Рішення № 71627105, 10.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м.Житомир справа № 806/3183/17

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2017р. №0016461409, №0016471409,

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.08.2017р. №0016461409 та №0016471409.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при проведенні перевірки відповідач при обрахунку митних платежів не застосував механізм визначення митної вартості, який встановлений главою 9 Митного кодексу України. Крім того, контролюючим органом було донараховано додатковий імпортний збір, тоді як даний митний платіж застосовується лише до товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, а не у режимі переробки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.61-65,83-84). Зокрема, вказали, що у зв'язку із порушенням товариством митного режиму переробки було донараховано митні платежі за ставками, що діяли на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації до митного оформлення. Звертають увагу, що митну вартість було визначено позивачем самостійно при поданні митної декларації за ціною, визначеною у рахунку-проформі, що узгоджується із ст.65 МК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015, за результатами якої складено акт № 461/06-30-14-09/38267160 від 08.08.2017 (а.с.18-29).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ЯнЕір" ЛТД:

- ч.1 ст.160, ч.1 ст.289 Митного кодексу України, ст.2, ст.3 Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України", п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору за МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 на суму 2749418,13 грн.;

- ч.1 ст.160, ч.1 ст.289 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190, пп.206.2.3 п.206.2, п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 на суму 11547556,13 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом 22.08.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0016461409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на суму 3436772,66 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 2749418,13грн., за штрафними санкціями 687354,53грн. (а.с.30);

- №0016471409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 14434445,16 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 11547556,13 грн., за штрафними санкціями 2886889,03 грн. (а.с.32).

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі – МК України), