Постанова № 71629212, 11.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11102/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача та третьої особи Косик С. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення невідомий, дата складання повного тексту: 10 жовтня 2017 року) у справі за позовом ОСОБА_5 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»; зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» внести зміни до акцентованого реєстру кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_5 згідно рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2015 р. у розмірі 35712, 08 грн. до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити ці зміни.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо нерозгляду заяви ОСОБА_5

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» внести зміни до акцептованого реєстру кредиторів та включення кредиторські вимоги ОСОБА_5, згідно рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2015 р. у розмірі 35712, 08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції повністю та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позиція апелянта обґрунтована тим, що позивач пропустив 30-денний термін для заявлення кредиторських вимог з моменту опублікування відомостей про ліквідацію банку, а відсутність у позивача оригіналів виконавчих листів на період пред'явлення кредиторських вимог на таке право позивача не впливала, оскільки до уповноваженої особи Фонду необхідно було подати належним чином завірену копію судового рішення, що було достатньою підставою для акцепту кредиторських вимог .

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, зареєстрований 05.01.2018 р. за вх. № 515, в якому позивач вважає рішення суду першої інстанції правомірним та зазначає, що оригінали виконавчих листів були подані 26.11.2015 р. для примусового виконання, а орган виконавчої служби, відмовивши у відкритті виконавчих проваджень, надав копії відповідних постанов від 27.11.2015 р. та повернув оригінали виконавчих листів лише 27.01.2016 р., що і спричинило пропуск позивачем 30-денного терміну, тобто заява була подана позивачем з пропуском п'ятиденного строку з незалежних від нього причин з вини державного органу.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 19 лютого 2013 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у відділенні № 64 філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що розташовано в м. Борисполі по вул. Київський шлях, 84, був укладений договір № 7304/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в національній валюті строком на 3 місяці.

Згідно предмету даного договору позивач вніс, а третя особа прийняла грошові кошти, як вклад в сумі 100000, 00 грн. на строк з 19.02.2013 року по 19.05.2013 року, з нарахуванням процентів за ставкою 17 % річних.

Позивач 22.05.2013 року уклав з банком новий договір депозиту № 16074/3-13 та вніс вклад у розмірі 115000, 00 грн. на вкладний рахунок НОМЕР_1 на строк з 22.05.2013 року по 22.08.2013 року з нарахуванням процентів за ставкою 16,5 % річних.

Крім того, 21.07.2014 року у тому ж відділенні банку між сторонами було укладено черговий договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Класік» в національній валюті строком на 1 місяць, що підтверджується договором - заявою № 300937/44383/1-14.

Згідно умов договору та квитанції № 34 від 21.07.2014 року позивачем було внесено на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 190000, 00 гривень за ставкою 21 % річних. Строк дії депозиту становив до 21.08.2014 року.

Додатковою угодою від 21.07.2014 року до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300937/44383/1-14 від 21.07.2014 року, позивач доручив відповідачу всі нараховані проценти, що підлягають виплаті по депозитному вкладу згідно з договором перераховувати на власний картковий рахунок у філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

В подальшому, 22.09.2014 року сторони продовжили термін дії договору депозиту, шляхом відкриття поточного рахунку на суму 190000, 00 грн. за ставкою 21,6 % річних строком на 1 місяць, тобто до 22.10.2014 року.

Факт зарахування коштів позивача в сумі 190000, 00 гривень до депозитного рахунку підтверджується меморіальним ордером № 189059501 від 22.09.2014 року, виданим банком.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2015 р. (справа № 359/3116/15-ц), що набрало законної сили 15.06.2015 р., стягнуто з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_5 суму внеску за договором банківського строкового вкладу (депозиту) № 300937/58061/1-14 від 22 вересня 2014 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 216497 гривень 08 копійок, 3% річних від простроченої суми депозиту за весь час затримки в розмірі 2375 гривень 00 копійок, проценти за час користування вкладом в сумі 6840, 00 гривень, а всього 225 712 гривень 08 копійок.

За заявою позивача в управління ДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавчі провадження.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні.

20.10.2015 р. за заявою позивача виконавчі документи повернуто стягувачу, що не заперечується сторонами у справі.

06.11.2015 р. позивачу в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок ФГВФО було виплачено 190000, 10 грн., що також не заперечується сторонами по справі та підтверджується виписками по особовому рахунку (а. с. 42 - 43).

26.11.2015 р. позивач повторно подав виконавчі листи для примусового виконання до відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нідзельською А. В. 27.11.2015 р. винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 13 - 14, 16 - 17).

Як свідчать матеріали справи, вказані постанови отримано позивачем 27.01.2016 р. (а. с. 12, 15).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 р. № 1703 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Згідно з зазначеним рішенням, всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюку Владиславу Сергійовичу з 05.09.2016 р.

Інформація про ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» була розміщена 23.12.2015 р. на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та опублікована у газеті «Голос України» № 242 (6242) від 23.12.2015 р.

Позивачем 28.01.2016 р. до тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подано заяву про задоволення вимог кредитора згідно виконавчого листа № 2/359/1295/2015 на суму 35712, 08 грн. (а. с. 18).

Листом від 03.02.2016 р. № 3-037310/1574 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О. С. повідомила позивача про пропуск строків на подання заяви про включення останнього до списку кредиторів (а. с. 19).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Згідно ч. 2 та ч. 5 ст. 45 Закону № 4452 Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452 передбачено, що уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень ст. 49 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Задовольняючи позовні вимоги в частині оскарження, суд першої інстанції здійснив посилання на пункти 1.21, 1.29 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893 (далі - Положення), зазначивши, що відповідач був зобов'язаний самостійно на стадії проведення інвентаризації банківських активів і зобов'язань на дату початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку внести відомості про наявність кредиторської заборгованості банку перед позивачем.

Колегія суддів вважає вказану підставу для задоволення позовних вимог недостатньою з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1.21 глави 1 Р. ІІІ Положення Фонд (або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) зобов'язаний (зобов'язана) забезпечити проведення інвентаризації банківських активів і зобов'язань на дату початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Згідно до п. 1.29 глави 1 Р. ІІІ Положення (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі неплатоспроможного банку на день прийняття рішення віднесення його до категорії неплатоспроможних, ці зобов'язання також включаються до відкоригованого балансу.

Відповідно до п. 1.29 глави 1 Р. ІІІ Положення у чинній редакції у разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі неплатоспроможного банку на день прийняття рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних, ці зобов'язання також включаються до відкоригованого балансу (вказаний пункт із змінами, внесеними згідно з Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3959 від 06.09.2017 р.).

Згідно п. 4.33 Р. V Положення у разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день початку процедури ліквідації банку/затвердження акцептованих вимог кредиторів, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

Вказані норми, дійсно, визначають обов'язок уповноваженої особи Фонду по формуванню ліквідаційного балансу з урахуванням, в тому числі, кредиторської заборгованості, що є предметом спору.

Натомість, законодавцем визначено задоволення кредиторських вимог у формі акцепту (прийняття пропозиції), що передбачено ст. 45, 48, 49 Закону № 4452.

В той же час, у відповідності до п. 62 ст. 2 Закону № 4452 недостатність майна банку - це перевищення розміру зобов'язань банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів над оціночною вартістю ліквідаційної маси банку, за винятком майна банку, що є предметом застави та використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

З вказаного визначення випливає, що зобов'язання банку визначаються за акцептованими вимогами кредиторів, а тому висновок суду першої інстанції про те, що сума, визначена рішенням суду на користь позивача, повинна була бути внесена до балансу уповноваженою особою, як кредиторська заборгованість банку перед позивачем, не спростовує факту пропуску строку заявлення цих кредиторських вимог позивачем.

Відтак, мотиви, які суд першої інстанції вважав достатніми для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції відхиляє за необґрунтованістю, оскільки задоволення кредиторських вимог у безакцептному порядку діючим законодавством в межах даного спору не передбачено (за виключенням відшкодування гарантованої суми вкладу).

Крім того, хоча дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється, проте, в цьому законі міститься визначення поняття «безспірні вимоги кредиторів», що позиціонується із грошовими вимогами кредиторів, підтвердженими судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону № 4452 Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону.

Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Колегія суддів приходить до висновку, що станом на 21.01.2016 р. виконавче провадження щодо стягнення з банку спірної суми відкрите не було, а у позивача не було обґрунтованих перешкод для звернення до уповноваженої особи Фонду з відповідною заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

16 вересня 2017 року набрало чинності Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3711 від 21.08.2017 р. «Про затвердження Порядку складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються», яким конкретизовано положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з цього питання.

До цього часу положення Закону № 4452 не передбачали обов'язку кредитора подавати разом з вимогою оригінали виконавчих листів, відтак, посилання позивача на неможливість заявлення вимог до банку через відсутність у нього виконавчого листа є безпідставним.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

В той же час, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з тим, що апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі. Натомість, колегія суддів не знайшла підстав для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя О. А. ГубськаСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 15.01.2018 р.)