Постанова № 71629852, 11.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4767/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: П’янової Я.В.

суддів: Зеленського В.В. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 26.10.17 р.) по справі № 820/4767/17

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.05.2017 р. № НОМЕР_1; від 31.05.2017 р. № НОМЕР_2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства “Харківський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року по цій справі - без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 11.01.2018 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.10.2016 р. по 11.05.2017 р. фахівцями Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка Філії “Змїївський райавтодор” ДП “Харківський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, код ЄДРПОУ 3447144, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., за результатами якої був складений акт від 17.05.2017 р. № 3680/20-40-14-20-08/3447144.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення: ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України “Про оплату праці” - несвоєчасна виплата заробітної плати в 2013 році на загальну суму 645250,9 грн., несвоєчасна виплата заробітної плати за 2014 рік на загальну суму 589489, 24 грн., несвоєчасна виплата заробітної плати за 2015 рік на загальну суму 836819,42 грн., несвоєчасна виплата заробітної плати з 01.01.2016р. по 30.06.2016р. на загальну суму 339830,97 грн.; пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. “а” п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України – несвоєчасне при виплаті заробітної плати перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 191728,9 грн., у т.ч. за: 2013 рік – 81871,11 грн., 2014 рік – 79,75 грн., 2015 рік – 67408,08 грн., 2016 рік – 42369,96 грн.; пп.129.1.3 п.п.129.1 ст.129, пп. 129.3.1 п.129.3 ст.129, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України – за прострочку встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб нараховано пені в сумі 1243,51 грн.; частини 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України – несвоєчасне при виплаті заробітної плати перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 15712,93 грн., у т.ч. за 2014 рік – 1186,18 грн., 2015 – 10473,82 грн., 2016 рік – 4052,93 грн.; пп.129.1.3 п.п.129.1 ст.129, пп.129.3.1 п.129.3 ст.129, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України – за прострочку встановлених строків сплати військового збору нараховано пені в сумі 222,81 грн.; пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України - не подано "Податковий розрахунок земельного податку” за 2015 рік.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 31.05.2017 року №0000621316 та №0000611316.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 31.05.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відповідач застосував до філії позивача штрафні санкції в сумі 92452,04 грн. (з податку на доходи фізичних осіб), 1243,51 грн. – пені та визначено суму грошового зобов’язання з військового збору в сумі штрафних санкцій – 8666,12 грн., пені 22,81 грн. на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в разі виявлення під час проведення контролюючим органом однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) сум податку до або під час виплати ним доходу на користь іншого платника податку, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень протягом встановленого строку (одне, два, три і більше), застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України - 25%, 50% та 75%.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно застосовано до Дочірнього підприємства “Харківський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” штрафну (фінансову) санкцію, керуючись положеннями статті 127 Податкового кодексу України, відповідно до податкових повідомлень - рішень від 31.05.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а тому вони складені без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пункт 162.1 ст. 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 162.1.2); податковий агент (пп. 162.1.3).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 ПК України, п. 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном “граничний термін сплати до бюджету податку” розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України), тобто в строки вказані у ст. 168 ПК України.

Таким чином, положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК України).

Відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Згідно з ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положеннями ст. 127 ПК України врегульовано розмір санкції, яка накладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента за вчинене порушення, саме: за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, водночас відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.11.2015р. по справі №813/6793/13-а, від 22.03.2016р. №813/6774/13а.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Таким чином, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як на підставі перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

Отже, повторне порушення платником податків вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів матиме місце у разі вчинення таким платником протиправних дій у попередніх звітних (оподатковуваних) періодах протягом 1095 днів, що передують звітному (податковому) періоду, який підлягає перевірці, має стосуватись тих самих правовідносин, але виявлене за результатами наступної перевірки платника податків, адже, з огляду на системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України повторність порушення не може бути встановлена в межах однієї перевірки платника податків.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_1, відповідачем на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України за несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб за вересень 2014 р. застосована штрафна санкція вперше в розмірі 25 %, що становить 19,94 грн. (від суми несплаченого податку 79,75 грн.); за квітень 2015 р. вдруге 50 % - 250,00 грн. (від суми несплаченого податку 500,00 грн.). Надалі, за квітень 2015 р. - вересень 2015 р., січень 2016 р. - травень 2016 р., відповідачем застосована штрафна санкція в розмірі 75 %, як за дії, що вчинені втретє та більше на загальну суму - 81 958,53 грн.

