Рішення № 71627239, 10.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 р. Справа№805/4141/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення:10:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Дзюби Д.А.,

з участю:

позивача – не з’явилась,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

24 листопада 2017 року ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2П.) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов’язання видалити із своїх інформаційних баз інформацію про позивача, громадянки ОСОБА_3 Федерації – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку вироком Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 грудня 2001 року, визнано винною за частиною 2 статті 84 Кримінального кодексу України та звільненої від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, а також звільненої від відбування призначеного покарання на підставі пункту «б» статті 1 Закону України «Про амністію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона 19 грудня 2001 року вироком Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 84 Кримінального кодексу України, звільнена від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, а також звільнена від відбування призначеного покарання на підставі пункту «б» статті 1 Закону України «Про амністію». Вирок набув чинності 01 квітня 2002 року.

На території України вона постійно проживає з 1999 року, має громадянство ОСОБА_3 Федерації, постійно мала вид на проживання на території України. У 45 років їй необхідно було провести заміну довідки і отримати громадянство України, чого вона не може зробити, оскільки в базі персональних даних відповідача міститься інформація у відношенні неї.

Вказала, що згідно довідки НОД №0125686 за №271-2406016/14040 Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в наведеній базі міститься інформація про те, що 07 травня 2001 року Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу №6205 за ознаками злочину, передбаченого частини 3 статті 84 Кримінального кодексу України, відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.

18 травня 2017 року Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України повідомив листом №16/4-А-106 позивача, що підстави для зняття інформації стосовно неї з обліків МВС відсутні, оскільки суди Горлівки знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території, у зв’язку із чим встановити результати судового розгляду кримінальної справи №6205, направленої до суду, не можливо.

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області на адвокатський запит повідомив, що із архіву Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області кримінальна справа (провадження) стосовно позивача до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області не надходило.

Відповідно, на думку позивача, в інформаційній базі Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області міститься недостовірна інформація по кримінальній справі у відношенні позивача. На думку позивача, дії відповідачів щодо збирання, зберігання та надання недостовірної інформації про персональні дані позивача порушують її права, оскільки позивач має право на видалення недостовірних персональних даних у зв'язку із зберіганням недостовірної інформації. Також позивач зазначає, що не може належним чином реалізувати своє конституційне право на працю, оскільки наявність інформації про порушення кримінальної справи перешкоджає їй отримати громадянство України.

Представник позивача в судовому засідання підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення аналогічні змісту адміністративного позову, а також вказала, що наявність недостовірної інформації у відповідача у відношенні позивача, перешкоджає останній також працевлаштуватися на роботу бухгалтером та на цій підставі була звільнена із займаної посади

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 10 січня 2018 року не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Представником відповідача надані суду письмові заперечення, в яких вказується, що позивачем через свого адвоката у жовтні 2017 року до УІАП Головного управління Національної поліції в Донецькій області надана копія вироку Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 19 грудня 2001 року стосовно позивача, однак враховуючи, що наведений суд знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, здійснити перевірку достовірності інформації стосовно позивача та відповідно внести коригування до баз даних не уявляється можливим, у зв’язку із чим просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області НОД №0125686 (№271-2406016/14040) за обліками МВС громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Баку, Азербайджан, станом на 19 липня 2016 року, є особою у відношенні якої 07 травня 2001 року Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу № 6205 за ознаками злочину, передбаченого частини 3 статті 84 Кримінального кодексу України, відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили (арк. справи 10). Також в інформаційних базах відповідача міститься інформація, що позивачеві обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд, а наведену кримінальну справу направлено до суду 17 травня 2001 року (арк. справи 31).

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних».

Згідно статті 1 Закону України «Про захист персональних даних», цей ОСОБА_5 регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.

ОСОБА_5 поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Згідно статті 5 наведеного Закону об'єктами захисту є персональні дані.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Пунктом 6 частини 2 статті 8 цього ж Закону передбачено, що суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Згідно частини 1 статті 12 Закону, збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

Статтею 15 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

Таким чином, згідно вищенаведених норм Закону, персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року N 27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», визначено територіальну підсудність цивільних та кримінальних справ (проваджень) Калінінського, Микитівського, Центрально-Міського районних судів м. Горлівки, змінено та визначено розгляд справ за Словянським міськрайонним судом Донецької області.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, згідно листа Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року за №1.3.2/171,2017 із архіву Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області кримінальна справа (провадження) стосовно позивача до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області не надходила (арк. справи 20).

Частинами 1, 2, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Судом пропонувалось надати представнику відповідачеві докази про порушення кримінальної справи (провадження) у відношенні позивача, а також докази того, що наведене провадження на час розгляду адміністративної справи триває. Однак, наведені докази відповідачем суду не надані, а такі обставини судом самостійно не встановлені.

Як вказувалось судом вище, приписами Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження точності та достовірності персональних даних, які містяться в Управлінні інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області стосовно позивача, а судом такі обставини не встановлені, а також враховуючи те, що оновити такі дані на даний час не представляється можливим, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача до відповідача, а саме про зобов’язання останнього видалити зі своїх інформаційних баз інформацію про громадянку ОСОБА_4 (ОСОБА_3 Федерації) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Азербайджан, у відношенні якої 07 травня 2001 року Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу № 6205 за ознаками злочину, передбаченого частини 3 статті 84 Кримінального кодексу України, запобіжний захід – підписка про невиїзд, яку направлено до суду 17 травня 2001 року.

При цьому, позовні вимоги позивача до відповідача в частині зазначення, що вироком Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 грудня 2001 року, позивача визнано винною за частиною 2 статті 84 Кримінального кодексу України та звільненої від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, а також звільненої від відбування призначеного покарання на підставі пункту «б» статті 1 Закону України «Про амністію», не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами.

По даній справі суд відступає від правової позиції викладеної у постанові Верховного суду України від 16 вересня 2015 року про те, що правовідносини, які мають місце під час розгляду заяв про злочин, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень має відбувати у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, оскільки по даних правовідносинах відсутня обов'язкова та істотна умова - відсутня сама кримінальна справа в межах якої позивач міг би звернутись із вимогами, як по даній справі. Відсутність кримінальної справи не може позбавляти права позивача на захист персональних даних, які мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань частина судових витрат підтверджених документально, а саме у розмірі 320 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору - 640 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 77, 90, 139, 193, 242-246, 250, 255, 258-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов’язання видалити із своїх інформаційних баз інформацію про позивача, громадянки ОСОБА_3 Федерації – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку вироком Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 грудня 2001 року, визнано винною за частиною 2 статті 84 Кримінального кодексу України та звільненої від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, а також звільненої від відбування призначеного покарання на підставі пункту «б» статті 1 Закону України «Про амністію», - задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області видалити зі своїх інформаційних баз інформацію про громадянку ОСОБА_4 (ОСОБА_3 Федерації) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Азербайджан, у відношенні якої 07 травня 2001 року Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу № 6205 за ознаками злочину, передбаченого частини 3 статті 84 Кримінального кодексу України, запобіжний захід – підписка про невиїзд, яку направлено до суду 17 травня 2001 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ІПН № НОМЕР_1) - 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений 16 січня 2018 року.

Суддя Зінченко О.В.