Постанова № 71629047, 16.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року справа №431/4922/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 13 листопада 2017 року у справі № 431/4922/17 (головуючий І інстанції Кудрявцев І.В., складена в повному обсязі 13 листопада 2017 року в м. Старобільськ Луганської області) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до Старобільського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач), в якому просив: визнати незаконними дії ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити йому призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 16.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у період з 30.06.1983 по 01.03.1990 року він працював на Центральній збагачувальній фабриці «Луганська» на посадах вантажника сировини та палива - з 30.06.1983 року по 02.01.1984 року, слюсаря ремонтника - з 02.01.1984 року по 10.09.1987 року, бригадира слюсарів з ремонту обладнання - з 10.09.1987 року по 01.03.1990 року. На даний час правонаступником вказаного підприємства є ВАТ «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» - дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля». Згідно зі Списком № 2 виробництв, цехів, професій, посад з важкими умовами праці, робота, в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженому ОСОБА_3 Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, робота на цих посадах дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 16.08.2017 року він звернувся до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. 30.08.2017 року отримав листа № 28/С-14 щодо відсутності підстав призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. 04.09.2017 року він повторно звернувся до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою в електронному вигляді за встановленою формою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наданням до пенсійного органу оригіналів всіх документів. 20.09.2017 року отримав рішення ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13.09.2017 року про відмову у призначенні пенсії. Відповідь вмотивована тим, що підприємство, яке видало довідку, не перемістилось до на територію, що підконтрольна українській владі.

ОСОБА_3 Старобільського районного суду Луганської області від 13 листопада 2017 року у справі № 431/4922/17 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправними дії ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13.09.2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.09.2017 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

04.09.2017 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та рішенням ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13.09.2017 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегією суддів було встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії – 04.09.2017 року, досяг віку 59 років та мав загальний трудовий стаж 44 роки 4 місяці 14 днів, з яких - 6 років 8 місяців 1 день на посадах: вантажника сировини і палива, слюсаря ремонтника і бригадира слюсарів з ремонту обладнання, які передбачені розділом ІІІ Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах».

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 року, яка була чинною на час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії - 04.09.2017 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином колегією суддів встановлено, що позивач станом на дату звернення до відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області - 04.09.2017 року мав право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки мав загальний страховий стаж більше 30 років та мав більше половини передбаченого п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досяг пенсійного віку з врахуванням його зменшення на 2 роки відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 6 років 8 місяців 1 день роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці.

При оцінці довідки № 30 від 03.08.2017 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» - дочірнім підприємством державної холдингової компанії «Луганськвугілля», колегія суддів враховує, що відомості вказані у ній відповідають встановленій формі - додатку № 5 до Порядку, затвердженого ОСОБА_3 КМУ від 12.08.1993 року № 637.

Щодо підстав відмови відповідача у врахуванні вказаної довідки № 30 від 03.08.2017 року та щодо посилань відповідача на неможливість перевірки її достовірності у зв'язку з тим, що м. Луганськ знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого ОСОБА_3 Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область у п.1 Міста обласного значення у п.п.1) включено м. Луганськ.

Розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у т.ч. місто Луганськ.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Луганськ, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації його права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

У зв'язку з викладеним, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах відповідно до п «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправними.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 13 листопада 2017 року у справі № 431/4922/17 – залишити без задоволення.

ОСОБА_3 Старобільського районного суду Луганської області від 13 листопада 2017 року у справі № 431/4922/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 16 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_4