Постанова № 71629525, 16.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12673/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

при секретарі судового засідання Смидюк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя - Стрельбицький В.В. м. Львів ) у справі за її позовом до Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в грудні 2017 року звернулася до суду з позовом до Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, у якому просила: - скасувати протокол від 26.09.2017 Серії АА №577887 про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП та провадження по справі закрити; - прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3; - відсторонити слідчого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від розгляду КП №12015140050002819 від 11.08.2015, КП №12016140050003918 від 10.08.2016; - зобов'язати інших слідчих Галицького ВП ГУНП у Львівській області провести досудове розслідування у КП №12015140050002819 від 11.08.2015, КП №12016140050003918 від 10.08.2016 і виконати ухвали суду, поновити права та законні інтереси потерпілої; - зобов'язати слідчих Галицького ВП ГУНП у Львівській області розглянути 39 звернень в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» і прийняти рішення в порядку ст.ст.19, 40 Конституції України, які зареєстровані в ЖЕО; - витребувати матеріали справ в Галицькому районному суді м. Львова №№461/12643/17, 461/6750/17, 461/6749/17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протокол від 26.09.2017 Серії АА №577887 складений з порушенням вимог чинного законодавства та суперечить рішенню Конституційного суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015. Вказує, що такий складений без врахування всіх обставин справи, за відсутності позивачки, що в свою чергу позбавило її можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Тому, відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, з огляду на що, протокол від 26.09.2017 Серії АА №577887 є протиправним та підлягає скасуванню. Окрім цього, звертає увагу на незаконну бездіяльність посадових осіб поліції щодо не розгляду її заяв та невиконання відповідних ухвал суду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017 у справі №461/8575/17 адміністративний позов залишено - без розгляду.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила позивач, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, не в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, зокрема, не взяв до уваги той факт, що про порушення своїх прав (а саме про факт складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення від 26.09.2017 Серії АА №577887) позивачка дізналась лише 04.10.2017. Окрім цього, позивач вказує, що у період з 30.10.2017 по 10.11.2017 перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою з карти стаціонарного хворого та не мала можливості звернутися до суду. З огляду на сукупність вищенаведених фактів, вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, внаслідок чого таке підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою пропущено, встановлений ст.289 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень прийнято 26.09.2017, а до суду остання звернулась лише 08.12.2017. Відтак, оскільки строк на оскарження пропущено, а позивач не клопоче про поновлення такого строку, то потрібно застосувати наслідки передбачені ст.100 КАС України та адміністративний позов залишити без розгляду.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи: 26.09.2017 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії АА №577887 за ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян). Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася із даним адміністративним позовом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (ч.1 ст.5 КАС України).

Важливо, щоб звернення особи до адміністративного суду за захистом її прав, свобод або законних інтересів відбувалось в межах процесуальних строків, встановлених законодавством.

Процесуальним строком у відповідності до п.1 ст.118 КАС України є встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом ст.99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції зробивши висновок про пропущення позивачем строку на апеляційне оскарження, покликався на положення ст.289 КУпАП, якою встановлено наступне: скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Однак, апеляційний суд такі висновки суду першої інстанції вважає помилковими, та вважає за необхідне зазначити, що вищевказана норма не підлягає до застосування у розглядуваній справі, оскільки така регулює порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, в той час як позивач оскаржила лише протокол про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що в суду першої інстанції не було правових підстав для висновку про те, що позивачем пропущено без поважних причин встановлений строк для звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч.5 ст.5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

В силу п.4 ч.1 ст.320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства. Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3; відсторонення слідчого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від розгляду КП №12015140050002819 від 11.08.2015, КП №12016140050003918 від 10.08.2016; зобов'язання інших слідчих Галицького ВП ГУНП у Львівській області провести досудове розслідування у КП №12015140050002819 від 11.08.2015, КП №12016140050003918 від 10.08.2016 і виконати ухвали суду, поновити права та законні інтереси потерпілої; зобов'язання слідчих Галицького ВП ГУНП у Львівській області розглянути 39 звернень в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» і прийняти рішення в порядку ст.ст.19, 40 Конституції України, які зареєстровані в ЖЕО не можуть бути вирішені в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не розглянув по суті усіх заявлених позовних вимог та не надав їм належної правової оцінки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, чим фактично позбавив її можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив її права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.5 КАС України.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з наведених вище підстав, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись статтями: ч 3 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Д. М. Старунський