
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2018 року справа №242/3731/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у справі № 242/3731/17 (головуючий І інстанції Владимирська І.М., м.Селидове, Донецька область) за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Селидовське ОУПФУ), в якому просив: визнати протиправними дії Селидовського ОУПФУ від 20 січня 2017 року щодо відмови у призначенні пенсії; скасувати рішення Селидовського ОУПФУ про відмову в призначенні пенсії від 20 січня 2017 року; зобов'язати Селидовське ОУПФУ розглянути повторно заяву про призначення пенсії від 03.01.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення» і зарахувати до пільгового та страхового стажу періоди роботи: з 19.02.1986 до 06.05.1986, з 10.05.1986 до 11.06.1986, з 13.06.1986 до 22.06.1987, з 24.06.1987 до 10.03.1994 на підприємстві ВП «Шахта «Стаханова»; з 01.10.2011 року до 30.09.2012, з 01.12.2012 року до 31.05.2013, з 01.10.2011 до 30.11.2012, з 01.06.2013 до 18.08.2013 на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд», з 13.02.2016 до 17.11.2016 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Котляревського» (колишня «Росія») (а.с. 1-5).
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21.11.2017 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо невиплати пенсії з 03.01.2017 року до 05.03.2017 року включно (а.с. 53).
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 21 листопада 2017 року зазначений позов ОСОБА_1 задоволений частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Селидівського ОУПФУ від 20 січня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язано Селидівське ОУПФУ зарахувати до пільгового та страхового стажу ОСОБА_2 періоди його роботи на підприємстві на ВП «Шахта Стаханова» з 19.02.1986 року по 06.05.1986 року, з 10.05.1986 року по 11.06.1986 року, 13.06.1986 року по 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року по 10.03.1993 року та на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» з 01.10.2011 року по 28.08.2013 року;
зобов'язано Селидівське ОУПФУ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 13.02.2016 року по 17.11.2016 року на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»;
зобов'язано Селидівське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 року № 9 з урахуванням до пільгового та страхового стажу періодів його роботи на підприємстві ВП «Шахта Стаханова» з 19.02.1986 року по 06.05.1986 року, 10.05.1986 року по 11.06.1986 року, 13.06.1986 року по 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року по 10.03.1993 року та на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» з 01.10.2011 року по 28.08.2013 року та до страхового стажу період його роботи з 13.02.2016 року по 17.11.2016 року на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».
в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 54-56).
Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Посилався на те, що відсутні підстави для зарахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи позивача:
з 19.02.1986 року до 06.05.1986 року, 10.05.1986 року до 11.06.1986 року, 13.06.1986 року до 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року до 10.03.1994 на підприємстві ВП «Шахта Стаханова»; з 01.10.2011 до 30.09.2012, з 01.12.2012 до 31.05.2013 на посаді гірничого майстра підземного на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» у зв'язку з необхідністю перевірки через відсутність записів про роботу в трудовій книжці; з 01.10.2011 до 30.11.2012 на ПАТ «Укрвуглебуд» через відсутність відомостей про сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України; з 13.02.2016 до 17.11.2016 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Котляревського», з 01.06.2013 до 28.08.2013 на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» через відсутність відомостей про сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України (а.с. 59-62).
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Селидовського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Селидовського ОУПФУ від 20.01.2017 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи. Пенсійним органом не зараховано до пільгового та страхового стажу періоди роботи: з 19.02.1986 року до 06.05.1986 року, з 10.05.1986 року до 11.06.1986 року, з 13.06.1986 року до 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року до 10.03.1993 року на підприємстві ВП «Шахта Стаханова» та до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.10.2011 року до 30.09.2012 року, з 01.12.2012 року до 31.05.2013 року на посаді гірничого майстра підземного на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд», оскільки через відсутність записів про роботу у трудовій книжці зазначені періоди підлягають перевірці на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.42 розділу IV Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1. До пільгового та страхового стажу не зараховано періоди з 01.10.2011 року до 30.11.2012 року на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» через відсутність відомостей про нарахування заробітної плати та відомостей про сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України. Також до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 01.06.2013 року до 28.08.2013 року на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» та з 13.02.2016 року до 17.11.2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України (а.с. 11-12).
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним у справі є протиправність (правомірність) рішення Селидівського ОУПФУ від 20.01.2017 року про відмову позивачеві у призначенні пенсії згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з незарахуванням до пільгового та страхового стажу: періодів роботи з 19.02.1986 року до 06.05.1986 року, з 10.05.1986 року до 11.06.1986 року, з 13.06.1986 року до 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року до 10.03.1993 року на підприємстві ВП «Шахта Стаханова»; пільгового стажу: періодів роботи з 01.10.2011 року до 30.09.2012 року, з 01.12.2012 року до 31.05.2013 року; до пільгового та страхового стажу: періодів роботи з 01.10.2011 року до 30.11.2012 року; до страхового стажу: періодів роботи з 01.06.2013 року до 28.08.2013 року на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» та з 13.02.2016 року до 17.11.2016 року.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок.
Згідно ст. 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Встановлено, що оригінал трудової книжки серія НОМЕР_1 було втрачено і позивачем у якості доказу надано її копію, в тій частині, що збереглася.
З копії трудової книжки серія НОМЕР_1 встановлено, що позивач навчався та працював з 19.02.1986 року до 10.03.1994 року на підприємстві ВП «Шахта Стаханова» виробничого об'єднання «Красноармійськвугілля» на посадах учня гірника підземного гірничого майстра, гірника підземного гірника очисного забою, в.о. гірничого майстра, гірничого майстра з повним робочим днем у шахті, з 01.10.2011 року почав працювати на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті (а.с. 15-18).
Згідно копії трудової книжки, виданої на ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», позивач з 05.05.2015 року почав працювати на вищевказаному підприємстві на посаді гірника підземного з повним робочим днем у шахті (а.с. 50).
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 613 від 30.08.2016, виданої ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», позивач з 19.02.1986 року до 06.05.1986 року, з 10.05.1986 року до 11.06.1986 року, 13.06.1986 року до 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року до 10.03.1994 року працював на ВП «Шахта Стаханова» та виконував гірничі роботи на посадах з повним робочим днем у шахті, що передбачені Списками № 1, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1176, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (а.с. 24-26).
В довідці ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» № 459 від 05.09.2016 зазначено кількість спусків позивача до шахти (а.с. 27).
В довідці ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» № 746 від 25.08.2016 зазначено розмір заробітної плати позивача для обчислення пенсії під за період роботи на зазначеному підприємстві з березня 1986 до лютого 1994 року включно (а.с. 28-29).
Згідно підтверджуючих довідок період роботи позивача на ПАТ «Укрвуглебуд» становить з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року, в той час як позивач помилково зазначає спірний період з 01.10.2011 року до 18.08.2013 року. В зв'язку з чим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд з метою повного захисту прав, свобод та інтересів, вирішив вийти за межі заявлених позовних вимог і розглянути позовні вимоги щодо періоду роботи позивача на ПАТ «Укрвуглебуд» з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року (а.с. 30-31).
Крім того, проаналізувавши прийняте відповідачем спірне рішення від 20.01.2017 року та наданий до нього розрахунок стажу, судом встановлено, що Селидівським ОУПФУ фактично в цілому не зараховано до пільгового та страхового стажу безперервний період роботи позивача на ПАТ «Укрвуглебуд» з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 319-к від 29.10.2015 року, виданої ПАТ «Укрвуглебуд», позивач з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року виконував гірничі роботи на посаді гірничого майстра підземного на дільниці ШТ з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком № 1, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 (а.с. 30).
Довідкою ПАТ «Укрвуглебуд», № 320-к від 29.10.2015 року підтверджено кількість спусків позивача до шахти в період його роботи на даному підприємстві з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року (а.с. 31).
Крім того, період роботи позивача в ПАТ «Укрвуглебуд» з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за вказаний період (а.с. 22-24).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними в частині незарахування відповідачем періодів роботи позивача з 19.02.1986 року до 06.05.1986 року, з 10.05.1986 року до 11.06.1986 року, 13.06.1986 року до 22.06.1987 року, з 24.06.1987 року до 10.03.1994 року на ВП «Шахта Стаханова» та з 01.10.2011 року до 28.08.2013 року на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» до пільгового та страхового стажу через відсутність записів про роботу у трудовій книжці, підлягають задоволенню, оскільки вищевказані періоди роботи відповідача підтверджуються відповідними довідками, що містяться в матеріалах справи.
Слід зазначити, що суд першої інстанції помилково розглянув та задовольнив позовні вимоги щодо періоду роботи позивача з 24.06.1987 року до 10.03.1993 року на ВП «Шахта Стаханова», оскільки позивач звертався з позовними вимогами щодо зарахування до пільгового та страхового стажу, зокрема, періоду роботи з 24.06.1987 року до 10.03.1994 року на ВП «Шахта Стаханова», що також підтверджується матеріалами справи.
Щодо незарахування до пільгового та страхового стажу позивача періоду його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 13.02.2016 року до 17.11.2016 року через несплату страхових внесків підприємством колегія суддів зазначає наступне.
Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок
Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
На підставі даних довідок ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 04.09.2017 №04-22/2481, №04-22/2482 у період з 01.01.2016 до 31.07.2017 із заробітної плати позивача щомісячно утримувався податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, які перераховані повністю до Красноармійської ОДПІ.
Наказом ДП «Селидіввугілля» від 23.05.2017 №105 ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 18.07.2017 перейменований у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (а.с. 20-21).
Колегія суддів з огляду на наведені норми законів та встановлені обставини справи в їх сукупності дійшла висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Згідно до норм Податкового кодексу України контроль за своєчасним перерахуванням єдиного внеску роботодавцем покладено на податковий орган.
Суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги в цій частині, дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість, оскільки відповідачем не оскаржується та фактично визнається пільговий стаж роботи позивача на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 13.02.2016 року до 17.11.2016 року, в зв'язку з чим, даний період підлягає зарахуванню лише в межах його зарахування до страхового стажу.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки твердження суду про те, що відповідач визнає пільговий стаж роботи позивача за період з 13.02.2016 року до 17.11.2016 року є лише припущенням, а висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та наведених норм закону, якими регулюються спірні відносини, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового та страхового стажу період роботи позивача з 13.02.2016 до 17.11.2016 на підприємстві ВП «Шахта «Росія» (шахта Котляревського) ДП «Селидіввугілля» підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності спірного рішення відповідача від 20.01.2017 про відмову в призначенні пенсії позивачеві, внаслідок чого спірне рішення підлягає скасуванню.
Решта позовних вимог щодо зобов'язання повторно розглянути заяву від 03.01.2017 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача: з 19.02.1986 до 06.05.1986, з 10.05.1986 до 11.06.1986, з 13.06.1986 до 22.06.1987, з 24.06.1987 до 10.03.1994 на підприємстві ВП «Шахта «Стаханова»; з 01.10.2011 року до 30.09.2012, з 01.12.2012 року до 31.05.2013, з 01.10.2011 до 30.11.2012, з 01.06.2013 до 18.08.2013 на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд», з 13.02.2016 до 17.11.2016 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Котляревського» (колишня «Росія») також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, частково невірно вирішив справу за суттю вимог у зв'язку з порушенням норм процесуального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та частково невірно обґрунтував мотиви в постанові, з яких виходив задовольняючи частково позовні вимоги, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову повністю.
Постанова складена в повному обсязі 16 січня 2018 року.
Керуючись ч.2 ст.9, ч.5 ст.250, ч.2 ст.308, п.2 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.3, п.4 ч.1, ч.2 ст.317, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ч.1, ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задовольнити частково.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у справі № 242/3731/17 за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 січня 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 про призначення пенсії згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 19.02.1986 до 06.05.1986, з 10.05.1986 до 11.06.1986, з 13.06.1986 до 22.06.1987, з 24.06.1987 до 10.03.1994 на підприємстві ВП «Шахта «Стаханова»; з 01.10.2011 року до 30.09.2012, з 01.12.2012 року до 31.05.2013, з 01.10.2011 до 30.11.2012, з 01.06.2013 до 28.08.2013 на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд», з 13.02.2016 до 17.11.2016 на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» (перейменовано в ВП «Шахта Котляревського» ДП «Селидіввугілля»).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати складення повного судового рішення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Л.А.Василенко
Судді А.В.Гайдар
І.Д. Компанієць
Судове рішення № 71628855, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 242/3731/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: