Постанова № 71629640, 16.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12237/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 819/1935/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції- Мандзій О.П.,

час ухвалення рішення - 28.11.2017 року, 13:02 год.,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 30.11.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області , третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що 01.06.2017 року при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 сплатила 1 відсоток від вартості нерухомого майна, а саме 9971,36 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, попри те, що позивачка не є платником даного збору в розумінні п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбавала житло вперше. На вимогу позивачки про повернення безпідставного сплаченого збору відповідач відмовив в поверненні 9971 грн. 36 коп. сплаченого ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому не має змоги перевірити факт придбання позивачкою житла вперше. Позивачка вважає таку відмову протиправною, тому звернулась з позовом до суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9971 гривня 36 копійок.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, яке покликаючись на те, що постанова є неправомірною, винесена з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням матеріального права, просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому відмова повернути збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є правомірною. Крім того, представлені позивачем документи не можуть вважатись достатніми для обґрунтування позовних вимог, оскільки вони не підтверджують факт придбання нею житла вперше.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.06.2017 року між публічним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Національний резерв" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1385.

Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна встановлена в розмірі 997136,00 грн.

При цьому, ОСОБА_2 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсоток від його вартості, що складає 9971,36 грн. відповідно до квитанції №0.0.777616736.1 від 01.06.2017 року.

Кошти у розмірі 9971,36 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області № 3314 від 16.11.2017 року.

01.07.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із вимогою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9971,36 грн., оскільки придбавала житло вперше і в розумінні п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не є платником даного збору.

Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 06.11.2017 року № 17915/07 позивачку повідомлено про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9971,36 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач дійсно 01.06.2017 року вперше придбала житло за договором купівлі - продажу квартири та при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9971,36 грн., який підлягає поверненню.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних фондів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що громадян, які придбавають житло вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування внаслідок укладення відповідної угоди.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з витягом з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, позивачка є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до даних обліку технічної інвентаризації в місті Тернополі станом на 29.12.2012 року за ОСОБА_2 прав приватної власності на будинок (квартиру) в місті Тернополі не зареєстровано, про що свідчить довідка товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" від 31.10.2017 року № 2834.

Крім того, відповідно до довідки Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 26.10.2017 року № 34 та згідно із довідкою Шманьківської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 25.10.2017 року № 539 за позивачкою нерухоме майно не зареєстровано.

Також, в матеріалах справи міститься довідка філії Тернопільського обласного управління ТВБВ №10019/054 публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" від 10.11.2017 року № 1-159, відповідно до якої ОСОБА_2 не використовувала приватизаційні житлові чеки на приватизацію житла у АДРЕСА_2 20.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що, укладаючи договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивачка придбавала житло вперше, а тому не була платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування внаслідок укладення відповідного договору.

Пунктом 18 Порядку № 1740 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктами 3, 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження, зокрема, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачкою, відповідно до квитанції №0.0.777616736.1 від 01.06.2017 року, при укладанні 01.06.2017 року договору купівлі - продажу квартири, безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вищевказаний вказаний збір слід повернути позивачці.

За наведених обставин, відмовляючи позивачці в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідач діяв всупереч чинному законодавству, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 819/1935/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник