Ухвала суду № 71633477, 17.01.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.01.2018 р. Справа№ 914/90/18

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Декада-2000» про забезпечення позову у справі №914/90/18

за позовом: - Товариства з обмеженою відповідальністю «Декада-2000», м.Львів,

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Аура», м.Стрий,

до відповідача -1: Стрийської районної ради Львівської області, м.Стрий,

до відповідача -2: Стрийської центральної районної лікарні Львівської області, м.Стрий,

до відповідача -3: МКП «Фармако», м.Дрогобич

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 24.11.2017р., визнання незаконним та скасування рішення Стрийської центральної районної лікарні від 24.11.2017р. про укладення договору оренди, визнання незаконним та скасування рішення Стрийської районної ради від 24.11.2017р. про погодження договору оренди.

встановив:

15.01.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Декада-2000» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аура» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до до відповідача -1: Стрийської районної ради Львівської області, до відповідача -2: Стрийської центральної районної лікарні Львівської області, до відповідача -3: МКП «Фармако» про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 24.11.2017р., визнання незаконним та скасування рішення Стрийської центральної районної лікарні від 24.11.2017р. про укладення договору оренди, визнання незаконним та скасування рішення Стрийської районної ради від 24.11.2017р. про погодження договору оренди.

Ухвалою суду від 16.01.2018р. позовну заяву залишено без руху.

До позовної заяви позивачами долучено заяву про забезпечення позову, в якій позивач №1 просить суд забезпечити позов шляхом:

- Зупинення дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району від 24 листопада 2017 року, укладеного між Стрийською ЦРЛ та МКП «Фармако» та затвердженого Стрийською районною радою;

- Заборони Відповідачу-3 вчиняти будь-які дії щодо майна, яке є предметом Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району від 24 листопада 2017 року, укладеного між Стрийською ЦРЛ та МКП «Фармако» та затвердженого Стрийською районною радою;

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач №1 посилається на те, що згідно оскаржуваного договору оренди нерухомого майна, Мале колективне підприємство «ФАРМАКО» отримало в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення «А-7» Стрийської центральної районної лікарні загальною площею 18,0 кв.м., розміщене на третьому поверсі лікарні за адресою: м. Стрий, вул. О. Бассараб, 15. В той же час, позивач №1 та позивач № Товариство з обмеженою відповідальністю «Аура» зацікавлені в оренді частини приміщення загальною площею 18 кв.м. на третьому поверсі будівлі Стрийської центральної районної лікарні за індексом «А-7», однак внаслідок незаконних дій та прийняття рішень, які суперечать чинному законодавству України Стрийською центральною районною лікарнею та Стрийською районною радою Львівської області, вони були позбавлені права брати участь у конкурсі і подати свої цінові пропозиції.

Позивач стверджує, що відповідачем -3 проводиться ремонт приміщення, яке є предметом Договору та вчиняються всі дії на виконання умов даного Договору, та вважає, що у разі незабезпечення позову, права Позивачів відновити буде не можливо.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Способи забезпечення позову передбачені статтею 137 ГПК України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. №16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, 24 листопада 2017 року між Стрийською центральною районною лікарнею та Малим колективним підприємством «ФАРМАКО» укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району, відповідно до якого Мале колективне підприємство «ФАРМАКО» приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району, приміщення «А-7» Стрийської центральної районної лікарні загальною площею 18,0 кв.м., розміщене на третьому поверсі лікарні за адресою: м. Стрий, вул. О. Бассараб, 15 та перебуває на балансі Стрийської центральної районної лікарні.

За твердженнями позивача, відповідачем -3 МКП «Фармако» проводиться ремонт приміщення, яке є предметом Договору та вчиняються всі дії на виконання умов даного Договору, а відтак у разі незабезпечення позову, права Позивачів відновити буде не можливо.

Суд звертає увагу на те, що згідно наведених вище положень законодавства, забезпечує позов, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно позовної заяви, предметом спору є визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 24.11.2017р., визнання незаконним та скасування рішення Стрийської центральної районної лікарні від 24.11.2017р. про укладення договору оренди, визнання незаконним та скасування рішення Стрийської районної ради від 24.11.2017р. про погодження договору оренди.

Однак позивачем не надано суду жодних доказів які б підтверджували факт проведення відповідачем №3 ремонтних робіт в орендованих приміщень, не подано жодних обґрунтувань, яким саме чином використання відповідачем №3 орендованих згідно оскаржуваного договору приміщень та проведення в них ремонтних робіт, унеможливить виконання рішення суду щодо визнання недійсним даного договору чи скасування оскаржуваних рішень відповідача №1 та №2.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Декада-2000» про забезпечення позову у справі №914/90/18 не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Декада-2000» у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №914/90/18.

Ухвала набрала законної сили 17.01.2018, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Запотічняк О.Д.