Ухвала суду № 71632098, 17.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4423/17

1-кп/214/241/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Хомініч С.В.,

за участю:

секретаря – Горбунової Л.С.,

прокурора – Чеботової Т.В.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі об’єднане кримінальне провадження №12017040750001729 від 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться об’єднане кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040750001729 від 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, на 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. ОСОБА_2 не працює, не має постійного джерела доходу та зареєстрований в Запорізькій області. До затримання мешкав в місті Кривий Ріг без реєстрації. Може переховуватись від суду. Продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інших кримінальних правопорушень, також він може продовжити правопорушення, у якому обвинувачується. Є відомості про те, що відносно нього розслідуються інші кримінальні провадження. Крім того, ОСОБА_2 засуджений 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу, знову вчинив злочин, тобто на шлях виправлення не став і продовжив свою злочинну діяльність, вчинивши більш тяжкі кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Захисник просив змінити запобіжний захід на особисте зобов’язання.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі та відмову в задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, не працює і не має постійного джерела доходу, мешкає в м. Кривому Розі без реєстрації, раніше судимий 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу, який сплатив після вчинення нових злочинів, тобто маючи невідбуте покарання знову вчинив новий злочин, в зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, та переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, а фактично мешкає без реєстрації за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Корнійчука, 8/134. Жодних підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобовязання, яке є найбільш мяким запобіжним заходом, захисником не надано.

Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи наведене, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Таким чином, суд вважає, що прокурор довела наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 ще на 60 діб, підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у виді тримання під вартою продовжити на два місяці, тобто строком до 18 березня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хомініч С.В.