Рішення № 71627960, 12.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1242/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Секірської А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вакуленка А.В.,

представників позивача – ОСОБА_1, довіреність від 30.12.2017 № 420;

ОСОБА_2, довіреність від 30.12.2017 № 419;

представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність від 08.09.017 № 2059/9/12-32-10-00-29;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (далі – Позивач, ТОВ «Кларіант Україна») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – Відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на підставі акта від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Кларіант Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, податку на додану вартість за період з 01.03.2014 по 30.09.2016, єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02.08.2014 по 30.09.2016» відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 на суму 4 439 516,92 грн щодо порушень з податку на додану вартість. На акт перевірки позивачем було подано заперечення від 23.05.2017, які розглянуто відповідачем, про що повідомлено позивача листами від 01.06.2017 № 1081/10/12-32-14-00-08 та від 11.08.2017 № 2327/10/12-32-14-00-08, але позиція товариства повністю проігнорована.

Позивач не згоден з порушеннями норм законодавства України з податку на додану вартість з огляду на таке.

Щодо відсутності обов`язкового реквізиту коду УКТЗЕД згідно інформації в додатку № 3.2.2.1 до акта – у рамках перевірки інспектори зробили запит щодо підтвердження наявності кодів УКТЗЕД по деяким податковим накладним за перевіряємий період 01.01.2014 – 30.09.2016 у зв`язку з тим, що позивач нібито неправомірно включив до складу податкового кредиту податкові накладні без кодів УКТЗЕД по товарам, які податкові інспектори безпідставно та необгрунтовано вважають імпортними.

У акті перевірки та другій відповіді на заперечення зазначено, що підприємство завищило податковий кредит, тобто включило до складу податкового кредиту податкові накладні, у яких відсутні коди УКТЗЕД. У ході перевірки інспекторам було надано документи, що спростовують імпортне походження товару, під час проведення перевірки жодного обгрунтованого або документального підтвердження помилок у податкових накладних товариства податківцями не було зроблено, інспектори обрали дуже упереджений підхід і поставили перед позивачем задачу документально доказати, що товар імпортований в Україну. Позивач, в свою чергу, просив інспекторів надати докази того, що товар має імпортне походження. Сторінка з інтернету не є обгрунтованим доказом.

Щодо розрахунку бюджетного відшкодування за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України, позивач послався на таке.

У акті перевірки зазначено, що позивач порушив термін фактичної сплати по послугам, отриманим від нерезидента у сумі 674 048,03 грн у частині заявленої суми бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року. Позивач отримав послуги від нерезидента у грудні 2014 року, місце постачання яких розташоване на території України. Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України позивач нарахував податкові зобовязання з ПДВ у сумі 674 048,03 грн, і розрахував суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, яке визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду згідно статті 200.1 Податкового кодексу України. У наступному періоді – січні 2015 року позивач включив до складу податкового кредиту податкові накладні по послугам від нерезидента згідно статті 198.1 пункту в) Податкового кодексу України по відповідним сумам ПДВ 674 048,03 грн. Позивач зробив розрахунок і заявив суму бюджетного відшкодування у лютому 2015 року з урахуванням податкового кредиту за січень 2015 року по послугам від нерезидентів у частині сплаченого податкового кредиту. Сплата до Державного бюджету України відбулась у грудні 2014 року з нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ.

Позивач має таку ж саму ситуацію по послугах нерезидента, оплата яких проводиться з відстрочкою 3-6 місяців від дати отримання послуг, що заявлена як порушення інспекторами у податковому повідомленні – рішенні, також у інших періодах: у декларації з ПДВ за грудень 2015 року заявлено бюджетне відшкодування, до якого включено податковий кредит по послугам нерезидента у сумі 838 808 грн, оплату здійснено у 2016 році; у декларації з ПДВ за лютий 2016 року заявлено бюджетне відшкодування, до якого включено податковий кредит по послугам нерезидента у сумі 4 586 грн; у декларації з ПДВ за квітень 2016 року заявлено бюджетне відшкодування, до якого включено податковий кредит по послугах нерезидента у сумі 14 925 грн; у декларації з ПДВ за грудень 2016 року заявлено бюджетне відшкодування, до якого включено податковий кредит по послугах нерезидента у сумі 694 276 грн; у декларації з ПДВ за січень 2017 року заявлено бюджетне відшкодування, до якого включено податковий кредит по послугах нерезидента у сумі 14 581 грн; у декларації з ПДВ за червень 2017 року заявлено бюджетне відшкодування, до якого включено податковий кредит по послугах нерезидента у сумі 115 689 грн. По зазначеним деклараціям проведено перевірки (документальні виїзні позапланові або камеральні), порушень при декларуванні імпорту не встановлено, суму ПДВ відшкодовано позивачу.

Тобто інші випадки отримання послуг від нерезидента і включення сум з таких послуг до податкового кредиту без сплати контрагенту – нерезиденту у звітному періоді податківці підтверджують і діють у відповідності з законодавством України, і лише період 2014 року навмисно притягнуто для застосування штрафів позивачу. З посиланням на пункт 200.4 Податкового кодексу України від 01.01.2015 позивач зазначив, що з 01.01.2015 законодавець не наводить окремих правил розрахунку відшкодування для послуг, придбаних у нерезидентів. На думку позивача, враховуючи принцип рівності усіх платників перед законом, законодавець пропонує широке трактування поняття «фактичної сплати податку до Державного бюджету України», ототожнює поняття фактичної сплати податку і його декларування.

Так, однією з основних умов бюджетного відшкодування від`ємної суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 Податкового кодексу України (в редакції 01.01.2015), є фактична сплата такої суми податку отримувачем товарів/послуг: постачальникам таких товарів/послуг, або до Державного бюджету. Згідно з п.180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у випадку постачання послуг нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, то платник податку, який придбаває послуги нерезидента, ніяк не може виконати вимоги п.п.200.4 Податкового кодексу України в частині фактичної сплати такої суми податку отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг.

Дійсно, в попередніх редакціях Податкового кодексу України (зокрема, станом на 31.12.2014) робилось уточнення стосовно порядку відшкодування сум податку в операціях з придбання послуг нерезидентів, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України. Але розуміючи, що декларування податку і є в тому числі фактичною сплатою податку до бюджету, законодавець з 01.01.2015 приводить положення п.200.4 ПКУ до більш логічного і такого, що не суперечить принципу рівності усіх платників перед законом, закріпленого п. 4.1.4 ПКУ.

Застосовуючи «вузький, обмежений» підхід до трактування норми п. 200.4 ПКУ, запропонований ДФС, виникає ситуація, за якої, з одного боку, перешкод для визначення суми бюджетного відшкодування по послугах резидентів немає, з іншого боку, заявити суми бюджетного відшкодування по послугах нерезидента, неможливо, і, якщо уявити ситуацію, що підприємство – експортер придбаває послуги нерезидентів, буквальне виконання приписів норми п. 200.4 ПКУ не дає можливості платнику податку отримати бюджетне відшкодування ні за яких умов, тобто придбання послуг у резидентів ставить платника податку у більш привілейоване становище для цілей пункту 200.4 ПКУ.

Тому зазначене відповідачем порушення вимог ПКУ у сумі ПДВ 674 048,03 грн за лютий 2014 року є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо завищення бюджетного відшкодування за травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, серпень 2015 року і вересень 2016 року, позивач зазначив, що відповідно до п.6 підрозділу 5 розділу V наказу від 23.09.2014 № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200.1.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. На сторінках 42-43 акта усі заявлені податкові накладні були оплачені до дати подання заяви про бюджетне відшкодування, тому зазначене відповідачем порушення вимог ПКУ за травень 2015 року у сумі 348 419,01 грн, за червень 2015 року у сумі 1 320 320,53 грн, за липень 2015 року у сумі 476 663,31 грн та за серпень 2015 року у сумі 83 151,63 грн є необгрунтованим.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 на суму 4 439 516,95 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги зменшили згідно із заявою від 27.10.2017 (т.5 арк.спр. 101), надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, поясненнях від 23.11.2017 вх. № 28687/2017 (т.5 арк.спр. 205-210), остаточно просили суд скасувати податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 в частині суми 4 382 068,53 грн, зазначивши, що донарахування в розмірі 59 733,42 грн (39 822,28 грн - ПДВ та 19 911,14 грн – штрафні санкції), визначені оскаржуваним податковим повідомленням – рішенням, підприємством фактично сплачені.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову від 04.10.2017 (т.2 арк.спр. 84-88), додаткових поясненнях на позовну заяву від 20.11.2017 вх. № 28363/2017 (т.5 арк.спр. 188-191), від 08.12.2017 (т.6 арк.спр. 9-10). Щодо відсутності обов`язкового реквізиту коду УКТЗЕД згідно інформації в додатку 3.2.2.1 до акта перевірки, представники відповідача зазначили, що перевіркою ТОВ «Кларіант Україна» за перевіряємий період з 01.03.2014 по 30.09.2016 встановлено, зокрема, що в податкових накладних на придбання товару в асортименті від постачальників підприємства відсутній обовя`зковий реквізит – код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), тобто податкові накладні складені з порушенням абз. і) п. 201.1 ст. 201, п.198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України. Позивачем до ГУ ДФС у Луганській області подано заперечення від 23.05.2017 № 176, в яких викладено позицію підприємства щодо порушень, встановлених під час проведення перевірки, зокрема, щодо відсутності обов`язкового реквізиту коду УКТ ЗЕД згідно інформації в Додатку 3.2.2.1 до акта та надано додаткові документи на підтвердження країни походження товару. Наказом від 01.06.2017 № 338 ГУ ДФС у Луганській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кларіант Україна» з обставин, викладених у запереченнях до акта перевірки. Проте судом скасовано даний наказ та позивачем не допущено посадових осіб до проведення перевірки, тому остання не відбулася, у зв`язку з чим листом від 11.08.2017 № 2327/10/12-32-14-00-08 відповідачем надано відповідь на заперечення з викладених питань під №№ 1-5, 10.

Перелік підакцизних товарів наведено у статті 215 ПКУ із зазначенням коду згідно з УКТ ЗЕД. Місце виробництва товару має бути зазначене в супровідних документах на товар.

У зв`язку з тим, що зазначені помилки в обов`язкових реквізитах податкових накладних заважають ідентифікувати придбаний товар (походження товару), згідно з п.198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ. Позивач разом з запереченнями до акта перевірки у вигляді додатків надав листи від підприємств – контрагентів, паспорта якості, сертифікати відповідності, висновки державної санітарно – епідеміологічної експертизи. Проте частина сертифікатів якості та висновків ДСЕЕ не стосується порушень, виявлених в ході перевірки, деякі висновки взагалі не зареєстровані в реєстрі санітарно – епідеміологічних висновків ДСЕС МОЗ України.

З посиланням на норми Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» відповідач зазначив, що висновок державної санітарно – епідеміологічної експертизи свідчить про те, що товар є безпечним для здоров`я та життя людини для вживання та використання, проте не підтверджує походження товару, не має можливості ідентифікувати країну походження, тобто виробника. В той же час, документи, надані платником податків до заперечень, якими було підтверджено вітчизняне походження товарів, зазначених в податкових накладних, були враховані при винесенні податкового повідомлення – рішення. З урахуванням документів, наданих платником, встановлено порушення абз. «і» п.201.1 ст. 201, п.198.6 ст. 198 ПКУ та п.п.3 п.14 Порядку № 10, п.п.3 п. 15 Порядку № 1129, п.п.2 п. 16 Порядку № 1307, а саме – завищення ТОВ «Кларіант Україна» податкового кредиту за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 на загальну суму 22 272, 62 грн, в той час як в акті перевірки зазначалося про завищення податкового кредиту за цей період на суму 82500,02 грн.

Також представники відповідача зазначили, що під час перевірки правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, встановлено порушення термінів фактичної сплати постачальникам за отримані товари/послуги у розмірі 2 228 554,45 грн, суми податкового кредиту по яким входять до розрахунку бюджетного відшкодування по з ПДВ за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року та за серпень 2015 року. Виходячи з положень абз. б) п. 200.4 ст. 200, п. 202.1 ст. 202 ПКУ, до розрахунку суми бюджетного відшкодування можуть бути включені суми ПДВ, фактично сплачені постачальниками товарів/послуг у звітному (поточному) періоді, тобто у періоді, за результатами якого задекларовано бюджетне відшкодування та/або у податкових періодах, які передували періоду, за яким задеклароване бюджетне відшкодування. Не погоджуючись з зазначеними нормами ПКУ, позивач стверджує, що йому фактично підлягають відшкодуванню з бюджету кошти, які ним ще не сплачені в ціні товару, тобто авансом.

Також під час перевірки правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, встановлено порушення термінів фактичної сплати у розмірі 674 048,03 грн за отримані послуги від нерезидента, суми по яким входять до розрахунку бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року від 20.03.2015 вх. № НОМЕР_2 по послугам, отриманим від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України – по T-Systems Schweiz AG та Clariant International AG. У відповідності до положень абз. б) п.200.4 ст.200, п.п.35.1 ст.35, п.п.35.2 ст.35 ПКУ, обов`язковою умовою виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата таким платником суми податку у складі ціни товару постачальнику такого товару та/або до Державного бюджету, а фактична сплата суми податку є перерахування грошових коштів. Враховуючи те, що підприємством по податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 (від 20.01.2015 вх. № НОМЕР_3, з урахуванням уточнюючих розрахунків від 20.03.2015 № НОМЕР_4, від 26.08.2016 вх. № НОМЕР_5, від 19.09.2016 вх. № НОМЕР_6) задекларовано від`ємне значення у розмірі 2 451 157 грн (р.19) та те, що згідно з ІКП підприємства за 2014 рік відсутні будь-які перерахування до бюджету, неможливо підтвердити фактичну сплату позивачем суми ПДВ у розмірі 674 048,03 грн, яка сформована за рахунок отриманих послуг від нерезидента, до Державного бюджету України.

Таким чином, на думку представників відповідача, викладені в акті перевірки порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ за лютий 2015 року у сумі 674 048,03 грн, за травень 2015 року у сумі 348 419,01 грн, за червень 2015 року у сумі 1 320 320,53 грн, за липень 2015 року у сумі 476 663,31 грн та за серпень 2015 року у сумі 83 151,63 грн є обгрунтованими та відповідають вимогам законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення – рішення, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2 961 201, 41 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 1 480 600,54 грн є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалами суду від 19.09.2017 (т.2 арк.спр. 74), від 04.10.2017 (т.2 арк.спр. 123), від 18.10.2017 (т.4 арк.спр. 163), від 27.10.2017 (т.5 арк.спр. 117), від 23.11.2017 (т.5 арк.спр. 228-229), від 08.12.2017 (т.6 арк.спр. 20) зупинялося провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 156 КАС України.

