Постанова № 71628978, 11.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 708/949/17 Суддя (судді) першої інстанції: Івахненко О.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Беспалова О.О., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А:

25 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо не проведення виплати пенсії з 01.09.2015 з урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати здійснити виплату позивачу пенсії з 01.09.2015 з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначила, що у серпні 2016 року вона зверталася до управління Пенсійного фонду із заявою про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016, якою задоволено її позовні вимоги та зобов'язано Чигиринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити з 01.09.2015 перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та забезпечення виплати такого пенсії. Однак у вересні 2016 року отримала відмову від пенсійного органу про здійснення перерахунку пенсії.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилався на те, що виконуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак виплату продовжував здійснювати у розмірі, який не відповідав прожитковому мінімуму, тому порушення пенсійних прав відбулось з 01.09.2015, а не з вересня 2016 року, як зазначено в ухвалі.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.08.2016 позивач звернувся з заявою до Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про перерахунок пенсії та забезпечення виплати такого пенсії на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 по справі №708/677/16-а за позовом ОСОБА_3 до Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.6).

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 по справі №708/677/16-а зобов'язано Чигиринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити з 01.09.2015 перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 8-11).

Листом Чигиринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 07.09.2016 №3509/02 повідомлено, що з 01 вересня 2015 року за 30 років страхового стажу встановлено мінімальний розмір пенсії 1074 грн, та за 1 рік понад 30 років - доплату за понаднормовий стаж. Коли ж здійснили зменшення розміру пенсії на 14,5% за більш ранній вихід на пенсію, то його визначили на рівні 949 грн, що відповідає законодавству, тому розмір пенсії з урахуванням відрахуванням становить 924 грн 38 коп. (а.с. 6).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав ОСОБА_3 було відомо ще у вересні 2016 року, при цьому остання не зазначає причини пропуску нею строку звернення до адміністративного суду та не просить визнати причини пропуску зазначеного строку поважними, а до суду з даним адміністративним позовом позивач звернулась лише 25.09.2017, тому наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною другою статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відтак, КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій відповідача щодо не проведення виплати пенсії з 01.09.2015 з урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання здійснити виплату позивачу пенсії з 01.09.2015 з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналась про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певними рішеннями порушено її права, свободи чи інтереси, а про ті обставини, коли вона фактично отримала повідомлення про порушення її права.

Як свідчать матеріали справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 по справі №708/677/16-а зобов'язано Чигиринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити з 01.09.2015 перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 8-11).

29 серпня 2016 року позивач звернувся з заявою до Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про виконання вказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 по справі №708/677/16-а та забезпечення виплати пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом Чигиринське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 07.09.2016 №3509/02 повідомлено, що з 01 вересня 2015 року за 30 років страхового стажу встановлено мінімальний розмір пенсії 1074 грн, та за 1 рік понад 30 років - доплату за понаднормовий стаж. Коли ж здійснили зменшення розміру пенсії на 14,5% за більш ранній вихід на пенсію, то його визначили на рівні 949 грн, що відповідає законодавству, тому розмір пенсії з урахуванням відрахуванням становить 924 грн 38 коп. (а.с. 6).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що фактично про протиправні дії відповідача, які полягали у не проведення виплати пенсії з 01.09.2015 з урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дізнався у вересні 2016 року з моменту отримання листа Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 07.09.2016 №3509/02.

Відтак, оскільки позивач дізнався про оскаржувані дії у вересні 2016 року, а до суду звернувся за захистом свої порушених прав лише у вересні 2017 року, тому наявні підстави стверджувати, що останнім пропущено, відведений законодавством строк для звернення до суду. При цьому, з матеріалів справи не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Посилання апелянта на зупинення перебігу строку позовної давності щодо виплати пенсії на підставі статті 264 ЦК України у зв'язку зі зверненням до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення та заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки строки звернення до суду встановлені нормами статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка не містить підстав для переривання строку звернення до суду, у зв'язку зі зверненням до суду позивачем з вищевказаними заявами.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня складення повного тексту судового рішення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: О.О. Беспалов,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 17 січня 2018 року.