184780,26грн., яка погашена в повному обсязі 31.03.2017р. за кошти місцевого бюджету, про що підписані відповідні акти звіряння.

Управління соціального захисту населення райдержадміністрації листом від 23.12.2013р. №3193/12/2-13 повідомило Волинську філію ПАТ "Укртелеком" про зміни до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012р. №44, які набрали чинності з 22.10.2013р., а саме про подання розрахунків за надані пільги не пізніше 28 числа поточного місяця. Сума коштів в розмірі 20273,57грн., яка вказана у вимозі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" є сумою нарахованих коштів за грудень місяць 2016 року та подана позивачем невчасно, а саме 17.03.2017р., а тому не підлягала реєстрації у Державному казначействі та не може бути профінансована.

24.12.2015р. №911 -VIII введений в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України," відповідно до якого фінансування витрат для здійснення відшкодування пільг на послуги зв’язку проводиться лише за рішенням органу місцевого самоврядування та за рахунок коштів місцевого бюджету. Рішенням Ківерцівської районної ради від 30.12.2016р. №12/3 "Про районний бюджет на 2017 рік" кошти для нарахованих пільг на послуги зв’язку не передбачені.

В 2017 році договір між Управлінням соціального захисту населення райдержадміністрації та Волинською філією ПАТ "Укртелеком" не укладався. А тому не проводиться фінансування за надані пільги та відповідно не складаються акти звіряння.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. у справі №903/775/17 позов задоволено (а.с.65-67).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 ст.63 Закону України "Про телекомукації" встановлено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законі України від 22.10.1993р. №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законі України від 23.03.2000 р. №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України від 28.02.1991р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України від 24.03.2008р. №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Законі України від 26.04.2001р. №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Відповідно до ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч.1-4 ст.48 Бюджетного кодексу України.

Згідно підпункту "б" п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), згідно п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів) (п.3 Порядку).

Згідно п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевий держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п.5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

У п.8 Порядку встановлено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

З вище викладеного вбачається, що Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації є особою відповідальною за компенсацію пільг.

У відповідності до п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003р. №117, управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них.

Згідно п.п.10, 11 Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Відповідно до вказаного Положення відповідач зобов'язаний був:

- щомісяця звіряти інформацію, що міститься в автоматизованому Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкрет ному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

- після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, скласти реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7- пільга", акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3- пільга";

- до 15 числа подавати фінансовим органам районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Натомість, вказаних норми відповідач не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст.525, 526 ЦК і ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Отже, законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов’язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Крім того, Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав обов'язку, визначеного законом, з відшкодування телекомунікаційних послуг, які надавались позивачем на пільгових умовах громадянам у грудні 2016 року, що підтверджено відповідними доказами, а тому в нього існує заборгованість в сумі 20073,57грн., яка відповідачем не спростована у встановленому законом порядку.

Водночас покликання відповідача на несвоєчасне подання позивачем розрахунків за надані пільги та відсутність у бюджеті коштів на надання таких пільг з послуг зв'язку у 2017 році не є підставою для відмови в позові, оскільки з аналізу вимог ст.ст.525, 526, 617 ЦК України, ст.193 ГК України відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання. При цьому, зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від бажання сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, від 15.05.2012р. у справі №3-28гс12, від 22.03.2017р. у справі №905/2358/16.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід звернути увагу на практику Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00). Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України “Про Державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, судом також враховано, що ч.2 ст.218 ГК України не допускає віднесення до категорії непереборної сили порушення зобов'язань контрагентами боржника (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015р. у справі №3-216гс 15).

Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком господарського суду Волинської області, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування понесених ним витрат, а тому заборгованість Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації за грудень 2016 року у розмірі 20073,57грн. є підставною та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. у справі №903/775/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації – без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації, м.Ківерці Волинської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. у справі №903/775/17 - без змін.

2. Справу №903/775/17 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.01.2018р.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Савченко Г.І.