Постанова № 71629324, 11.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/1549/17 Суддя (судді) першої інстанції: Рибак Микита Анатолійович

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС України та Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС України Москаленко Сергія Анатолійовича про скасування постанов та визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 19 грудня 2016 року;

2) скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0613/10203/16 від 17 листопада 2016 року та закрити провадження у справі;

3) визнати незаконними дії інспектора Київської обласної митниці Кірієнко Вячеслава Михайловича зі складання протоколу у справі про порушення митних правил №0807/125170000/12 від 26 листопада 2012 року;

4) визнати незаконними дії Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленка Сергія Анатолійовича зі складання протоколу про порушення митних правил №0613/10203/16 від 02 листопада 2016 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28 грудня 2016 року на адресу позивача надійшла постанова ДФС України від 19.12.2016 згідно якої постанову Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 у справі про порушення митних правил №0613/10203/16 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_3 без задоволення, тому вказана постанова Державної фіскальної служби України від 19.12.2016 та постанова Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 є незаконними та необґрунтованими, та підлягають скасуванню.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, скаржник посилався на те, що на нього було накладено адміністративне стягнення за порушення строку транзитного перевезення, яке він не вчиняв, оскільки у його діях відсутня вина у формі умислу або необережності, тому що він зацікавлений у найшвидшій доставці товару. Так, позивач не мав можливості перетнути державний кордон у зв'язку з ненаданням дозволів до Республіки Білорусь на ПДВ «Козелець».

У наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, Чернігівська митниця ДФС України виходила з того, що чинним законодавством не передбачено продовження строків транзитних перевезень, встановлених частиною першою статті 95 МК України у зв'язку з відсутністю у перевізника дозволу, та не звільняє перевізника від обов'язку доставити товари, транспортні засоби комерційного призначення у відповідний митний орган у визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, головним державним інспектором УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленко Сергієм Анатолійовичем було складено 02 листопада 2016 року протокол про порушення митних правил №0613/10203/16, в якому зафіксовано, що 02.11.2016 о 18 год. 30 хв. в зону митного контролю автомобільного пункту пропуску «Нові Яриловичі», Чернігівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» заїхав вантажний автомобіль «DASMLERCHRISLER» з причепом д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_6, який перевозив вантаж «Промислово виготовлений тютюн» у кількості 108 місяць, вагою 9046,1 кг. Брутто, вартістю 56 548,8 дол. США. Відправником даного вантажу було ПАТ «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки», а одержувачем - ВАТ Гродненська Тютюнова Фабрика «Нєман» (а.с. 15-18).

Під час проведення митних формальностей було встановлено, що товар «Промислово виготовлений тютюн», оформлений 26.10.2016 у митному режимі «Експорт» за ЕВМД №102040000/2016/035529 від 26.10.2016 Чернігівською митницею ДФС, переміщувався на транспортному засобі НОМЕР_2 водієм гр. ОСОБА_3 та визначено строк доставки вантажу до 31.10.2016.

Крім того, зі змісту протоколу вбачається, що у своєму поясненні ОСОБА_6 вказав, що 02.11.2016 він згідно розпорядження директора ТОВ «Васт-Транс» у зв'язку з поломкою, зробив заміну тягача НОМЕР_3 на НОМЕР_4 та поміняв водія ОСОБА_3, який повідомив, що звертався у Чернігівську митницю ДФС з проханням продовжити термін доставки вантажу у зв'язку з відсутністю дозволів АСМАП до Республіки Білорусь.

У зв'язку з викладеним, у протоколі було зафіксовано, що вказані дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною другою ст. 470 МК України, та зазначено, що розгляд справи відбудеться 17 листопада 2016 року о 11 год. 00 хв. за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 6.

За результатами розгляду справи про порушення митних правил №0613/10203/16 заступником начальника Чернігівської митниці ДФС прийнято постанову від 17.11.2016, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 3400 грн (а.с. 11-14).

У подальшому, за наслідками адміністративного оскарження даної постанови ДФС України 19 грудня 2016 року винесено постанову, якою постанову Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 в справі про порушення митних правил №0613/10203/16 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_3 - без задоволення (а.с. 6-9).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки чинним законодавством не передбачено, що відсутність або несвоєчасне отримання дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватись перевезення, є підставою для продовження строків пред'явлення товарів, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Основними нормативно-правовими актами, якими врегульовані спірні правовідносини є Конституція України та Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України).

Відповідно до частини першої ст. 318 Митного кодексу України (далі - МК України) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частиною третьою статті 321 МК України передбачено, що у разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом «б» пункту 2 частини другої статті 91 МК України визначено, що митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються: від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України.

Статтею 93 МК України закріплено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Згідно статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:

1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);

2) для залізничного транспорту - 28 діб;

3) для авіаційного транспорту - 5 діб;

4) для морського та річкового транспорту - 20 діб;

5) для трубопровідного транспорту - 31 доба;

6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

За правилами частини шостої статті 96 МК України при вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митні режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території, положення цієї глави застосовуються з моменту початку переміщення зазначених товарів з органу доходів і зборів відправлення і до моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів призначення.

Згідно частин п'ятої-шостої статті 102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

Відповідно до частини другої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення.

Згідно частини першої ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

За правилами частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

У відповідності до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012 (далі - Порядок №657) вбачається, що:

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно пункту 5 розділу VIII Порядку №657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, у разі дії обставин непереборної сили особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів, що перебувають під митним контролем, повинна звернутися до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно частини другої статті 191 МК України перевізники зобов'язані:

1) під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR);

2) у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;

3) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу органу доходів і зборів;

4) у разі прибуття до органу доходів і зборів призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених органом доходів і зборів заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю.

Відповідно до абз. 2 частини третьої ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.

Тобто, обов'язок зі своєчасного забезпечення отримання дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення, покладено на резидента України, який здійснює таке перевезення.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, чинним законодавством не передбачено, що відсутність або несвоєчасне отримання такого дозволу є підставою для продовження строків пред'явлення товарів, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення.

Крім того, наведена обставина не є обставиною непереборної сили у розумінні як приписів МК України, так і положень Порядку №657.

Матеріали справи свідчать, що головним державним інспектором УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленко Сергієм Анатолійовичем 02 листопада 2016 року складено протокол про порушення митних правил №0613/10203/16, в якому зафіксовано, що 02.11.2016 о 18 год. 30 хв. в зону митного контролю автомобільного пункту пропуску «Нові Яриловичі», Чернігівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» заїхав вантажний автомобіль «DASMLERCHRISLER» з причепом д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_6, який перевозив вантаж «Промислово виготовлений тютюн» у кількості 108 місяць, вагою 9046,1 кг. Брутто, вартістю 56 548,8 дол. США. Відправником даного вантажу було ПАТ «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки», а одержувачем - ВАТ Гродненська Тютюнова Фабрика «Нєман» (а.с. 15-18).

Під час проведення митних формальностей було встановлено, що товар «Промислово виготовлений тютюн», оформлений 26.10.2016 у митному режимі «Експорт» за ЕВМД №102040000/2016/035529 від 26.10.2016 Чернігівською митницею ДФС, переміщувався на транспортному засобі НОМЕР_2 водієм гр. ОСОБА_3 та визначено строк доставки вантажу до 31.10.2016.

При цьому, зі змісту протоколу вбачається, що у своєму поясненні ОСОБА_6 вказав, що 02.11.2016 він згідно розпорядження директора ТОВ «Васт-Транс» у зв'язку з поломкою, зробив заміну тягача НОМЕР_3 на НОМЕР_4 та було замінено водія ОСОБА_3, якій повідомив, що звертався у Чернігівську митницю ДФС з проханням продовжити термін доставки вантажу у зв'язку з відсутністю дозволів АСМАП до Республіки Білорусь.

Згідно частиною п'ятою ст. 494 МК України у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Частиною восьмою ст. 494 МК України передбачено, що у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

У відповідності до частини першої ст.458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Посилання апелянта на пункт 2 частини другої статті 95 МК України, згідно якої до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення), колегією суддів не приймається до уваги, з огляду на таке.

Так, зберігання товарів під митним контролем передбачає зберігання на складі митного органу, оскільки згідно пункту 4 частини п'ятої статті 238 МК України крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися: товари, які перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 4.2.4 пункту 4.2. розділу IV Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 на складах Митниці можуть зберігатися: товари, що перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 Кодексу.

Згідно підпункту 5.1.1 п.5.1 розділу V вказаного Порядку розміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на склад Митниці здійснюється на підставі первинних прибуткових документів, а саме: Уніфікованої митної квитанції МД-1, оформленої на ім'я особи, яка має право розпоряджатися товарами, транспортними засобами комерційного призначення, зазначеними в підпунктах 4.1.1 - 4.1.3 пункту 4.1 та підпунктах 4.2.2 - 4.2.4, 4.2.9 пункту 4.2 розділу IV цього Порядку.

Однак, позивач із заявою про розміщення товару, який переміщувався у митному режимі транзиту, до митниці не звертався, що підтверджується довідкою відділу організації документування і роботи з документами Чернігівської митниці від 13.02.2017 №453/7/25-70-03-01.

Таким чином, строк транзиту, передбачений частиною першою статті 95 МК України у даному випадку не переривається, тому вантаж повинен був доставлений у термін, визначений у митній декларації, тобто 31.10.2016.

Відповідно до частини першої ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

За правилами частини першої ст. 522 Митного кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно зі статтею 525 МК України справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0613/10203/16 заступником начальника Чернігівської митниці ДФС прийнято постанову від 17.11.2016, якою: ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 3400 грн (а.с. 11-14).

У подальшому, за наслідками адміністративного оскарження даної постанови ДФС України 19 грудня 2016 року винесено постанову, якою постанову Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 в справі про порушення митних правил №0613/10203/16 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_3 - без задоволення (а.с. 6-9).

Отже, справу про порушення митних правил розглянуто уповноваженим органом, а при винесенні постанови дотримані вимоги ст.ст.523-527 МК України.

За правилами частини третьої статті 2 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що митний орган при винесенні постанови про порушення митних правил №0613/10203/16 від 17 листопада 2016 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Щодо позовних вимог про закриття провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про закриття провадження у справі.

Натомість, згідно вимог ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів, в той час як місцевими судами (суддями) розглядаються справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471-473, 476, 482- 484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку.

Зважаючи на викладене, закриття провадження у справі є повноваженням органу, до компетенції якого входить розгляд справи про порушення митних правил.

У даному випадку таким органом є відповідач, а не суд, з огляду на що колегія суддів вважає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про закриття провадження у справі.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня складення повного тексту судового рішення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Л.О. Костюк,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 17 січня 2018 року.