Ухвала суду № 71628665, 15.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2018 року № 826/596/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1до Генеральної прокуратури України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України в частині утримання та не повернення власнику «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1»;

- зобов'язати відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України повернути власнику «Военный билет старшего лейтенанта ОСОБА_1»;

- у разі неможливості повернути оригінал «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1» - зобов'язати відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України надати ОСОБА_1 належним чином завірену копію «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1»;

- зобов'язати керівника Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_2 та прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 припинити вимагати хабар з ОСОБА_1 за повернення оригіналу «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1»;

- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1, матеріальну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до пунктів 2, 3, 5, 8, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема:

- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) (якщо такі відомості відомі позивачу), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у позовній заяві не зазначено вищевказаних відомостей.

Крім того, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, позивачем заявлено до Генеральної прокуратури України, у тому числі, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України в частині утримання та не повернення ОСОБА_1 «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1» та зобов'язання відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України повернути ОСОБА_1 оригінал вказаного документа. Проте позивачем не зазначено, дії яких саме посадових/службових осіб відповідача він просить визнати протиправними та кого саме з посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України просить зобов'язати повернути вилучений оригінал документа.

Окрім цього, в пункті 4 резолютивної частини адміністративного позову ОСОБА_1 просить суд зобов'язати керівника Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_2 та прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 припинити вимагати хабар з ОСОБА_1 за повернення оригіналу «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1», при цьому процесуального статусу вказаних осіб позивачем не визначено, що також є порушенням наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як вбачається з резолютивної частини адміністративного позову, ОСОБА_1 просить у випадку неможливості повернення оригіналу «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1», зобов'язати відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України надати належним чином завірену його копію.

Тобто, позивачем заявлено альтернативні позовні вимоги, що не передбачено діючим Кодексом адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства, позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги у відповідній частині.

Також, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав в частині вилучення та утримання «Военного билета старшего лейтенанта ОСОБА_1» від співробітників Генеральної прокуратури України восени 2017 року, проте будь - яких доказів на підтвердження вказаних обставин, позивачем суду не надано.

Більш того, суд звертає увагу, що з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду 10 січня 2018 року, в той час, як вилучення вказаного вище документа, як вказує сам позивач, відбулося 30 липня 2010 року.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано до позовної заяви документа про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовними вимогами немайнового характеру про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

При цьому, позивач просить звільнити його від сплати судового збору, зазначивши, що він віднесений до 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до свідоцтва НОМЕР_1, а тому звільнений від сплати такого збору. Проте, належним чином завіреної копії такого свідоцтва ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Так, частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру , який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривень.

Оскільки зазначені вище позовні вимоги немайнового характеру є похідними, судовий збір підлягає сплаті, як за одну позовну вимогу.

З урахуванням викладених вище обставин та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення позивача до суду з відповідним позовом немайнового характеру становить 704,80 грн.

Суд зауважує, що позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до положень статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України разом з копією такої заяви для направлення відповідачу;

- заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску або доказів, які підтверджують факт того, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався саме восени 2017 року;

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом з позовною заявою немайнового характеру у розмірі 704,80 гривень (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 31218206784007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030101) або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко