Постанова № 71629783, 16.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12185/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 листопада 2017 року у справі № 303/4618/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов’язання виплатити допомогу на оздоровлення,-

суддя в 1-й інстанції- Морозова Н.Л.,

час ухвалення рішення – 01.11.2017 року, 10:46 год.,

місце ухвалення рішення – м. Мукачево,

дата складання повного тексту рішення – 01.11.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням фактично проведених виплат.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 і є інвалідом ІІІ групи, тому відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4-х (чотирьох) мінімальних заробітних плат.

Управління праці та соціального захисту населення виконкому Мукачівської міської ради за 2017 рік нарахувало та виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 90,00 гривень. З метою перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак належної відповіді не отримав. В усній формі позивачу було роз’яснено, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу виплачується у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 562.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов’язання виплатити допомогу на оздоровлення відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на те, що постанова підлягає зміні, просить постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 листопада 2017 року змінити та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що позивач отримує щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак визначений відповідачем розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру, що встановлений чинним законодавством.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 417747 від 20.03.2013 року та вкладкою № 653845 С до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А № 417747.

14 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоволчення у відповідності до вимог п. 3 ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсьокї катастрофи”.

Як стверджується посвідченням серії Б № 544454 віж 12 січня 2009 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи.

Листом № 01-19/288 від 2 серпня 2017 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради повідомило ОСОБА_1 про те, що законні підстави для проведення перерахунку виплаченої допомоги на оздоровлення відсутні.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір щорічної допомоги відповідно до положень статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у твердій грошовій сумі в розмірі 90,00 гривень, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

- інвалідам I і II групи - 120 гривень;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;

- інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень;

Порядок здійснення виплат передбачених статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян. затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760.

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено те, що щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення на яку має право позивач, відповідно до положень статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та становить 90,00 гривень.

Також апеляційним судом встановлено те, що при визначені позивачу розміру щорічної допомоги на оздоровлення відповідач діяв в межах повноважень на підставі та у стосіб, що встановлені чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 листопада 2017 року у справі № 303/4618/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5