Постанова № 71630119, 16.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шульга О.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" січня 2018 р. Справа № 279/2251/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_2,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "20" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги , -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державну фіскальну службу України надати висновок, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію" в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для непрацездатних осіб, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції) отримав захворювання, що призвело до встановлення йому 3-ї групи інвалідності, а відтак має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Відповідачі в порушення вимог закону безпідставно відмовляють йому у призначенні та виплаті такої допомоги.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.09.2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України щодо повернення позивачу без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової визнати протиправними визнано неправомірними.

Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_3, відповідно до статті ст. 23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 № 208-VIII).

Зобов'язано Державну фіскальну службу України розглянути матеріали стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та прийняти відповідне рішення згідно статті ст. 23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 № 208-VIII).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. У скарзі зазначили, що суд першої інстанції не врахував, що відмова ГУ ДФС у Житомирській області в частині подання висновку для виплати одноразової грошової допомоги та ДФС України в частині призначення та виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, є правомірною та прийнятою у повній відповідності з нормами чинного законодавства України, оскільки такі зміни щодо соціального статусу працівників податкової міліції у Податковий кодекс України не внесено.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в податковій міліції ГУ ДФС у Житомирській області з 06.10.2003 року по 17.03.2016 року та має календарну вислугу 16 років 10 місяців 26 днів (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про хворобу № 5/3-і/ від 29.02.2016 року у позивача наявне захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, він не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.11).

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 514277 від 13.04.2016 за результатами первинного огляду позивачу встановлено третю групу інвалідності з 21.03.2016 року внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 9).

06.12.2016 позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом ГУ ДФ в Житомирській області № 102/14/06-30-04-27 від 09.02.2017 відповідно до листа ДФС № 1861/99-99-04-04-02-17 від 27.01.2017 позивача повідомлено про відсутність підстав для прийняття заяви та документів для виплати одноразової грошової допомоги з підстав втрати чинності Закону України "Про міліцію" (а.с. 4, 5).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Статтею 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII від 20.12.1990) року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, ст.23 Закону України "Про міліцію" було передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850), яким встановлено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

За змістом п.7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Вищезазначеною постановою також встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

Таким чином, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивач набув такого права у березні 2016 року, тобто після 12.03.2015 року, а тому розмір допомоги має бути визначений у відповідності із Законом № 565-XII від 20.12.1990, а саме: у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянтів на те, що після втрати чинності Законом № 565-ХІІ від 20.12.1990 законні підстави для прийняття заяв та подачі висновків про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції відсутні, та зазначає наступне.

Дійсно, Закон № 565-ХІІ від 20.12.1990 втратив чинність 07.11.2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон № 580).

В свою чергу, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII було внесено зміни, зокрема, в п.15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580, згідно яких право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

З аналізу наведених норм законодавства колегія суддів приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію".

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Ухвалу прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальна служба України залишити без задоволення, постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "20" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено "16" січня 2018 р.