Рішення № 71633737, 10.01.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2018 р.Справа № 922/4144/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», 61037, м. Харків, вул.. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954;

до Військової частини № 3005, 61093, м. Харків, вул. Семінарська (Володарського), 22, код ЄДРПОУ 08803543;

про стягнення боргу у сумі 642, 45 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 19.04.2017 № 01-16/2231);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 21.12.2017 № 40/05/34-4014).

Суть справи:

08.12.2017 АК "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Військової частина № 3005 про стягнення боргу у розмірі 642, 45 грн., який складається з пені за період з березня 2017 по квітень 2017 у розмірі 376, 04 грн., 3% річних за період з серпня 2015 по квітень 2017 у сумі 152, 30 грн та індексу інфляції за квітень 2017 у розмірі 114, 11 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору про постачання електричної енергії від 01.09.2004 № 58110. Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог посилається положення статей 526, 625 Цивільного кодексу України, статті 193, 276 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.12.2017 о 11:00 годині.

15.12.2017 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2017 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.2018 о 12:30 год.

Від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми пені, яка підлягає стягненню на 90 % (вих. № 42552 від 22.12.2017).

Судом було роз’яснено, що клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 90 % буде розглянуто під час розгляду справи по суті.

Повноважний представник позивача надав копії платіжних доручень про сплату за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії (вих. № 623 від 10.01.2018).

Сторони в підготовчому засіданні надали письмову згоду щодо початку судового розгляду справи по суті.

Приймаючи до увачи, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 статті 182 ГПК України, з’ясувавши, що сторони надали всі наявні докази, на які вони посилаються, за письмовою згодою учасників справи (вх. № 624, 626), керуючись ч. 6 статті 183, п. 3 ч. 2 статті 185 ГПК України суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті відразу після закриття підготовчого провадження.

Судом відкрито судове засідання по розгляду справи по суті 10.01.2018.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача борг у розмірі 665, 69 грн., який складається з пені за період з березня 2017 по квітень 2017 у розмірі 376, 04 грн., 3% річних за період з серпня 2015 по квітень 2017 у сумі 152, 30 грн та індексу інфляції за квітень 2017 у розмірі 114, 11 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань взятих за договором про постачання електричної енергії від 01.09.2004 № 58110, в частині несвоєчасної оплати електричної енергії.

Повноважний представник відповідача позовні вимоги визнав частково, просив зменшити суму пені, яка підлягає стягненню на 90 %, наголошував на тому, що заборгованість на яку позивач нараховує суму неустойки частково виникла в результаті неможливості проведення оплати в період проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, а частково у зв'язку з недостатнім фінансуванням військової частини на зазначені цілі по причині виконання в першу чергу завдань переоснащення підрозділів в особливий період. Така заборгованість погашалась відповідачем у відповідності до цільового державного фінансування на підставі рахунків про оплату електроенергії, які надходили на адресу відповідача від постачальника. Стягнення пені негативно позначиться на рівні матеріального забезпечення особового складу та значно вплине на можливість здійснення видатків для забезпечення участі відповідача в антитерористичній операції. Оскільки, простроченням платежу, який є підставою для нарахування неустойки, позивачеві не були завдані збитки, враховуючи незначний час прострочення, а також те, що заборгованість на даний час погашена, просив зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з військової частини 3005 на 90 %.

Повноважний представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 90 % та просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною № 3005 (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії від 01.09.2004 № 58110 (надалі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділу 6, 7 Договору, відповідно до додатку № 1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу» та додатку № 2 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 2.2.5. Договору, споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

У п. 5 додатку № 2 до Договору сторони визначили, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показниками розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами "Харківенергозбуту" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу статті 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором та здійснив відпуск електричної енергії відповідачу за період з серпня 2015 року по квітень 2017 року у повному обсязі, що підтверджується актами про використану електричну енергію за договором про постачання електричної енергії від 01.09.2004 № 58110 (арк. справи 59-67) та звітами про обсяги спожитої електроенергії (арк. справи 48-57).

На виконання п. 5 додатку 2 до Договору позивач направив на адресу відповідача рахунки № 58110 на оплату за використану електроенергію за договором про постачання електричної енергії (арк. справи 38-47), проте відповідач в порушення умов договору не здійснив вчасної оплати.

Позивач стверджує, що відповідачем рахунки були сплачені не вчасно, у зв’язку з чим, останньому нараховано пеню за період з березня 2017 по квітень 2017 у розмірі 376, 04 грн., 3% річних за період з серпня 2015 по квітень 2017 у сумі 152, 30 грн та індексу інфляції за квітень 2017 у розмірі 114, 11 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За змістом частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі. Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав несвоєчасно, за отриману споживачем електричну енергію розрахувався з порушенням строків, визначених договором.

В силу вимог ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, відповідно до п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії та п. 6 "Порядку розрахунків" (додаток № 2 до договору) за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних за період з серпня 2015 по квітень 2017 у сумі 152, 30 грн та індекс інфляції за квітень 2017 у розмірі 114, 11 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пред'явлених до стягнення 3% річних за період з серпня 2015 по квітень 2017 у сумі 152, 30 грн та індексу інфляції за квітень 2017 у розмірі 114, 11 грн., враховуючи, що погашення заборгованості здійснювалося відповідачем з порушення строку оплати, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що відповідаються вимогам договору та чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за період з березня 2017 по квітень 2017 у розмірі 376, 04 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що відповідач за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 “Порядок розрахунків”, відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений відповідачем в термін, встановлений додатком № 2 “Порядок розрахунків”, до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по оплаті за отриману споживачем електричну енергію у строк, передбачений у договорі та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов’язань, а тому має нести відповідальність у вигляді сплати пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з березня 2017 по квітень 2017 у сумі 376, 04 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, статтям 253-255, 549 ЦК України, статтям 231, 232 ГК України, статтям 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Разом з тим, як вже було зазначено судом, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені яка підлягає сплаті на 90 %, у зв`язку з неможливостю проведення оплати в період проведення процедури закупівлі на початку 2017 року та недостатнім фінансуванням військової частини на зазначені цілі по причині виконання в першу чергу завдань переоснащення підрозділів в особливий період. Вказав, що прострочення відповідачем оплати поставленої електроенергії є незначним та на даний час основна заборгованість відсутня.

Пунктом 1 статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 статті 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно Бюджетного кодексу України (БК України) бюджетна установа - орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету або місцевого бюджетів, бюджетні установи є неприбутковими (абзац шостий частини 1 статті 2 БК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є державною установою, з призначеними для виконання завдань, пов’язаних з забезпеченням оборони України. Відповідно до статті 19 ЗУ «Про Збройні Сили України» фінансування ЗС України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Позивачем не доведено наявність збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань. Одночасно з цим, стягнення пені безумовно вплине на обсяг фінансування Збройних сил України. З урахуванням напруженої ситуації на сході країни, збройних конфліктів та наявністю бойових дій на території де здійснюється АТО, погіршення обороноздатності країни є неприпустимим.

За таких обставин, беручи до уваги особливий статус та роль відповідача у забезпеченні Збройних Сил України та виконання ними завдань щодо захисту територіальної цілісності України, правопорядку і безпеки громадян, а також враховуючи те, що відповідач повністю виконав взяті на себе за Договором зобов'язання, а позивач не довів, що останнім було отримано які-небудь збитки внаслідок наявності відповідного прострочення, суд, керуючись статтею 233 Господарського кодексу України та ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України, вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 90 % від визначеної судом за вірним розрахунком до стягнення суми, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін .

Судом було зроблено перерахунок розміру нарахованої позивачем пені на 90% і з урахуванням перерахунку, підлягає стягненню сума пені в розмірі 37,60 грн., а в іншій частині пені у сумі 338, 44 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 9 статті 129 ГПК України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги те, що відповідачем оплату поставленої електроенергії здійснено з просчтроченням, тобто з його (відповідача) неправильних дій справу доведено до розгляду господарським судом, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600, 00 грн., згідно із положеннями ч. 9 статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Враховуючи викладене та керуючись статтями 233 ГК України, 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини № 3005, 61093, м. Харків, вул. Семінарська, 22, код ЄДРПОУ 08803543 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго», 61037, м. Харків, вул.. Плеханівська, 149, в п/р 26005474695 в АТ «ОСОБА_3 Аваль, МФО 380805, ЄДРПОУ 00131954 борг у розмірі 304, 01 грн., який складається з пені у сумі 37, 60 грн., 3% річних у сумі 152, 30 грн., індексу інфляції у сумі 114, 11 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600, 00 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2018 року.

Суддя ОСОБА_4