Ухвалами суду від 04.10.2017 (т.2 арк.спр. 80), від 18.10.2017 (т.4 арк.спр. 132), від 27.10.2017 (т.4 арк.спр. 219), від 23.11.2017 (т.5 арк.спр. 213), від 08.12.2017 (т.6 арк.спр. 8), від 22.12.2017 (т.6 арк.спр. 78) поновлювалося провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.12.2017 визначено подальший розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (т.6 арк.спр. 79).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Судом установлено, що у період з 27.03.2017 по 12.05.2017 відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Кларіант Україна», за результатами якої складено акт від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 «Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» код за ЄДРПОУ 331337612, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, податку на додану вартість за період 01.03.2014 по 30.09.2016, єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02.08.2014 по 30.09.2016» (т.1 арк.спр. 17-135).

Згідно із пунктами 1 та 2 висновку акта від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кларіант Україна»:

1. в порушення абз. і) п.201.1 ст.201, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та п.п. 3 п.14 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.01.2014 № 10 (редакція діюча протягом 2014 р.), п.п. 3 п. 15 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів від 14.11.2014 № 1129 (редакція діюча протягом 2015 р.), пп.2 п.16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (редакція діюча протягом 2016 р.) ТОВ «Кларіант Україна» завищено податковий кредит за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 на загальну суму 118 826,3 грн, у тому числі за вересень 2014 року на 1317,6 грн, листопад 2014 року – 37356,75 грн, грудень 2014 р. – 4449,05 грн, лютий 2015 р. – 2344,75 грн, квітень 2015 р. – 9514,45 грн, травень 2015 р. – 1247,37 грн, червень 2015 р. – 879,53 грн, липень 2015 р. – 1748,22 грн, серпень 2015 р. – 3330 грн, вересень 2015 р. – 2285 грн, жовтень 2015 р. – 46930,84 грн, листопад 2015 р. – 815,69 грн, березень 2016 р. – 3501 грн, квітень 2016 р. – 722,54 грн, травень 2016 р. – 851,06 грн, червень 2016 р. – 812,45 грн, липень 2016 р. – 355 грн, вересень 2016 р. – 365 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 118 826,3 грн, у тому числі за вересень 2014 року на 1317,6 грн, листопад 2014 року – 37356,75 грн, грудень 2014 р. – 4449,05 грн, лютий 2015 р. – 2344,75 грн, квітень 2015 р. – 9514,45 грн, травень 2015 р. – 1247,37 грн, червень 2015 р. – 879,53 грн, липень 2015 р. – 1748,22 грн, серпень 2015 р. – 3330 грн, вересень 2015 р. – 2285 грн, жовтень 2015 р. – 46930,84 грн, листопад 2015 р. – 815,69 грн, березень 2016 р. – 3501 грн, квітень 2016 р. – 722,54 грн, травень 2016 р. – 851,06 грн, червень 2016 р. – 812,45 грн, липень 2016 р. – 355 грн, вересень 2016 р. – 365 грн;

2. порушення норм абз. б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 2902603 грн, у тому числі: за лютий 2015 р. у сумі 674048,03 грн, за травень 2015 року у сумі 348 419,01 грн, за червень 2015 р. у сумі 1320320,53 грн, за липень 2015 р. у сумі 476 663,31 грн та за серпень 2015 р. у сумі 83 151,63 грн (т.1 арк.спр. 130-131).

23.05.2017 за № 176 позивачем подано до ГУ ДФС у Луганській області заперечення до акта від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 (т.2 арк.спр. 41-64). 14.08.2017 позивачем отримано лист ГУ ДФС у Луганській області від 11.08.2017 № 2327/10/12-32-14-00-08 «Про розгляд заперечень» (т.1 арк.спр. 248-250, т.2 арк.спр. 1-21), у додатку 4.2.1 до якого «Щодо відсутності обов`язкового реквізиту: коду УКТ ЗЕД згідно інформації в Додатку 3.2.2.1 до акта перевірки» наведено податкові накладні, в яких відсутній код УКТ ЗЕД (т.2 арк.спр. 25-29).

16.08.2017 відповідачем на підставі акта перевірки від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 прийнято податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 форми «В1», яким зменшено ТОВ «Кларіант Україна» суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 4 441 801,95 грн, у тому числі завищена сума бюджетного відшкодування - 2 961 201,41 грн, з яких відшкодовано на дату складання податкового повідомлення – рішення 2 958 916,41 грн, штрафні санкції – 1 480 600,54 грн, та визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 2 958 916,41 грн (сума відшкодованого станом на дату складання податкового повідомлення – рішення податку) (т.1 арк.спр. 11).

Зазначені суми складаються з сум податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування:

- у вересні 2014 року – податкова декларація з ПДВ від 17.10.2014 № НОМЕР_7 – на 1 317,60 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 658,80 грн;

- у листопаді 2014 року – податкова декларація з ПДВ від 15.12.2014 № НОМЕР_8 – на 37 356,75 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 18 678,38 грн (т.4 арк.спр. 5-14);

- у грудні 2014 року – податкова декларація з ПДВ від 20.01.2015 №9078755998, уточнюючий розрахунок від 20.03.2015 № 9044747374- на суму 1 648,43 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 824,22 грн (т.3 арк.спр. 150 – 160, т.4 арк.спр. 191-202, 213-217);

- у лютому 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 20.03.2015 № НОМЕР_2 – на суму 674 828,33 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 337 414,17 грн (т.3 арк.спр. 140 – 149, т.4 арк.спр. 170 - 178);

- у квітні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 19.05.2015 № НОМЕР_9, уточнюючі розрахунки від 29.07.2015 № НОМЕР_10, від 24.05.2016 № НОМЕР_11 – на суму 6 937,24 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 3 468,62 грн (т.3 арк.спр. 227-231, 246-250, т.4 арк.спр. 1 - 4);

- у травні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 22.06.2015 № НОМЕР_12, уточнюючий розрахунок від 14.07.2015 № НОМЕР_13 – на суму 348 419,01 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 174 209,51 грн (т.4 арк.спр. 92-105, 106-116);

- у червні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 20.07.2015 № НОМЕР_14, уточнюючий розрахунок від 21.07.2015 № НОМЕР_15 – на суму 1 321 200,06 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 660 600,03 грн (т.4 арк.спр. 68-78, 79-91);

- у липні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 14.08.2015 № НОМЕР_16, уточнюючий розрахунок від 15.09.2015 № НОМЕР_17 – на суму 477 068,96 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 238 534,48 грн (т.4 арк.спр. 44-54, 55-67);

- у серпні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 18.09.2015 № НОМЕР_18, уточнюючі розрахунки від 20.11.2015 № НОМЕР_19, від 18.03.2016 № НОМЕР_20 – на суму 86 481,63 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 43 240,82 грн (т.4 арк.спр. 23-30, 31-43);

- у вересні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 19.10.2015 № НОМЕР_21, уточнюючі розрахунки від 20.11.2015 № НОМЕР_22, від 18.03.2016 № НОМЕР_23, від 21.04.2016 № НОМЕР_24, від 19.09.2016 № НОМЕР_25 – на суму 2 285,00 грн, які не відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 1 142,50 грн;

- у жовтні 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 20.11.2015 № НОМЕР_26 – на суму 253,05 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 126,53 грн (т.3 арк.спр. 239 – 245);

- у листопаді 2015 року – податкова декларація з ПДВ від 21.12.2015 № НОМЕР_27 – на суму 299,30 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 149,65 грн;

- у квітні 2016 року – податкова декларація з ПДВ від 20.05.2016 № НОМЕР_28, уточнюючий розрахунок від 26.08.2016 № НОМЕР_29 – на суму 722,54 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 361,27 грн;

- у травні 2016 року – податкова декларація з ПДВ від 21.06.2016 № НОМЕР_30, уточнюючий розрахунок від 26.08.2016 № НОМЕР_31 – на суму 851,06 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 425,53 грн;

- у червні 2016 року – податкова декларація з ПДВ від 19.07.2016 № НОМЕР_32, уточнюючі розрахунки від 06.09.2016 № НОМЕР_33, від 17.09.2016 № НОМЕР_34 – на суму 812,45 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 406,23 грн (т.3 арк.спр. 220-222, 223-226, 232-238);

- у липні 2016 року – податкова декларація з ПДВ від 19.08.2016 № НОМЕР_35, уточнюючі розрахунки від 06.09.2016 № НОМЕР_36, від 21.09.2016 № НОМЕР_37 – на суму 355,00 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 177,50 грн;

- у вересні 2016 року – податкова декларація з ПДВ від 19.10.2016 № НОМЕР_38, уточнюючі розрахунки від 18.11.2016 № НОМЕР_39, від 22.11.2016 № НОМЕР_40 – на суму 365,00 грн, які відшкодовано підприємству, штрафна (фінансова) санкція – 182,50 грн.

Податкове повідомлення – рішення від 07.06.2017 № НОМЕР_41 оскаржено ТОВ «Кларіант Україна» до ДФС України, рішенням ДФС України від 08.08.2017 № 17269/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення – рішення від 07.06.2017 № НОМЕР_41 – без змін (т.2 арк.спр. 22-24).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.06.2017 № НОМЕР_41 в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 2 228 554,45 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 114 277,22 грн, суд зазначає таке.

Під час перевірки правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, корнтролюючим органом встановлено порушення термінів фактичної сплати постачальникам ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» та ТОВ «Енергогазрезерв» за отримані товари/послуги у розмірі 2 228 554,45 грн, суми податкового кредиту по яким входять до розрахунку бюджетного відшкодування по вищезазначеним деклараціям.

Судом установлено, що позивачем подано до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ: податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року від 22.06.2015 № НОМЕР_12 (т.4 арк.спр. 92-105) та уточнюючий розрахунок від 14.07.2015 № НОМЕР_13 (т.4 арк.спр. 106-116); податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року від 20.07.2015 № НОМЕР_14 (т.4 арк.спр. 79-91) та уточнюючий розрахунок від 21.07.2015 № НОМЕР_15 (т.4 арк.спр. 68-78); податкова декларація з ПДВ за липень 2015 року від 14.08.2015 № НОМЕР_16 (т.4 арк.спр. 55-67) та уточнюючий розрахунок від 15.09.2015 № НОМЕР_17 (т.4 арк.спр. 44-54); податкова декларація з ПДВ за серпень 2015 року від 18.09.2015 № НОМЕР_18 (т.4 арк.спр. 31-43) та уточнюючий розрахунок від 18.03.2016 № НОМЕР_20 (т.4 арк.спр.23-30).

По податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року по взаємовідносинам з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» до бюджетного відшкодування заявлено суми ПДВ в розмірах:

- 74900 грн - по податковій накладній від 31.05.2015 № 743 (т.3 арк.спр. 219), сплачений платіжним дорученням від 08.06.2015 № 653 (т.3 арк.спр. 189);

- 1440 грн – по податковій накладній від 31.05.2015 № 679 (т.3 арк.спр. 218), сплачений платіжним дорученням від 09.06.2015 № 659 (т.3 арк.спр. 188);

- 214 647 грн – по податковій накладній від 31.05.2015 № 680 (т.3 арк.спр. 217), сплачений платіжним дорученням від 09.06.2015 № 662 (т.3 арк.спр. 187);

- 52 360 грн – по податковій накладній від 31.05.2015 № 744 (т.3 арк.спр. 216), сплачений платіжним дорученням від 09.06.2015 № 663 (т.3 арк.спр. 186);

- 5072,01 грн – по податковій накладній від 31.05.2015 № 745 (т.3 арк.спр. 215), сплачений платіжним дорученням від 09.06.2015 № 661 (т.3 арк.спр. 185).

По податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року по взаємовідносинам з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» до бюджетного відшкодування заявлено ПДВ в розмірах:

- 324 365 грн – по податковій накладній від 30.06.2015 № 972 (т.3 арк.спр.214), сплачений платіжним дорученням від 08.07.2015 № 783 (т.3 арк.спр. 184);

- 103 756 грн – по податковій накладній від 30.06.2015 № 558 (т.3 арк.спр. 213), сплачений платіжним дорученням від 10.07.2015 № 813 (т.3 арк.спр. 183);

- 892 200 грн – по податковій накладній від 30.06.2015 № 559 (т.3 арк.спр. 212), сплачений платіжним дорученням від 20.07.2015 № 868 (т.3 арк.спр. 182).

По податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року по взаємовідносинам з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» до бюджетного відшкодування заявлено ПДВ в розмірах:

- 226 817 грн – по податковій накладній від 31.07.2015 № 738 (т.3 арк.спр.211), сплачений платіжним дорученням від 14.08.2015 № 343 (т.3 арк.спр. 181);

- 6600 грн – по податковій накладній від 31.07.2015 № 689 (т.3 арк.спр. 210), сплачений платіжним дорученням від 14.08.2015 № 957 (т.3 арк.спр. 180);

- 5400 грн – по податковій накладній від 31.07.2015 № 683 (т.3 арк.спр.209), сплачений платіжним дорученням від 04.08.2015 № 907 (т.3 арк.спр. 176);

- 1440 грн – по податковій накладній від 31.07.2015 № 737 (т.3 арк.спр. 208), сплачений платіжним дорученням від 14.08.2015 № 954 (т.3 арк.спр. 179);

- 210 000 грн – по податковій накладній від 31.07.2015 № 768 (т.3 арк.спр. 207), сплачений платіжним дорученням від 14.08.2015 № 344 (т.3 арк.спр. 178);

- 26407 грн – по податковій накладній від 31.07.2015 № 769 (т.3 арк.спр. 206), сплачений платіжним дорученням від 14.08.2015 № 956 (т.3 арк.спр. 177).

Також, по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Енергогазрезерв» до бюджетного відшкодування заявлено ПДВ в розмірі 83 151,63 грн по податковій накладній від 31.08.2015 № 159 (т.3 арк.спр. 205), сплачений платіжним дорученням від 04.09.2015 № 377 (т.3 арк.спр. 175).

Зазначені суми заявлено до бюджетного відшкодування у вищенаведених деклараціях з ПДВ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час існування правовідносин) при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

З системного аналізу підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 та пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України слідує, що обов`язковою умовою для включення платником до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ у конкретному (звітному) податковому періоді є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів/послуг постачальникам або до Державного бюджету України у попередніх та/або звітному періоді.

Таким чином, судом установлено, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування у травні 2015 року суми ПДВ, сплачені постачальникам у червні 2015 року; у червні 2015 року – суми ПДВ, сплачені постачальникам у липні 2015 року; у липні 2015 року – суми ПДВ, сплачені постачальникам у серпні 2015 року; та у серпні 2015 року – суму ПДВ, сплачену постачальнику у вересні 2015 року, тобто у наступних звітних (податкових) періодах, що є порушенням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 та пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснено в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на момент подання декларації за вирахуванням відємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, тому суми податкового кредиту, отриманого від постачальника та включені до розрахунку бюджетного відшкодування, можуть бути фактично сплачені не лише у попередніх та звітному податкових періодах, а і до 20 числа наступного за звітним місяця – до моменту подання декларації, в якій задекларовано бюджетне відшкодування, є помилковим, оскільки підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 Кодексу, встановлює ліміт, в межах якого підприємство має право задекларувати бюджетне відшкодування, за умови, що така сума бюджетного відшкодування сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підтвердження правомірності застосування штрафу в розмірі 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідачем надано податкове повідомлення – рішення форми «В1» від 03.08.2017 № НОМЕР_42 про зменшення ТОВ «Кларіант Україна» бюджетного відшкодування, яке не оскаржувалось позивачем і є узгодженим.

Таким чином, податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 2 228 554,45 грн (в тому числі за податковою звітністю за травень 2015 року – 348419,01 грн, за червень 2015 року – 1320320,53 грн, за липень 2015 року – 476663,31 грн, за серпень 2015 року – 83151,63 грн) та нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 114 277,23 грн (50% від 2 228 554,45 грн) є правомірним, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.06.2017 № НОМЕР_41 в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 674 048,03 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 337 024,01 грн, суд зазначає таке.

Під час перевірки правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, встановлено порушення термінів фактичної сплати податку на суму 674 048,03 грн, яка входить до розрахунку бюджетного відшкодування по податковій декларації за лютий 2015 року по послугам, отриманим від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Так, по податковій декларації з ПДВ від 20.03.2015 № НОМЕР_2 за лютий 2015 року (т.3 арк.спр. 140-149, т.4 арк.спр. 180) до бюджетного відшкодування заявлено суму ПДВ у розмірі 674 048,03 грн, віднесену до податкового кредиту за наслідками отримання послуг від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, а саме:

- 176 969,68 грн – сплачена позивачем T-Systems Schweiz AG платіжним дорученням від 09.07.2015 б/н по податковій накладній від 31.12.2014 № 27;

- 173 684,70 грн – сплачена позивачем Clariant International AG платіжним дорученням від 11.09.2015 б/н по податковій накладній від 31.12.2014 № 24;

- 144 108,33 грн - сплачена позивачем Clariant International AG платіжним дорученням від 09.07.2015 б/н по податковій накладній від 31.12.2014 № 25;

- 179 285,32 грн - сплачена позивачем Clariant International AG платіжним дорученням від 20.01.2016 б/н по податковій накладній від 31.12.2014 № 26.

На підтвердження факту надання послуг по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами позивачем надано контракт про надання послуг № 3 від 01.01.2015, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (замовник) та Clariant International LTD (виконавець) з додатковою угодою від 01.09.2015 № 1 (т.3 арк.спр. 9-22, 7-8), акт прийому – передачі наданих послуг від 31.12.2015 за контрактом про надання послуг № 3 від 01.01.2015 (т.3 арк.спр. 3-6), контракт про надання послуг від 01.01.2015 № 4, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (замовник) та Clariant International AG (виконавець) з додатковою угодою від 01.09.2015 № 1 (т.3 арк.спр. 26-27, 28-35), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2015 по контракту про надання послуг від 01.01.2015 № 4 (т.3 арк.спр. 23-24), договір від 01.01.2015 № 5 про надання послуг обробки даних та зв`язку, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (замовник) та Clariant International AG (виконавець) з додатковою угодою від 01.09.2015 № 1 (т.3 арк.спр.38-39, 40-46), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2015 по договору № 5 про надання послуг обробки даних та зв`язку від 01.01.2015 (т.3 арк.спр. 36-37), контракт про надання послуг від 01.01.2015 № 2, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (отримувач) та T-Systems Schweiz AG (постачальник) (т.3 арк.спр. 49-57), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2015 за контрактом про надання послуг від 01.01.2015 № 2 (т.3 арк.спр. 47-48), контракт від 01.01.2014 № 131/КО про надання послуг (т.3 арк.спр.61-69), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2014 за контрактом про надання послуг № 131/КО від 01.01.2014 (т.3 арк.спр. 58-60), конракт про надання послуг від 01.01.2014 № 3/ІТ, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (замовник) та Clariant International LTD (виконавець) Clariant International LTD (виконавець) (т.3 арк.спр. 73-87), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2014 по контракту № 3/ІТ від 01.01.2014 (т.3 арк.спр. 70-72), контракт від 01.01.2014 № 1/ІТ про надання послуг обробки даних та зв`язку, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (замовник) та Clariant International AG (виконавець) (т.3 арк.спр. 88-95), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2014 по контракту № 1/ІТ про надання послуг обробки даних та зв`язку від 01.01.2014 (т.3 арк.спр. 96-97), акт приймання – передачі наданих послуг від 31.12.2014 по контракту № 2/ІТ від 01.01.2014 (т.3 арк.спр. 98-101), контракт від 01.01.2014 № 2/ІТ про надання послуг, укладений між ТОВ «Кларіант Україна» (замовник) та Clariant International AG (виконавець) (т.3 арк.спр.102-109).

Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Позивачем отримано послуги нерезидентів, місце постачання яких розташоване на території України, у грудні 2014 року.

У податковій декларації з ПДВ від 20.02.2015 № НОМЕР_43 за січень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні по послугам від нерезидентів згідно із п. в) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України по відповідним сумам ПДВ, а саме – податковий кредит у розмірі 1 489 867,00 грн сформовано за рахунок операцій, здійснених на внутрішньому ринку України на суму ПДВ 810 818, 00 грн та по послугам, отриманим від нерезидентів, на суму ПДВ 674 048,00 грн. З урахуванням задекларованих податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 92237,00 грн, позивачем сформовано від`ємне значення у сумі 1 397 630,00 грн, задеклароване у рядку 20.2 (зарахування від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) (т.4 арк.спр. 179-190).

Згідно із додатком 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року частина залишку від`ємного значення, сформованого за січень 2015 року, у розмірі 756 760,00 грн задекларована до бюджетного відшкодування по колонці 13 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) таблиці 1 (облік сум залишків від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року) та відображена у рядку 30 (сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року (т.6 арк.спр. 15). Сума ПДВ у розмірі 756 760,00 грн відшкодована підприємству 28.04.2016 (т. 2 арк.спр. 106 зв.).

Залишок від`ємного значення за січень 2015 року у розмірі 640 870,00 грн (1 397 630,00 грн – 756 760,00 грн) задекларовано до бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ від 20.04.2015 № НОМЕР_44 за березень 2015 року (т.6 арк.спр. 16-18). Сума ПДВ у розмірі 640 870,00 грн відшкодована 26.12.2016 (т.2 арк.спр. 118 зв.).

Суд погоджує висновок відповідача про те, що сума ПДВ, отримана по послугам нерезидентів у розмірі 674 048,00 грн, входила до складу бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року, оскільки суми ПДВ, отриманої по операціям на внутрішньому ринку України у січні 2015 року у розмірі 810 818 грн недостатньо, щоб сформувати суму бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 1 397 630,00 грн (756 760,00 грн (сума бюджетного відшкодування за лютий 2015 року по рядку 30 податкової декларації з ПДВ) + 640 870,00 грн (сума бюджетного відшкодування за березень 2015 року по рядку 30 податкової декларації з ПДВ), що спростовує доводи позивача, що контролюючим органом не доведено того, що саме суми ПДВ по послугам нерезидента в розмірі 674 048,00 грн заявлено до бюджетного відшкодування у податковій декларації за лютий 2015 року.

Суд вважає помилковим посилання позивача на те, що сплата до Державного бюджету України фактично відбулась у грудні 2014 року шляхом нарахування податкових зобов`язань, оскільки у відповідності до п.35.1, 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Тобто Податковим кодексом України не передбачено можливості фактичної сплати податку, зокрема, в розумінні статті 200 Податкового кодексу України, шляхом визначення (декларування) податкових зобов`язань, оскільки згідно із вимогами абз. б) п.200.4 ст.200, п.п.35.1 ст.35, п.п.35.2 ст.35 ПКУ, обов`язковою умовою виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата таким платником суми податку у складі ціни товару постачальнику такого товару та/або до Державного бюджету, а фактичною сплатою суми податку є саме перерахування грошових коштів.

З наведених вище підстав суд розцінює як помилкові посилання позивача на те, що в попередніх редакціях Податкового кодексу України (зокрема, станом на 31.12.2014) робилось уточнення стосовно порядку відшкодування сум податку в операціях з придбання послуг нерезидентів, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, але, розуміючи, що декларування податку і є в тому числі фактичною сплатою податку до бюджету, законодавець з 01.01.2015 приводить положення п.200.4 ПКУ до більш логічного і такого, що не суперечить принципу рівності усіх платників перед законом, закріпленого п. 4.1.4 ПКУ.

Крім того, позивачем по податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 (від 20.01.2015 вх. № НОМЕР_3, з урахуванням уточнюючих розрахунків від 20.03.2015 № НОМЕР_4, від 26.08.2016 вх. № НОМЕР_5, від 19.09.2016 вх. № НОМЕР_6) задекларовано від`ємне значення у розмірі 2 451 157 грн (р.19). Згідно з інтегрованою карткою платника за 2014 рік (т.2 арк.спр. 89-120) відсутні будь-які перерахування до бюджету, тому неможливо підтвердити фактичну сплату позивачем суми ПДВ у розмірі 674 048,03 грн у грудні 2014 року, яка сформована за рахунок отриманих послуг від нерезидента, до Державного бюджету України.

Доводи позивача про те, що інші випадки отримання послуг від нерезидента і включення сум з таких послуг до податкового кредиту без сплати контрагенту – нерезиденту у звітному періоді податківці підтверджують і діють у відповідності з законодавством України, і лише період 2014 року навмисно притягнуто для застосування штрафів позивачу, є необгрунтованим, оскільки наведені позивачем випадки стосувалися формування податкового кредиту по послугам нерезидента, а не заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування.

Суд вважає необгрунтованими посилання позивача на п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, згідно з якою податкове законодавство грунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, оскільки в спірних правовідносинах застосовні саме відповідні положення статті 200 Податкового кодексу України, яка чітко регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, оскільки правовідносини між сторонами виникли з приводу заявлення суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, а не з приводу наявності чи відсутності права платника на формування податкового кредиту чи дотримання платником порядку заповнення податкової звітності з ПДВ.

Посилання позивача на те, що розрахунок бюджетного відшкодування здійснювався у відповідності з вимогами Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.09.2014 № 966, є також безпідставними, оскільки в даному випадку застосовні норми Податкового кодексу України, що регламентують порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (стаття 200 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 674 048,03 грн (за період лютий 2015 року) та нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування в розмірі 337 024,01 грн (50% від 674 048,03 грн) є правомірним, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.06.2017 № НОМЕР_41 в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 22 272,62 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 136,31 грн, суд зазначає таке.

Перевіркою ТОВ «Кларіант Україна» за період з 01.03.2014 по 30.09.2016 встановлено, зокрема, відсутність обов`язкового реквізиту в податкових накладних на придбання товару в асортименті від постачальників підприємства, а саме – код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), тобто податкові накладні складені з порушенням абз. і) п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України.

23.05.2017 за № 176 позивачем подано до ГУ ДФС у Луганській області заперечення до акта від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 (т.2 арк.спр. 41-64).

14.08.2017 позивачем отримано лист ГУ ДФС у Луганській області від 11.08.2017 № 2327/10/12-32-14-00-08 «Про розгляд заперечень» (т.1 арк.спр. 248-250, т.2 арк.спр. 1-21), згідно з яким, зокрема, ТОВ «Кларіант Україна» в порушення абз. і) п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України та п.п.3 п.14 Порядку 10 (редакція діюча протягом 2014 року), п.п. 3 п.15 Порядку 1129 (редакція діюча протягом 2015 р.), п.п.2 п.16 Порядку 1307 (редакція діюча протягом 2016 р.) завищено податковий кредит за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 на загальну суму 22 272,62 грн. Висновки акта перевірки в частині розрахунку бюджетного відшкодування за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України залишені без змін.

У додатку 4.2.1 до листа про розгляд заперечень «Щодо відсутності обов`язкового реквізиту: коду УКТ ЗЕД згідно інформації в Додатку 3.2.2.1 до акта перевірки» наведено податкові накладні, в яких відсутній код УКТ ЗЕД (т.2 арк.спр. 25-29).

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із абз. і) п. 201.1 ст. 201У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити - код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Вимогами п.п.3 п.14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 14.01.2014 № 10 (діяв у 2014 році), п.п. 3 п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 14.11.2014 № 1129 (діяву 2015 році), п.п.2 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (діяв у 2016 році) визначено, що до розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: до графи 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД. Графа 4 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів та код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Платник податку, який не є безпосереднім імпортером, при постачанні на митній території України товарів, які були ввезені (імпортовані) на митну територію України, повинен в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, який визначається таким платником податку згідно із Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України».

Судом установлено, що до суми зменшеного оскаржуваним податковим повідомленням – рішенням бюджетного відшкодування ПДВ входить сума 22 272,62 грн, яка складається з сум ПДВ, віднесених до податкового кредиту та підтверджених податковими накладними, в яких відсутній код УКТ ЗЕД по окремим позиціям товарів:

1) податкова накладна від 19.08.2014 № 27 (т.5 арк.спр. 129), видана ТОВ «Монтаж-Агрострой», - придбання шліфмашини кутової MAKIATA 9558 NB (HN), 840Вт, сума ПДВ - 1317,60 грн (податкова декларація за вересень 2014 року);

2) податкова накладна від 14.10.2014 № 30, видана ТОВ «Альянс Трейд», - придбання кругів від. 125х2х22 (Kronenflex) та від.230х3х22 (Kronenflex), сума ПДВ - 1030,47 грн (податкова декларація за листопад 2014 року);

3) податкова накладна від 10.11.2014 № 103, видана ПП “Бірюзе», - придбання змінного аерозоля Air Wick, сума ПДВ - 1082,75 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за грудень 2014 року);

4) податкова накладна від 25.11.2014 № 63, видана ТОВ «Монтаж-Агрострой», - придбання очисника д/піни Akfix, 500 мл, сума ПДВ - 565,68 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за грудень 2014 року);

5) податкова накладна від 09.01.2015 № 89, видана ТОВ «Атма» (т.5 арк.спр. 167), - придбання накладки сан. ТС-200 (200 шт) АТМА, сума ПДВ – 227,63 грн (податкова декларація за лютий 2015 року);

6) податкова накладна від 09.01.2015 № 5 (т.5 арк.спр. 131), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання фільтру масляного 2101/«DELPHY», сума ПДВ – 86 грн (податкова декларація за лютий 2015 року);

7) податкова накладна від 14.01.2015 № 1 (т.5 арк.спр. 169), видана ТОВ «Анеда», - придбання кислоти лимонної (Китай), сума ПДВ – 466,67 грн (податкова декларація за лютий 2015 року);

