Ухвала суду № 71632077, 12.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/437/17

1-кп/214/183/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі – Усік М.О.

за участю прокурора – Самойленка С.В.

за участю захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю обвинуваченого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження №42016040000001111 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч.3 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні від захисника ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просить змінити обвинуваченому запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання, поклавши такі обов’язки: повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом або спілкуватися з нею з дотримання умов, визначених судом.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив наступне. Обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Ухвала про обрання запобіжного заходу обґрунтовувалася наявністю ризиків, передбачених ст.177 КК України, а також обґрунтованістю підозри у скоєнні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, тим, що останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та тим, що останній є працівником правоохоронного органу, та використовуючи свої професійні навички та зв’язки буде впливати на свідків. Вважає, що станом на січень 2018 року ризики втратили актуальність, а саме досудове розслідування закінчилося, більше півроку триває судовий розгляд, ОСОБА_3 не здійснював спроб щодо заважання засадам досудового розслідування та суду у встановленні істини по справі, чітко з’являвся в кожне судове засідання, 11 місяців не є працівником правоохоронного органу, підозра про яку йому було повідомлено та яку колегія суддів апеляційного суду зазначила як обґрунтовану, не підтвердилася та дії ОСОБА_3 ще слідчим були перекваліфіковані на ст. 369-2 ч.3 КК України. 20 лютого 2017 року обвинувачений звільнений з лав правоохоронних органів, залишивши його та його родину без засобів до існування та постійного заробітку. З метою забезпечення матеріального стану своєї родини, ОСОБА_3 2 жовтня 2017 року влаштувався працювати менеджером з продаж ТОВ «Торговий Дім «Імперіал», його робота пов’язана з виїздом за межі села Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області, в якому він зареєстрований та мешкає, його захисники перебувають у м. Кривому Розі. Також вказує, що 23 лютого 2017 року, дружиною обвинуваченого, ОСОБА_4, було сплачено заставу в розмірі 128000 грн. 00 коп., які вона позичила у ОСОБА_5 з кінцевим терміном повернення до 1 січня 2018 року. Зазначає, що клопотання спрямоване на прискорення та спрощення судового процесу, безперешкодного доступу до свої захисників, робоче місце яких розташоване в іншому місті. При поданні клопотання враховує необхідність виїздів за межі с. Нива Трудова, повернення грошових коштів ОСОБА_5

Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання та підтвердив його зміст.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та пояснив, що він працює по договору.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав клопотання.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотання. При цьому пояснив, що на його думку, ризики, визначені при обранні запобіжного заходу, збереглися. За час досудового розслідування, розгляду справи судом, скарг про те, що ОСОБА_3 намагається виливати на свідків, не надходило. Відомостей про те, що ОСОБА_3 має намір скриватися не мається.

У судовому засіданні також досліджені докази, що характеризують обвинуваченого (т.№3, а.с.188-201, 249) та розписка, надана разом з клопотанням.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу належить відмовити. При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно ст. 201 КПК України, обвинувачений, його захисник, мають право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369-2 ч.3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

22 лютого 2017 року обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Ухвала про обрання запобіжного заходу обґрунтовувалася наявністю ризиків, передбачених ст.177 КК України а також обґрунтованістю підозри у скоєнні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, тим, що останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та тим, що останній довгий час працював в правоохоронних органах, може використати свої професійні навички з ціллю переховування від органу досудового розслідування та суду, встановлення свідків з метою подальшого впливу на них.

У судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, позитивно характеризувався за місце попередньої роботи, звільнений з правоохоронних органів, одружений, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, намагається працевлаштуватися. Також встановлено, що 23 лютого 2017 року, дружина обвинуваченого внесла заставу в розмірі 128000 грн. 00 коп., які позичила у ОСОБА_5 з кінцевим терміном повернення до 1 січня 2018 року.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 під час провадження по даній справі не намагався ухилитися від органів досудового розслідування та суду, з’являвся за викликом слідчого та суду.

Також встановлено, що після обрання запобіжного заходу дії обвинуваченого були перекваліфіковані зі ст.368 ч.3 КК України на ст.369-2 ч.3 КК України, покарання за якою є менш суворим.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд також бере до уваги, що показання свідка ОСОБА_6, які надані останнім в судовому засіданні, є суперечливими, у тому числі відносно тієї обставини, чи вимагав обвинувачений неправомірну вигоду. В цих показаннях свідок також первісно заявив, що протиправних дій відносно нього, обвинувачений не вчиняв.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.

Суд вважає, що наявні в матеріалах справи протокол обшуку, протоколи оперативних дій, є вагомими доказами вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. Обвинувачений має вік 28 років, раніше не судимий, одружений, виховує неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, намагається працевлаштуватися, його дружина вжила заходів для отримання грошей на внесення застави. ОСОБА_3 виключно позитивно характеризується, має позитивну репутацію. На переконання суду, вказані обставини свідчать про міцні соціальні зв’язки обвинуваченого в місці його постійного проживання, що виключає можливість залишення обвинуваченим свого місця проживання.

З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що на даний час не існує такого, передбаченого ст. 177 КПК України ризику, визначеного судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, як наявність підстав вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду.

Разом з тим, суд вважає, що існує ризик, що ОСОБА_3, зважаючи на суперечливість показань свідка ОСОБА_6 може вчинити спробу незаконно вплинути на цього свідка.

Обговорюючи питання про зміну запобіжного заходу, суд бере до уваги наступне. Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність передбаченого ст. 177 КПК України ризику, а саме, що ОСОБА_3 може вчинити спробу вплинути на свідка ОСОБА_6, дані про особу обвинуваченого. Також суд враховує майновий стан обвинуваченого, а саме ту обставину, що з 1 січня 2018 року у дружини обвинуваченого мається прострочений обов’язок повернути ОСОБА_5 130000 грн. 00 коп. Крім того, суд приймає до уваги тривалість розгляду справи, яка не викликана процесуальною поведінкою обвинуваченого. Суд, прийшовши до переконання, що на даний час не мається раніше визначеного судом ризику про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, вважає, щоособисте зобов’язання буде достатнім для запобігання обвинуваченому спроби незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 та буде виключати порушення прав та інтересів, у тому числі майнових, обвинуваченого та його родини. З урахуванням викладеного, суд вважає, що необхідність у такому запобіжному заході як застава відпала, процесуальну поведінку ОСОБА_3 забезпечить запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а тому відносно обвинуваченого належить замінити раніше обраний запобіжний захід.

Згідно вимог ст. 194 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, суд має право зобов’язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов’язків, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; зазначені обов’язки, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Суд вважає, що на обвинуваченого необхідно покласти наступні обов’язки: прибувати до суду, за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6

Дійшовши такого висновку, суд також враховує, що стороною обвинувачення не доведено, що існують інші, крім визначеного судом ризику, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання не буде достатнім для запобігання визначеного судом ризику.

Керуючись ст.ст. 369-372, 331 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 – задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з застави на особисте зобов’язання.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6

Вказані обов’язки покладаються на ОСОБА_3 на строк до 12 березня 2018 року.

Ознайомити обвинуваченого під розпис про покладені на нього обов’язки та роз’яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_4 заставу у розмірі 128000 грн., внесену 22 лютого 2017 року ОСОБА_4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов