Постанова № 71628964, 16.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року справа №220/1815/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_1

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 1 листопада 2017 року у справі № 220/1815/17 (головуючий І інстанції Яненко Г.М.) за позовом Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення сум надміру сплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в розмірі 6 631,44 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення сум надміру сплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в розмірі 6 631,44 грн.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 1 листопада 2017 року у справі № 220/1815/17 відмовлено у відкритті провадженні у справі.

Суд першої інстанції встановив, що згідно до п. 1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що позивач має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвала першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що оскільки позивач є суб’єктом владних повноважень, тому справа повинна розглядатися за нормами КАС України.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що 31 жовтня 2017 року позивач - Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення сум надміру сплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в розмірі 6 631,44 грн. (арк.. справи 1-4)

З приводу розгляду спірних правовідносин в порядку адміністративного судочинства колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час подання позову та постановлення ухвали, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Аналогічні положення містяться у Кодексі адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (частина 4 статті 45)

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої статті 50 КАС зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Посилання позивача на положення п.11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 є необґрунтованими, оскільки даний нормативно-правовий акт не є Законом. Крім того, у даній нормі не зазначено, в порядку якого судочинства проводиться розгляд даних заяв.

Водночас за змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши допомогу, ОСОБА_2 набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на виплачену управлінням щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в розмірі 6 631,44 грн. та стягнення цієї суми з неї, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна позиція Верховного Суду України, викладена в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року у справі № 21-2209а15.

Частиною першою статті 244-2 КАС України, чинного на час подання позову та постановлення ухвали, встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 КАС України, чинного на час подання позову та постановлення ухвали, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні положення містяться у Кодексі адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (пункт 1 частини 1 статті 170)

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір є приватно-правовим, таким чином, даний позов повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому підстав для скасування узвали немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 1 листопада 2017 року у справі № 220/1815/17 – залишити без задоволення.

Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 1 листопада 2017 року у справі № 220/1815/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 16 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_1