Ухвала суду № 71634179, 16.01.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

"16" січня 2018 р. Справа № 914/1633/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Кравчук Н.М.

ОСОБА_1

розглянувши клопотання Фермерського господарства «Рисовський» про поновлення строку на подання апеляційної скарги від 12.01.2018 року

на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2017 року (головуючий суддя Синчук М.М.), повний текст складено - 29.09.2017 року,

у справі № 914/1633/17

за позовом: Фермерського господарства “Рисовський”, с. Зубра , Львівської області,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

про: відшкодування завданої шкоди

В С Т А Н О В И В :

11.01.2018 року (згідно відтиску штампу канцелярії апеляційного господарського суду) надійшла апеляційна скарга Фермерського господарства «Рисовський» від 12.01.2018 року у справі № 914/1633/17, за підписом фермера ОСОБА_2 Скаржник просить визнати оскаржуване рішення суду незаконним.

При поданні даної апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку до господарського суду скаржник посилається (керується) на ст.ст. 253,254,269, 275 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, замість ГПК України.

Крім того, скаржником в порушення вимог ст. 258 ГПК України не зазначено повних найменувань як позивача, так і відповідача згідно відповідного Реєстру, не зазначено дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а також не долучено докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Також, чинне законодавство України не містить поняття «фермер», натомість передбачає поняття голови фермерського господарства як представника фермерського господарства, та членів фермерського господарства.

Слід зазначити, що у даній справі 10.11.2017 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Львівської міської ради від 30.10.2017 року на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2017 року, яке оскаржується Фермерським господарством «Рисовський»у поданій апеляційній скарзі.

15.12.2017 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п.13 Перехідних положень до ГПК України (у редакції після 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Кодексу .

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати чи настання події, з якою пов’язано його початок.

Згідно ст. 5 Європейської Конвенції про обчислення строків - при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються.

Повний текст оскаржуваного рішення суду виготовлено 29.09.2017 року, тобто останнім днем строку на оскарження рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2017 року - є 11.10.2017 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 25.09.2017 року був присутній у судовому засіданні в суді першої інстанції при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2017 року ОСОБА_2 отримав копію повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції під розписку.

Отже, апеляційна скарга подана до апеляційного суду після спливу законодавчо встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто із пропуском такого строку, встановленого ст.93 ГПК України.

Згідно ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від окремих положень процесуального закону, а вданому випадку від тих, які регулюють порядок поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

На реалізацію свого права, до апеляційної скарги скаржником подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник поважною притичиною пропуску строку вважає «неподання доказів вчасно у зв’язку з несприянням суду в отриманні доказів у зв’язку з незалученням експертизи і бездіяльності комісії райдержадміністрації по визначенню завданої шкоди, а також відсутності цін на бджолопродукти в управлінні статистики для проведення розрахунків» (цитата).

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Європейський суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення пропущеного строку, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, а строк для подання апеляційної скарги - відновленню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Слід також відзначити, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, з урахуванням відповідних положень процесуального законодавства.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що поважність причин пропуску строку на оскарження рішення суду скаржник фактично обґрунтовує несприянням суду в отриманні доказів.

Проте, скаржником не долучено доказів на підтвердження об’єктивної неможливості здійснення необхідних процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на рішення першої інстанції у встановлений строк. Заперечення та незгоду з діями суду першої інстанції скаржник має право висловити в апеляційній скарзі, в тому числі і щодо відмови у призначенні експертизи, залучення спеціаліста чи несприяння судом першої інстанції в отриманні доказів за умов подання стороною відповідних обґрунтованих заяв у відповідному порядку у разі неможливості самостійного подання та отримання доказів.

Згідно ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що скаржником не наведено поважних причин пропуску строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2017 року, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних непереборних перешкод для подання апеляційної скарги у межах встановленого процесуального строку, в той же час наведені скаржником причини пропуску строку визнані судом неповажними.

Згідно ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення поданого скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2017 року у справі № 914/1633/17, а тому приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Рисовський» від 12.01.2018 року.

Керуючись ст.ст. 119, 234, 260, 261 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Фермерського господарства «Рисовський» про поновлення строку на подання апеляційної скарги від 12.01.2018 року – відмовити.

2. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Рисовський» від 12.01.2018 року – відмовити.

3. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Рисовський» від 12.01.2018 року, з додатками, на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2017 року у справі № 914/1633/17 – повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий Т.Б. Бонк

Судді Н.М. Кравчук

ОСОБА_1