Рішення № 71632775, 15.01.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.2018р. Справа №905/2268/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", ЄДРПОУ 20010397, м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність», с.Малинівка,

Покровський район, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 4244159,86 грн.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Чорненька І.К.

Суддя Попов О.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3-по дов.

В засіданні суду були присутні: ОСОБА_4

В судовому засіданні оголошувались

перерви з 20.11.2017р. по 11.12.2017р.,

з 11.12.2017р. по 15.01.2018р.

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність», с.Малинівка, Покровський район, Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 4244159,86 грн., у тому числі основний борг в сумі 4066244,18 грн. та три проценти річних в сумі 177915,68 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №СVS 56554 від 12.11.2013р. в частині оплати повної вартості товару.

Відповідач у відзиві на позов, який надійшов на адресу суду 20.11.2017р., проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність доказів прийняття виконання саме тих зобов’язань та умов, які були підписані директором відповідача з перевищенням повноважень, недоведеність позивачем факту передачі товару за договором №СVS 56554 від 12.11.2013р., переходу права власності на товар від позивача до відповідача.

20.11.2017р. до суду надійшло клопотання від 20.11.2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Єдність», с.Малинівка, Покровський район, Донецька область про призначення фізико-хімічної експертизи по справі для вирішення наступних питань:

- чи відповідає давність підпису громадянина (ОСОБА_5 та ОСОБА_6С.) даті вказаній у рахунку-фактурі від 09.10.2014р. №56556/11060? Якщо ні, то в якій період був виконаний такий підпис.

11.01.2018р. до суду надійшли заперечення позивача від 10.01.2018р. №5056 проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи по справі.

15.01.2018р. в судовому засіданні відповідачем надані заперечення на позов, згідно яких також заявлено про відсутність у позивача права на повторне коригування ціни товару через майже три роки після його постачання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Як встановлено, 12.11.2013р. між сторонами був підписаний договір поставки №СVS 56554, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікацій до цього договору, надалі пойменовані – товар.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У розділі 4 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. сторонами було узгоджено строки і умови поставки. Зокрема, поставка товару здійснюється в строк, вказаний в специфікації, однак не раніше зарахування на банківський рахунок постачальника попередньої оплати в повному обсязі, якщо здійснення попередньої оплати передбачене у відповідній специфікації (п.4.1 договору).

Згідно п.4.2 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. умови та місце поставки товару вказуються у відповідній специфікації на товар. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за актом приймання-передачі.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки згідно п.4.5 договору. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця (п.4.4 договору).

Сторонами було підписано наступні специфікації до договору №СVS 56554 від 12.11.2013р.:

№1/56554 від 12.11.2013р., згідно якої постачанню відповідачу підлягав КАС 32 наливом у кількості 200 т. загальною вартістю з ПДВ 664008,00 грн. в строк 20.11.2013р.;

№2/56556 від 12.11.2013р., згідно якої постачанню відповідачу підлягала аміачна селітра у кількості 612 т. загальною вартістю з ПДВ 1995144,48 грн. в строк до 12.12.2013р.

Згідно з наданими до матеріалів справи актами №1 від 19.12.2013р., №1 від 20.12.2013р., №1 від 21.12.2013р., №1 від 24.12.2013р., №1 від 24.12.2013р. приймання-передачі мінеральних добрив за договором поставки №СVS 56554 від 12.11.2013р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято КАС 32 у кількості 175,15 т.

Крім цього, згідно залізничних накладних №50997394 від 28.11.2013р., №509097378 від 28.11.2013р., №50997410 від 28.11.2013р., №51149870 від 30.11.2013р., №51149755 від 30.11.2013р., №511386969 від 05.12.2013р., №51386845 від 05.12.2013р., №51394500 від 05.12.2013р., №51427649 від 05.12.2013р. для відповідача було відвантажено селітру аміачну у кількості 593542 кг.

Відповідач у відзиві на позов, письмових запереченнях заперечує проти доведеності позивачем факту постачання аміачної селітри саме згідно специфікації №2/56556 від 12.11.2013р. до договору №СVS 56554 від 12.11.2013р., у зв’язку з відсутністю відповідних видаткових накладних, актів приймання-передачі товару тощо.

Суд дані заперечення відповідача до уваги не приймає з огляду на таке.

Так, згідно специфікації №2/56556 від 12.11.2013р. до договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. сторонами було узгоджено наступні умови поставки: базис поставки товару CPT в редакції Інкотермс 2010, доставка за рахунок постачальника до складу покупця за адресою: станція м.Красноармійськ, Залізниця Донецька, код станції 482004; вид транспорту залізничний, вантажоодержувач ТОВ «Агрофірма «Єдність», код вантажоодержувача 1745.

За змістом залізничних накладних відправником аміачної селітри вказано ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот»; вантажоодержувачем визначено ТОВ «Агрозахист Донбас», при цьому, код вантажоодержувача вказаний– 1745. Станцією та залізницею призначення у графі 10 накладних є Красноармійськ ДОН з подачею на під’їздний шлях ТОВ «Агрозахист Донбас». Згідно графи 15 даних накладних товар призначений для ТОВ «Агрофірма «Єдність».

Як встановлено, між позивачем та ПрАТ «Украгро НПК» було підписано договір поставки №КРГ 226/08.11.13 від 08.11.2013р. 612 тон аміачної селітри (а.с.90-92). Як вказує позивач, дана аміачна селітра до моменту продажу відповідачу знаходилася за місцем виготовлення, на потужностях ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот». Таким чином, оскільки відправлення аміачної селітри фактично здійснювалося силами ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», саме ця особа зазначена відправником у залізничних накладних.

Згідно п.3.1 договору №КРГ 226/08.11.13 від 08.11.2013р. передбачено, що ПрАТ «Украгро НПК» поставляє товар залізничним транспортом на умовах СРТ – перевезення оплачено до – згідно інструкції наданої покупцем.

13.11.2013р. позивачем було надано ПрАТ «Украгро НПК» інструкції щодо поставок аміачної селітри згідно реквізитів, зазначених відповідачем у специфікації №2/56556 від 12.11.2013р. (а.с.93).

Відповідно до листа від 15.09.2017р. №ЦЦО-13/737 ПАТ «Укрзалізниця» повідомлено позивача про ті обставини, що одержувачем вантажу у грудні 2013р. згідно перелічених вище залізничних накладних було ТОВ «Агрозахист Донбас», одержав вантаж від імені підприємства ОСОБА_7, НОМЕР_1, довіреність №1806 від 01.12.2013р.

Крім цього, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійснення операції з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” накладні є первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Тобто, письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу –одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.

Після відвантаження аміачної селітри позивачем було зареєстровано у ЄРПН наступні податкові накладні (а.с.94-149): №207 від 28.11.2013р. на суму 645487,92 грн., №236 від 30.11.2013р. на суму 430325,28 грн., №4 від 04.12.2013р. на суму 430325,28 грн. та №41 від 05.12.2013р. на суму 423805,20 грн. на суму 423805,20 грн., всього на суму 1929943,68 грн. з ПДВ на момент укладання специфікації.

В свою чергу, відповідачем у своєму бухгалтерському обліку також відображено відповідні господарські операції.

В судовому засіданні 20.11.2017р. відповідачем підтверджено отримання від позивача товару, що було відображено у податковому обліку товариства згідно наданих до відзиву податкових накладних.

Таким чином, за висновками суду, фіксування обома сторонами у своєму бухгалтерському обліку факту здійснення операції з постачання/прийняття аміачної селітри спростовує твердження відповідача щодо відсутності доказів постачання такого товару.

Одночасно, відповідачем доказів наявності інших правовідносин між сторонами з постачання аміачної селітри аніж за договором №СVS 56554 від 12.11.2013р. до матеріалів справи не надано.

У розділі 3 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. сторонами узгоджено ціну договору та порядок розрахунків за договором.

Зокрема, згідно п.3.1 договору ціна товару зазначається в специфікаціях, що є невід’ємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності до п.3.4 цього договору.

Відповідно до п.3.3 договору ціна договору визначається як сума вартості всього товару, поставленого позивачем відповідачу в рамках цього договору, що зазначається у видаткових накладних на товар.

Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов’язання покупця визначається у відповідній специфікації (п.3.4 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р.).

За умовами специфікацій №1/56554 від 12.11.2013р., №2/56554 від 12.11.2013р. визначено, що попередня оплата товару становить 0% від загальної вартості товару, оплата після поставки – 100% від загальної вартості товару. Коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору. Термін сплати повної вартості товару 10.10.2014р.

В укладеному договорі сторони передбачили коригування ціни у випадку зміни курсу банку більше ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації (п.п.3.1, 3.4.3.3 договору).

Згідно п.3.4.3.1 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. покупець зобов’язаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника наступним чином:

А) ---% від загальної вартості товару, що вказаний у розділі «Умови оплати» відповідної специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно п.3.4.3.4.1 договору, протягом строку дії рахунку фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця.

Згідно умов оплати, зазначених в специфікаціях, попередня оплата за поставлений товар становить 0% від загальної вартості товару, оплата після поставки в розмірі 100% від загальної вартості товару. Коригування ціни здійснюється відповідно до положень цього договору.

Б) ---% від загальної вартості товару, що вказаний у розділі «Умови оплати» відповідної специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно п.3.4.3.4.3 договору, протягом строку дії рахунку фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця.

Згідно п.3.4.3.2 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. в будь-якому випадку, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації.

Згідно п.3.4.3.3 договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід’ємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більш, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації. Під курсом банку розуміється середній курс ПАТ «КІБ Креді Агріколь» долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти (курс банку підтверджується довідкою банку).

Відповідно до умов специфікацій до договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. сторонами узгоджено термін сплати повної вартості поставленої продукції, а саме - 10.10.2014р. Крім цього, у вказаних специфікаціях сторонами було зафіксовано середній курс ПАТ «КІБ Креді Агріколь» долара США до гривні.

В п.3.4.3.4.3 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. сторонами встановлено формули коригування ціни товару:

Зокрема, остаточна ціна товару = К1 * (( базова ціна товару/ К2 – ОЧ1/К3/К-ть – ОЧ2/К4/К-ть… - ОЧn/ Кn/К-ть) - ОЧ1/К3/К-ть * Зм* М – ОЧ2/К4/К-ть…* Зм* М - ОЧn/ Кn/К-ть* Зм* М) + ОЧ1/К-ть + ОЧ»/К-ть … ОЧn/К-ть, де:

- Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації,

- К1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури на здійснення остаточного розрахунку,

- К2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації.

- К3, К4… Кn = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення часткової оплати,

- Зм – коефіціент для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації,

- М – кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації,

- ОЧ1, ОЧ2… ОЧn = часткова оплата суми специфікації,

- К-ть = кількість товару, вказана в специфікації.

Згідно п.3.4.3.4.4 договору у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступною формулою: остаточна ціна товару = К1 * (( базова ціна товару/ К2 – ОЧ1/К3/К-ть – ОЧ2/К4/К-ть… - ОЧn/ Кn/К-ть) - ОЧ1/К3/К-ть * Зм* М – ОЧ2/К4/К-ть…* Зм* М - ОЧn/ Кn/К-ть* Зм* М) + ОЧ1/К-ть + ОЧ2/К-ть … ОЧn/К-ть, де:

- Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації,

- К1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури на здійснення остаточного розрахунку,

- К2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації.

- К3, К4… Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на поточний рахунок постачальника,

- Зм – коефіціент для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації,

- М – кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації,

- ОЧ1, ОЧ2… ОЧn = часткова оплата суми специфікації,

- К-ть = кількість товару, вказана в специфікації.

Відповідно до п.3.5 договору №СVS 56554 від 12.11.2013р. сторони домовились вважати процедуру коригування ціни товару в порядку, вказаному в п.3.4 цього договору, чинною протягом всього строку дії цього договору і не вважати таке коригування ціни односторонньою зміною умов договору.

Згідно п.3.6 договору при коригуванні ціни та загальної вартості товару за цим договором постачальник надає покупцеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму (якщо такий документ вимагається чинним законодавством). При оплаті товару частинами коригування до видаткової накладної надається постачальником після остаточної та повної сплати покупцем за товар.

Оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, з урахуванням положень цього договору (п.3.7 договору).

Як встановлено судом, згідно специфікації №2/56554 від 12.11.2013р. до договору на момент її укладання курс банку становив 8,20 грн. за 1 долар США.

Позивач зазначає, 09.10.2014р. станом на дату виставлення рахунку-фактуру для здійснення відповідачем розрахунків в межах визначених договором термінів, курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання специфікації та становив 12,950 грн. за 1 долар США, внаслідок чого виставляючи рахунок-фактуру позивач скорегував цінну товару у відповідності до формули, вказаної у п.3.4.3.4.3 договору.

Посилання відповідача на сумнівність даного рахунку-фактури суд до уваги не приймає.

Зокрема, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом.

Договір №СVS 56554 від 12.11.2013р., укладений між сторонами, містить умови щодо строку та порядку оплати, суми та черговості платежів (розділ 3 договору), а також необхідні реквізити сторін. Так, узгодження сторонами у договорі кінцевого строку оплати вартості аміачної селітри – 10.10.2014р., свідчить про можливість виконання зобов'язання відповідачем незалежно від виставлення відповідного рахунку позивачем.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку з оплати поставленого товару.

Як наслідок, враховуючи викладене, клопотання відповідача щодо призначення судом судової експертизи по справі суд залишає без задоволення, враховуючи, що вирішення поставлених відповідачем питань не має значення для розгляду справи.

Відповідачем на користь позивача 16.10.2014р., 17.10.2014р., 20.10.2014р., 21.10.2014р., 22.10.2014р., 23.10.2014р., 24.10.2014р. було проведено платежі на суму 1045699,50 грн. Таким чином, станом на 24.10.2014р. (дата останнього платежу) з урахуванням коригування вартість товару (аміачної селітри) дорівнювала 3047898,86 грн.

Як наслідок, приймаючи до уваги проведені відповідачем часткові оплати станом на 24.10.2014р. залишок заборгованості відповідача перед позивачем становив 2002199,36 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати вартості товару, позивач здійснив розрахунок суми основного боргу за формулою, встановленою п. 3.4.3.4.4 договору – для випадку, коли покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, з урахуванням курсу долару США до гривні станом на 25.09.2017р. Так, відповідно до зазначеного розрахунку заборгованість відповідача складає 4066244,18 грн.

Проте, за висновками суду, коригування ціни товару на дату перед зверненням до суду договором не передбачено, тому використання позивачем дати 25.09.2017р. є безпідставним та необгрунтованим, оскільки вона визначена останнім при розрахунку суми боргу на власний розсуд. У формулах, за допомогою яких розраховується скоригована ціна, відсутній такий показник, як банківський курс долару США на будь-яку довільно обрану постачальником дату, або на дату звернення з позовною заявою чи на дату складання позову.

Колегія суддів вважає, що при розрахунку скоригованої ціни поставленого товару має бути використаний курс долару США до гривні станом на дату здійснення останнього платежу покупцем - 24.10.2014р., який згідно з довідками ПАТ “КІБ КредіАгріколь” дорівнював 12,95 грн. за 1 долар США, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 2002199,36 грн., а решта вимог підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 11.10.2014р. по 25.09.2017р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 177915,68 грн.

Розрахунок трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів прийняття виконання саме тих зобов’язань та умов, які були підписані директором відповідача з перевищенням повноважень, суд залишає поза увагою.

Так, у випадку наявності підстав відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4244159,86 грн., у тому числі основний борг в сумі 4066244,18 грн. та три проценти річних в сумі 177915,68 грн., підлягають частковому задоволенню в сумі 2180115,04 грн., у тому числі основний борг в сумі 2002199,36 грн. та три проценти річних в сумі 177915,68 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність», с.Малинівка, Покровський район, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 4244159,86 грн., у тому числі основний борг в сумі 4066244,18 грн. та три проценти річних в сумі 177915,68 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність», с.Малинівка, Покровський район, Донецька область на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ основний борг в сумі 2002199,36 грн. та три проценти річних в сумі 177915,68 грн., всього заборгованість в сумі 2180115,04 грн., судовий збір в сумі 30523,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 15.01.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.01.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя І.К. Чорненька

Суддя О.В. Попов