Постанова № 71629609, 11.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 рокуЛьвів№876/11973/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Богдан А.О.

за участю представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 року у справі №607/2961/17, винесену головуючим суддею Дзюбичем В.Л. у м. Тернополі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Булат» про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Булат» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Скасовано відмову Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області №24 від 29 вересня 2016 року у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту його звернення - з 30 червня 2016 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Позивач та відповідач в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне, що в трудовій книжці ОСОБА_2, серії БТ-І №9651162 серед записів про трудову діяльність містяться наступні записи: 15.08.1990 року позивач переведений електрогазозварювальником по ІІІ розряду дільці нестандартного обладнання з посади слюсаря на Микулинецькому ливарно-механічному заводі; 24.01.2005 року позивач переведений електрозварювальником лужного зварювання сталеварного цеху.

Згідно довідки №1 від 17 січня 2017 року, виданої ТзДВ «Булат», ОСОБА_2 дійсно працював з 15.08.1990 року (наказ №155-к від 15.08.1990 року) по 20.10.2005 року (наказ 360-к від 20.10.2005 року) електрозварювальником Відкритого акціонерного товариства «Булат».

Як слідує із довідки про реорганізацію ТДВ «Булат», підприємство засновано в 1954 році як Микулинецька машинно-тракторна станція, пізніше Микулинецьке відділення «Сільгосптехніка». З 1 квітня 1986 року наказом №109-к 31 березня 1986 року перейменовано у Микулинецьке ремонтно-транспортне підприємство. З 1 листопада 1989 року наказом №80 від 3 листопада 1989 року перейменовано у Микулинецький ливарно-механічний завод, з 1 квітня 1996 року наказом № 1-к від 1 квітня 1996 року - у Відкрите акціонерне товариство «Булат», з 14 квітня 2011 року - у Публічне акціонерне товариство «Булат» наказом №1 від 14.04.2011 року, з 29.04.2014 року - у товариство з додатковою відповідальністю «Булат» згідно наказу №1 від 29.04.2014 року.

Як вбачається із протоколу засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі по розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсії, та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №24 від 29 вересня 2016 року, комісія розглянула заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, яка була подана 30 червня 2016 року і зареєстрована під №192. За результатами розгляду прийнято комісія прийшла до висновку, що немає можливості зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.08.1990 року по 23.01.2005 рік до пільгового стажу, оскільки є розбіжність між записами в трудовій книжці та первинними документами (наказ на переведення, особова картка форми Т-2), також є невідповідність проатестованої посади заявника, тому комісія прийняла рішення: відмовити в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_2 згідно пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

В спеціальний стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах включається фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці.

Згідно п. 4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383, застосовуються Списки, що чинні на період роботи заявника.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, громадянам, які претендують на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження пільгового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу: професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Таким чином, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади в зазначеному Списку, підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992 року), а також зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, у постанові Верховний суд України від 19.05.2015 року №21-175а15 зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Згідно записів трудової книжки та пільгової довідки №19 від 29.06.2016 ОСОБА_2 з 15.08.1990 був переведений електрогазозварником 3 розряду дільниці нестандартного обладнання з посади слюсаря на Микулинецькому ливарно-механічному заводі.

Згідно наказу №2 від 04.01.1994 «Про затвердження переліку робочих місць, яким надається право пільг і компенсацій за умовами праці» за результатами атестації робочих місць проатестовано посаду електрогазоварювальника за Списком №2. Копію Висновку щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці в 1994 році не було надано. ТДВ «Булат» надало довідку №20 від 29.06.2016 про те, що перша атестація робочих місць була проведена в 1994 році.

Згідно наказу №34 від 21.10.1999 «Про результати проведення атестації робочих місць» проатестовано посаду електрогазозварювальника за Списком №2..

В акті перевірки пільгового стажу зазначено, що ОСОБА_2 був прийнятий на посаду електрозварювальника дільниці нестандартного обладнання та інструментів згідно наказу №155-к від 15.08.1990.

Суд апеляційної інстанції вважає, що період роботи з 15.08.1990 по 23.01.2005 рік немає можливості зарахувати до пільгового стажу, оскільки є розбіжність між записами трудової книжки та первинними документами, також є невідповідність проатестованої посади заявника,

Таким чином, комісія прийняла правомірне рішення про відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області – задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 року у справі №607/2961/17 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки встановленні статтями 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 16.01.2018р.