Ухвала суду № 71633540, 17.01.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про роз’єднання позовних вимог

17 січня 2018 року Справа № 915/1357/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Берко О.В.

з участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, дов. від 18.12.2017 № 8584;

від відповідача – ОСОБА_2, дов. від 01.09.2017 № 365, ОСОБА_3, 30.12.2015 № 585;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,

01135, пр-т Перемоги, 14, м. Київ;

в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,

54020, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв;

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН”,

54002, Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 111869 грн. 58 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі – Адміністрація) пред’явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (ТОВ СП) “Нібулон” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 111869 грн. 58 коп., із яких:

- 61305 грн. – основний борг, який складається з адміністративного збору в сумі 4406 грн. 75 коп., корабельного збору в сумі 34052 грн. 37 коп. та заборгованості з оплати послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у сумі 22846 грн. 40 коп.;

- 5329 грн. 34 коп. – 3 % річних;

- 45234 грн. 72 коп. – інфляційні втрати,

з посиланням на не оплату ТОВ СП “Нібулон”:

1) портових зборів за вхід на зовнішній рейд Миколаївського морського порту Очаків (далі – порт) та вихід із зовнішнього рейду порту в період 25.12.2014-05.01.2015 суден ТОВ СП “Нібулон” для виконання вантажних операцій з судном “OCEAN WHISPER”, що суперечить ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства та ст. 22 Закону України “Про морські порти України”, п.п. 7.1, 2.1, 8.1-8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462 (далі – Порядок);

2) послуг порту з забезпечення обслуговування суден, зокрема, проведення криголамних робіт, наданих Адміністрацією ТОВ СП “Нібулон”, згідно укладеного між ними договору від 04.10.2010 № 7-с.

У позовній заяві викладено й прохання про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 14.12.2017 порушено провадження в даній справі, а ухвалою від 17.01.2018 закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з ТОВ СП “Нібулон” основного боргу у сумі 17551 грн. 92 коп., із якої: 15789 грн. 20 коп. – корабельний збір; 1762 грн. 72 коп. – адміністративний збір, – у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Розгляд справи по суті не розпочато.

Від ТОВ СП “Нібулон” надійшло клопотання від 17.01.2018 про роз’єднання позовних вимог у даній справі, а саме, виділення в самостійне провадження вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 40064 грн. 20 коп., із яких: 22846 грн. 40 коп. – заборгованість за послуги Адміністрації з проведення криголамних робіт; 1926 грн. 63 коп. – 3 % річних; 15291 грн. 17 коп. – інфляційні втрати.

Клопотання мотивоване тим, що в даному позові об’єднані вимоги матеріального характеру, котрі виникли з різних правових підстав, не пов’язані між собою, а саме, вимоги:

1) про стягнення з відповідача портових зборів, підставами для стягнення котрих зазначено ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства та ст. 22 Закону України “Про морські порти України”, п.п. 7.1, 2.1, 8.1-8.2 Порядку;

2) про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг порту, наданих у порядку укладеного між сторонами у справі договору від 04.10.2010 № 7-с.

На думку ТОВ СП “Нібулон”, сумісний розгляд вищевказаних вимог та дослідження доказів відносно кожної з них може зайняти великий проміжок часу та суттєво ускладнити вирішення спору.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи щодо зазначеного клопотання, суд вважає його підлягаючим задоволенню, виходячи з такого.

Згідно чинного процесуального законодавства, в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог. Про роз’єднання позовних вимог суд постановляє ухвалу (ч.ч. 1, 6, 7 ст. 173 ГПК України).

Викладене кореспондується зі змістом Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25), згідно котрого у разі роз’єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, реєструється як така, що надійшла вперше, та передається судді, яким ухвалено рішення про роз’єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження. При роз’єднанні (виділенні) судових справ системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю із врахуванням таких судових справ (п. 2.3.30 Положення).

Суд визнає, що вимоги про стягнення з відповідача портових зборів та заборгованості за договором від 04.10.2010 № 7-с випливають із різних правових підстав та за своїм змістом є окремими предметами спору; відносно кожного з цих предметів спору подано окремі розрахунки заборгованостей та відповідних нарахувань на суми заборгованостей, дослідження котрих може зайняти значний проміжок часу.

Отже, розгляд в одній господарській справі декількох предметів спору потребує значного часу та утруднить вирішення справи.

За таких обставин заяву ТОВ СП “Нібулон” належить задовольнити та роз’єднати позовні вимоги, виділивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг порту та відповідних на неї нарахувань у самостійне провадження.

Керуючись ст. ст. 173, 234 ГПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН”.

2. Роз’єднати позовні вимоги в даній справі, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” грошових коштів у загальній сумі 40064 грн. 20 коп., із яких: 22846 грн. 40 коп. – заборгованість за послуги Адміністрації з проведення криголамних робіт; 1926 грн. 63 коп. – 3 % річних; 15291 грн. 17 коп. – інфляційні втрати.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ю.М.Коваль.