Виходячи з розрахунку штрафної санкції, загальна сума штрафної санкції згідно з п.127. ст. 127 ПК України становить 82 228,47 грн., з яких штрафна санкція в розмірі 25 % - 19,94 грн.; в розмірі 50 % - 250,00 грн.; в розмірі 75 % - 81 958,53 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 31.05.2017 року №0000611316 (військовий збір) та розрахунку штрафних санкцій до нього, відповідачем за несплату (неперерахування) військового збору за вересень 2014 р. на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України застосована штрафна санкція вперше в розмірі 25 %, що становить 4,01 грн. (від суми несплаченого військового збору 16,05 грн.); вдруге, в розмірі 50 % - 159,88 грн. (від суми несплаченого військового збору 319,76 грн.). Надалі, за квітень 2015 р. - вересень 2015 р., січень 2016 р. - квітень 2016 р., відповідачем застосована штрафна санкція в розмірі 75%, як за дії, вчинені втретє та більше на загальну суму - 7 751,31 грн. Всього, відповідачем на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України застосовано штрафну санкцію в сумі 7 915,20 грн., з яких у розмірі: 25% - 4,01 грн.; 50 % - 159,88 грн.; 75 % - 7 751,31 грн.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що у вищезазначених діях не вбачається повторності, оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою, а відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визначено розмір штрафу на підставі ст. 127 ПК України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі, нараховано з ознаками повторності та як за такі, що здійснені втретє та більше.

Також, колегією суддів встановлено, що відповідачем з аналогічних підстав відповідно до ст. 127 ПК України нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку з військового збору.

У зв’язку з тим, що факти повторного порушення, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору жодним актом перевірки встановлено та зафіксовано не було, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення, якими філії були б збільшені суми грошового зобов’язання двічі, тричі протягом 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень - рішень також не приймалися, то застосування штрафних санкцій в розмірі 50% та 75% згідно з ст. 127 ПК України, є неправомірним.

З огляду на встановлені обставини справи та вищезазначені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що нараховані штрафні санкції податковими повідомленнями-рішеннями від 31.05.2017 р. за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 відповідно до ст. 127 ПУ України в розмірі 50% та 75 % є безпідставними та незаконними.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в іншій частині (25%), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вони складені без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач перевищив свої повноваження та безпідставно застосував положення ст.126 ПК України до правовідносин щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що виникли до січня 2016 року, оскільки на той час положення ст. 126 ПК України стосувались правовідносин зі сплати узгоджених сум грошового зобов’язання з податку на прибуток та рентної плати, колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ПК України (в редакції до 01.01.2016 р.) платник податків притягувався до відповідальності у вигляді штрафу в разі несплати узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом.

З 01.01.2016 р. стаття 126 викладена в такій редакції: "У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї етапі) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу...”.

П.п.14.1.39. п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено поняття грошового зобов'язання платника податків, відповідно до якого це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.156 вказаної норми податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже, штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору охоплюються поняттям грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, незалежно від редакції Податкового кодексу України платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у разі несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, як і було в даному випадку.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_1, загальна сума штрафних санкцій та пені складає 93695,55 грн., з яких: 10223,57 грн. - штраф за ст. 126 ПКУ, 82228,47 грн. - штраф за ст. 127 ПКУ та 1243,51 грн. - пеня.

З огляду на безпідставність нарахування штрафних санкцій відповідно до ст. 127 ПУ України в розмірі 50% та 75%, податкове повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_1 підлягає скасуванню на суму 83451,05 грн. (93695,55 - 10244,50 (10223,57 + 19,94 + 0,99 = 10244,50)= 83451,05).

Щодо податкового повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_2 (військовий збір) та розрахунку штрафних санкцій до нього, загальна сума штрафних санкцій та пені складає 8888,93 грн., з яких: 750,92 грн. - штраф за ст. 126 ПКУ, 7915,20 грн. - штраф за ст. 127 ПКУ та 221,81 грн. - пеня.

Приймаючи до уваги безпідставність нарахування штрафних санкцій відповідно до ст. 127 ПК України в розмірі 50% та 75 %, податкове повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_2 підлягає скасуванню на суму 8133,90 грн. (8888,93 - 755,03 (750,92 + 04,01 + 0,10 = 755,03)= 8133,90).

Стосовно посилання апелянта на неточність в зазначенні «загальної суми словами» в оскаржуваних податкових повідомленнях – рішеннях, колегія суддів вважає, що це технічна (механічна) помилка, яка не призвела до зміни сум донарахувань.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі № 820/4767/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.05.2017 року: № НОМЕР_1 на суму 83451, 05 грн., з яких: 10243, 51 грн. - штраф, пені - 0,99 грн., та № НОМЕР_2 на суму 8133, 90 грн., з яких: 754, 93 грн. - штраф, 0,10 грн. - пеня.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_1 на суму 83451,05 грн., з яких: 10243, 51 грн. - штраф, пені - 0,99 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № НОМЕР_2 на суму 8133, 90 грн., з яких: 754, 93 грн. - штраф, 0,10 грн. - пеня.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 р. по справі № 820/4767/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 16.01.2018.