8) податкова накладна від 11.02.2015 № 21 (т.5 арк.спр. 133), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання масла напівсинтетичного ХАДО 10W40 наливом, сума ПДВ – 92 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за квітень 2015 року);

9) податкова накладна від 19.02.2015 № 121, видана ТОВ «Юляна», - придбання мітчика М6, сума ПДВ – 3556,77 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за квітень 2015 року);

10) податкова накладна від 27.02.2015 № 68, видана ПП «Цемто» (т.5 арк.спр. 153), - придбання рукавичок VENITEX 509 10.50 та VENITEX 509 VENITEX 509 9.5, сума ПДВ – 3288,47 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за квітень 2015 року);

11) податкова накладна від 02.06.2015 № 35 (т.5 арк.спр. 155), видана ПП «Зодіак-МТ», - придбання модему Cinterion МС52іТ (компл), сума ПДВ – 630,33 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за червень 2015 року);

12) податкова накладна від 18.06.2015 № 46 (т.5 арк.спр. 135), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання очисника слідків комах Netins Owady (750 мл), сума ПДВ – 249,20 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за червень 2015 року);

13) податкова накладна від 20.07.2015 № 516 (т.4 арк.спр, видана ТОВ «Електротехнічний «Некст Україна», - придбання дюбелів e.metiz.dowel.92.U1.06.40, з ударним шурупом М6х40 поліпропілен, потай, та e.metiz.dowel.92.U1.06.40, з ударним шурупом М6х40 поліпропілен, сума ПДВ – 405,65 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за липень 2015 року);

14) податкова накладна від 18.08.2015 № 324 (т.5 арк.спр. 127), видана ТОВ «СЛОТ», - придбання коректору об`єму газу ОЕ-VPT-1,4/60-П1/2»-М9, сума ПДВ – 3330,00 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за серпень 2015 року);

15) податкова накладна від 18.09.2015 № 33 (т.5 арк.спр. 159), видана ТОВ «Нодест», - придбання насосу Pedrollo 4SR4/14, сума ПДВ – 1520,00 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за вересень 2015 року);

16) податкова накладна від 18.09.2015 № 66 (т.5 арк.спр. 138-139), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання фільтру масляного ОС 196, сума ПДВ – 765,00 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за вересень 2015 року);

17) податкова накладна від 16.10.2015 № 58, видана ТОВ «Монтаж-Агрострой», - придбання змішувача д/кухні Т41-TZA-А605/А652, сума ПДВ – 253,05 грн (податкова декларація за жовтень 2015 року);

18) податкова накладна від 27.11.2015 № 332 (т.5 арк.спр. 151), видана ТОВ «Юляна», - придбання мітчиків М4, М5, М6, М8, М10, сума ПДВ – 299,30 грн (податкова декларація за листопад 2015 року);

19) податкова накладна від 01.04.2016 № 2 (т.5 арк.спр. 141), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання покришки R15 185/65 Nordmaster 2, сума ПДВ – 672 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за квітень 2016 року);

20) податкова накладна від 26.04.2016 № 128, видана ТОВ «Монтаж-Агрострой», - придбання ізострічки RIGHT HAUSEN синя 18м, ПВХ, батарейок лужних GP 23 AU-U5, сума ПДВ – 50,54 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за квітень 2016 року);

21) податкова накладна від 06.05.2016 № 22 (т.5 арк.спр. 148), видана ТОВ «Юляна», - придбання мітчиків М10, М5, сума ПДВ – 851,06 грн (податкова декларація та уточнюючий розрахунок за травень 2016 року);

22) податкова накладна від 24.06.2016 № 256, видана ТОВ «Юляна», - придбання н-ру викруток діелектрич (7 од.) (FORCE 20718-3), викруток шлиц 3х75 (FORCE FORCE 71303), сума ПДВ – 812,45 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за червень 2016 року);

23) податкова накладна від 05.07.2016 № 8 (т.5 арк.спр. 144), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання фільтру масляного ОС 196, сума ПДВ – 355,00 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за липень 2016 року);

24) податкова накладна від 20.09.2016 № 61 (т.5 арк.спр. 163), видана ТОВ «Нодест», - придбання блоку живлення SYS1308-1809-W2E, сума ПДВ – 140 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за вересень 2016 року);

25) податкова накладна від 30.09.2016 № 107 (т.5 арк.спр. 146), видана ФОП ОСОБА_4, - придбання фільтру масляного ОС 196, сума ПДВ – 225,00 грн (податкова декларація та уточнюючі розрахунки за вересень 2016 року).

Зазначені завищені, на думку відповідача, суми ПДВ в загальному розмірі 22 272,62 грн внесено до податкового повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1, а саме: звітний період 09.2014 – 1317,60 грн (відшкодовано на дату складання податкового повідомлення – рішення), звітний період 11.2014 – 1030,47 грн (відшкодовано), звітний період 12.2014 – 1648,43 грн (відшкодовано), звітний період 02.2015 – 780,30 грн (відшкодовано), звітний період 04.2015 – 6 937,24 грн (відшкодовано), звітний період 06.2015 – 879,53 грн (відшкодовано), звітний період 07.2015 – 405,65 грн (відшкодовано), звітний період 08.2015 – 3330,00 грн (відшкодовано), звітний період 09.2015 – 2285,00 грн (не відшкодовано), звітний період 10.2015 – 253,05 грн (відшкодовано), звітний період 11.2015 – 299,30 грн (відшкодовано), звітний період 04.2016 – 722,54 грн (відшкодовано), звітний період 05.2016 – 851,06 грн (відшкодовано), звітний період 06.2016 – 812,45 грн (відшкодовано), звітний період 07.2016 – 355 грн (відшкодовано), звітний період 09.2016 – 365,00 грн (відшкодовано).

Також оскаржуваним податковим повідомленням – рішенням визначено податкове зобов`язання з ПДВ в загальному розмірі 2 958 916, 41 грн, до якого входить завищена сума ПДВ – 19987,62 грн (за виключенням невідшкодованої суми ПДВ 2 285,00 грн за декларацією за вересень 2015 року).

Ухвалою суду від 23.11.2017 витребувано відомості щодо країни походження товару з відповідним документальним підтвердженням від контрагентів позивача – ТОВ «Монтаж-Агрострой», ТОВ «Альянс Трейд», ПП «Бірюзе», ТОВ «Атма», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Анеда», ТОВ «Юляна», ПП «Цемто», ПП «Зодіак-МТ», ТОВ «Електротехнічний «Некст «України» та ТОВ «Нодест».

Імпортне походження реалізованих позивачу товарів підтвердили шляхом надання відповідних документів ТОВ «Монтаж – Агрострой» та ТОВ «Анеда».

Так, ТОВ «Монтаж-Агрострой» надано відповідь від 22.12.2017 вх. № 32517/2017 на запит суду з копіями сертифікатів, які підтверджують імпортне походження товарів:

– шліфмашини кутової MAKIATA 9558 NB (HN), 840 Вт, поставленої позивачу на підставі податкової накладної від 25.11.2014 № 27, з зазначенням того, що зробити коригування до податкової накладної не було можливості через закінчення терміну подачі;

- очисника для піни Akfix, 500 мл, поставленого позивачу на підставі податкової накладної від 25.11.2014 № 63, зареєстровано коригування до податкової накладної;

- змішувача для кухні E41-TZA-A605/A652, поставленого позивачу на підставі податкової накладної від 16.10.2015 № 58, зареєстровано коригування до податкової накладної;

- ізострічки RIGHT HAUSE синя 18 м, ПВХ, поставленої позивачу на підставі податкової накладної від 26.04.2016 № 128, коригування до податкової накладної зареєстровано; батарейки лужні GP 23 AU-U5, український товар (т.6 арк.спр. 64-76).

ТОВ «Анеда» на запит суду надано відповіді від 12.12.2017 вх. № 31094/2017 (т.6 арк.спр. 45) та від 19.12.2017 вх. № 32074/2017 (т.6 арк.спр. 58) з копією сертифікату, що підтверджує імпортне походження (Китай) кислоти лимонної, що поставлена позивачу на підставі податкової накладної від 14.01.2015 № 1 (т.6 арк.спр. 59-60).

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення – рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 2 653,54 грн (за деклараціями з ПДВ за вересень 2014 року – 1317,60 грн, за грудень 2014 року – 565,68 грн, за лютий 2015 року – 466,67 грн, за жовтень 2015 року – 253,05 грн, за квітень 2016 року – 50,54 грн), нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1326,77 грн (50% від 2 653,54 грн) та визначення податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 2 653,54 грн є правомірним та законним, оскільки податкові накладні від 19.08.2014 № 27, від 25.11.2014 № 63, від 14.01.2015 № 1, від 16.10.2015 № 58 та від 26.04.2016 № 128 складені з порушенням абз. і) п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України – відсутній обовязковий реквізит код товару з УКТ ЗЕД для імпортних товарів, зазначених вище, придбаних позивачем у ТОВ «Монтаж – Агрострой» та ТОВ «Анеда».

Щодо решти податкових накладних, висновки перевірки щодо порушення позивачем абз. і) п.201.1 ст. 201, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України грунтуються на тому, що ТОВ «Кларіант Україна» не надав під час перевірки та розгляду заперечень до акта документів, що підтверджують вітчизняне походження окремих позицій товарів, придбаних за спірними податковими накладними, в яких не зазначено кодів УКТ ЗЕД.

При цьому, дійсно, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У відповідності до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Спірні податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що визнається сторонами, і на дату проведення перевірки за наслідками камеральних перевірок відшкодовано заявлені суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару (частина друга статті 43 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною третьою статті 43 Господарського кодексу України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

На виконання судових запитів надано відповіді ТОВ «Електротехнічний «Некст «України» від 06.12.2017 вх. № 30166/2017 (т.6 арк.спр. 1-6), від 12.12.2017 вх. № 31106/2017 (т.6 арк.спр. 48-49), ФОП ОСОБА_4 від 06.12.2017 вх.№ 30172/2017 (т.6 арк.спр. 7), ТОВ «Юляна» від 08.12.2017 вх. № 30449/2017 (т.6 арк.спр. 32), ТОВ «Нодест» від 11.12.2017 вх. № 30821/2017 (т.6 арк.спр. 34-39), ТОВ «Атма» від 11.12.2017 вх. № 30835/2017 (т.6 арк.спр. 40-42), від 19.12.2017 вх. № 32074/2017 (т.6 арк.спр. 58-60), , ПП «Бірюзе» від 26.12.2017 вх. № 32601/2017 (т.6 арк.спр. 88), ТОВ «Альянс Трейд» від 27.12.2017 вх. № 32884/2017 (т.6 арк.спр. 90), ПП «Цемто» від 05.01.2018 вх. № 532/2018 (т.6 арк.спр. 97), ПП «Зодіак» від 09.01.2018 вх. № 760/2018 (т.6 арк.спр. 108), документів, підтверджуючих країну походження поставлених позивачу товарів, не надано за різними причинами, зокрема, відсутність відповідних документів в постачальника.

На підтвердження вітчизняного походження коректору об`єму газу ОЕ-VPT-1,4/60-П1/2»-М9, придбаного у ТОВ «СЛОТ», позивачем надано паспорт на зазначений коректор обєму газу, згідно з яким адреса підприємства – виготовлювача: 76000, Україна, м. Івано – Франківськ, вул. Незалежності, 67, офіс 38, 39 (т.5 арк.спр. 125), сума ПДВ – 3330,00.

Відповідно до частин восьмої – девятої статті 43 Господарського кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Контролюючим органом не наведено інших відомостей про країну походження товару, не надано доказів, які б давали підстави обгрунтовано вважати, що спірний товар є товаром імпортного походження, крім скрін-шотів з мережі Інтернет, які не є податковою інформацією та не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 73-74 КАС України. Суд вважає, що відповідачем не доказано наявності саме обгрунтованого сумніву щодо країни походження товарів, придбаних ТОВ «Кларіант Україна» за спірними податковими накладними, тобто оскаржуване рішення в цій частині не є обгрунтованим в розумінні частини другої статті 2 КАС України.

Таким чином, податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 19 619,08 грн (в тому числі за деклараціями з ПДВ за листопад 2014 року – 1030,47 грн, за грудень 2014 року – 1082,75 грн, за лютий 2015 року – 313,63 грн (227,63 грн + 86,00 грн), за квітень 2015 року – 6937,24 грн (92,00 грн + 3556,77 грн + 3288,47 грн), за червень 2015 року – 879,53 грн (630,33 грн + 249,20 грн), за липень 2015 року – 405,65 грн, за серпень 2015 року – 3330,00 грн, за вересень 2015 року – 2 285,00 грн (1520,00 грн + 765,00 грн), за листопад 2015 року – 299,30 грн, за квітень 2016 року – 672,00 грн, за травень 2016 року – 851,06 грн, за червень 2016 року – 812,45 грн, за липень 2016 року – 355,00 грн, за вересень 2016 року – 365, 00 грн (140,00 грн + 225,00 грн), нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 809,54 грн (50% від 19 619,08 грн) та визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 17 334, 08 грн (за деклараціями з ПДВ за листопад 2014 року – 1030,47 грн, за грудень 2014 року – 1082,75 грн, за лютий 2015 року – 313,63 грн (227,63 грн + 86,00 грн), за квітень 2015 року – 6937,24 грн (92,00 грн + 3556,77 грн + 3288,47 грн), за червень 2015 року – 879,53 грн (630,33 грн + 249,20 грн), за липень 2015 року – 405,65 грн, за серпень 2015 року – 3330,00 грн, за листопад 2015 року – 299,30 грн, за квітень 2016 року – 672,00 грн, за травень 2016 року – 851,06 грн, за червень 2016 року – 812,45 грн, за липень 2016 року – 355,00 грн, за вересень 2016 року – 365, 00 грн (140,00 грн + 225,00 грн).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем платіжним дорученням від 30.08.2017 № 39 сплачено судовий збір у сумі 66 592,75 грн (т.1 арк.спр. 10).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати належить відшкодувати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

Так, ціна позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог становить 4 382 068,53 грн (100%), задоволена частина вимог – 29 428,62 грн (0,67%).

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області на користь ТОВ «Кларіант Україна» підлягають судові витрати в сумі 440,39 грн (4 382 068,53 грн х 0,67%).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 16.08.2017 № НОМЕР_1 в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19 619,08 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 08 коп.), нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 809,54 грн (дев`ять тисяч вісімсот дев`ять гривень 54 коп.) та визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 17 334, 08 грн (сімнадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 08 коп.).

У задоволенні решти позовних вимоги відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-И З/1, ідентифікаційний код юридичної особи 31337612) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ідентифікаційний код юридичної особи 39591445) витрати зі сплати судового збору у розмірі 440,39 грн (чотириста сорок гривень 39 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5