Постанова № 71629180, 11.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Власенкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Справа № 826/17225/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-.1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1, що відкриті на ім'я позивача у ПАТ «Банк Михайлівський»;

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів на рахунках №№ НОМЕР_1, що відкриті на ім'я позивача у ПАТ «Банк Михайлівський»;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на повну суму коштів на рахунках №№ НОМЕР_1, що відкриті на ім'я позивача у ПАТ «Банк Михайлівський»;

- зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключеня позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_2, відкритих на ім'я позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», та зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів на рахунках №№ НОМЕР_2, що відкриті на ім'я позивача у ПАТ «Банк Михайлівський». У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - Уповноважена особа подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не є вкладником банку, вчинені між ним та банком правочини (транзакції) є нікчемними, а операції з перерахування коштів на рахунки позивача - фіктивними.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем і ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку від 18.07.2014 р. № 980-005-000000263, відповідно до умов якого Банк за ініціативою Клієнта відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок в гривні для зберігання грошей Клієнта та сплати процентів і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку.

22.09.2015 р. ПАТ «Банк Михайлівський» з позивачем було укладено заяву (оферту) № 200345223 «Депозитна карта Дохідна п'ятниця».

На вказану карту позивач періодично вносила грошові кошти, внаслідок чого сума грошових коштів складає 93 000,00 грн.

Крім того, 15.01.2016 р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем було укладено договір № 980-005-000176611 про надання коштів у користування, відповідно до умов якого Банк за ініціативою Клієнта відкриває на його ім'я поточні рахунки №№ НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей Клієнта та сплати процентів і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку.

15.01.2016 р. на виконання умов зазначеного договору позивач внесла грошові кошти на свій поточний рахунок у сумі 15 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 15.01.2016 р. № 2127500.

20.04.2016 р. через повіреного ПАТ «Банк Михайлівський» між позивачем і ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона-2) укладено Договір «Капітал +» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), згідно з яким позивач внесла на свій рахунок, ще 56 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума коштів внесених позивачем на її поточний рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» склала 164 000,00 грн.

Відповідно до умов договору, а саме п. 1.1, Сторона-1 (позивач) передає Стороні-2 (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачений цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Керуючись вказаним пунктом Договору, з рахунків позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона-2) були перераховані кошти відповідно до договору від 15.01.2016 р. № 980-005-000176611 у розмірі 15 000,00 грн. та відповідно до договору від 20.04.2016 р. № 980-005-000225013 у розмірі 56 000,00 грн.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору Сторона-2 сплачує Стороні-1 відсотки у безготівковій формі на рахунки Сторони-1 №№ НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський».

Підпунктом 7 пункту 1.2 статті 1 зазначеного договору встановлено, що Сторона-2 повертає Стороні-1 кошти у безготівковій формі на рахунки Сторони-1 №№ НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський».

Крім того, пунктом 5.4. статті 5 Договору визначено, що Сторона-2 має право з власної ініціативи достроково повернути кошти Стороні-1 у будь-який момент дії договору.

19.05.2016 р. на підставі вказаної умови Договору ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у відповідності до підпунктів 6 та 7 пункту 1.2 статті 1 Договору перерахувало на поточний рахунок позивача № НОМЕР_3, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» суму коштів відповідно до договору від 15.01.2016 р. № 980-005-000176611 у розмірі 15 000,00 грн. та відповідно до договору від 20.04.2016 р. № 980-005-000225013 у розмірі 56 000,00 грн., з урахуванням виплати відсотків по вищевказаним договорам у сумі 82,62 грн.

23.05.2016 р. правлінням НБУ було прийнято рішення № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних».

На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 р. № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та від 13.06.2016 р. № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з якими 23.05.2016 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. від 24.05.2016 р. № 27/1 було створено Комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

12.07.2016 р. правлінням НБУ прийнято постанову № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 р. № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича строком на 2 роки з 13.07.2016 р. по 12.07.2018 р.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. від 13.07.2016 р. № 2 продовжено роботу Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».

31.07.2016 р. позивач зателефонувала на гарячу лінію ПАТ «Банк Михайлівський», на якій Уповноважена особа Фонду в телефонному режимі повідомила позивача, що кошти за вкладом позивача відшкодуванню не підлягають, у зв'язку з тим, що Договір депозиту є нікчемним в силу ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України, а тому Фонд немає підстав для виплати позивачу коштів в рамках системи гарантування вкладів.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 № 1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 р. включно.

03.10.2016 р. представником позивача було направлено адвокатський запит вих. № 69-2\16Д з вимогою надати банківську виписку по рахункам №№ НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_5 в ПАТ «Банк Михайлівський», що відкриті на ім'я позивача за період з 15.01.2016 р. по 24.05.2016 р, а також з вимогою пояснити підстави невключення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та підстави невиплати гарантованої суми відшкодування позивачу.

Станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції відповіді на вказані запити відповідачами не надано.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача - Уповноваженої особи щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський» у розумінні чинного законодавства і відповідачами не доведено наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про включення позивача до загального реєстру вкладників суд зазначив, що це є неправильним способом захисту його прав, оскільки вчинення таких дій належить до компетенції Фонду, яка ним реалізується на підставі даних переліку, поданого Уповноваженою особою.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14 (далі - Положення № 14).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

У ст. 12 Закону № 4452-VI передбачено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

У ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п.п. 3-6 розділу ІІІ Положення № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

У п.п. 2, 4, 6 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом про внесення (перерахування) коштів на її рахунок.

При цьому, єдиною та необхідною умовою для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними і, відповідно, не включення осіб (клієнтів банку), що їх уклали до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність хоча б однієї правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, слід враховувати, що перелік правових підстав для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними, закріплений у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 826/23915/15.

Таким чином, перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що зарахування коштів на рахунки позивача, відкриті у ПАТ «Банк Михайлівський», від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами.

При цьому, доводи апелянта щодо нікчемності правочинів (транзакцій) з перерахування коштів на рахунки позивача від вказаного контрагента та їх фіктивності засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Водночас, рішення суду, відповідно до змісту ст. 242 КАС України, повинно бути законним і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апелянта про те, що законодавство покладає на нього обов'язок здійснити перевірку правочинів вкладників Банку, не спростовують факту допущення ним протиправної бездіяльності щодо не включення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Твердження апелянта про те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону № 4452-VI, так як кошти на її рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі договору позики, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку правовідносини між позивачем і вказаним товариством з обмеженою відповідальністю не є предметом цього спору. При цьому, кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли для позивача та були залучені Банком на її рахунки на умовах відповідних договорів, укладених між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог ст. 2 Закону № 4452-VI надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене та переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як того вимагає ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 16 січня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: