Постанова № 71628929, 16.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року справа № 263/13062/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/13062/17 (головуючий І інстанції Шевченко О.А.), складену в повному обсязі 22 листопада 2017 року в м. Маріуполь Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію. До звернення до відповідача отримував пенсію за вислугою років згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та 15.10.2013 року, за його заявою, його було переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача із заявою про повідомлення про порядок розрахунку його пенсії при переході з одного виду пенсії на інший. Згідно наданої відповіді відповідача від 19.09.2017 року позивач дізнався, що відповідачем при проведенні нарахування пенсії застосовано показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. Вважав такі дії відповідача неправомірними, оскільки при розрахунку пенсії повинні були застосовуватись показники середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2010, 2011, 2012 роки. На підставі викладеного просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 15.10.2013 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2010, 2011, 2012 роки.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.11.2017 року позовні вимоги позивача за період з 15.10.2013 року по 08.04.2017 року було залишено без розгляду.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/13062/17 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік; зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки (2010-2012 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, з 09.04.2017 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач до 15.10.2013 року отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 15.10.2013 року, відповідно до поданої заяви позивача про перехід з одного виду пенсії на інший від 15.10.2013 року, йому призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При переведенні з одного виду пенсії на інший застосовано середній показник заробітної плати за 2007 рік.

Пенсія позивача обчислена з врахуванням загального стажу 35 років 01 місяць 18 днів, стаж враховано по 20.08.2013 року. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований шляхом множення показника середньої заробітної плати робітників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік помножений на індивідуальний коефіцієнт заробітку. Загальний розмір пенсійної виплати складає 1642,50 грн.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Пенсія за вислугою років це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб пенсія за віком.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Колегія суддів зазначає, що при розрахунку пенсії за вислугою років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку позивач отримував до переведення на пенсію за віком, взагалі не застосовується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, в ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені ст. 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом, тобто призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким пенсія за вислугу років не передбачена, тому не підлягають застосуванню положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин, а показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія позивачу призначалась за вислугу років в процентному відношенні до відповідних сум грошового забезпечення та без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, а дії відповідача Управління ПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік під час призначення йому пенсії за віком є неправомірними.

Таким чином, відповідач необґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14 та постанові Верховного Суду України від 9 червня 2015 року справа № 21-550а14.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/13062/17 - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/13062/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 16 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов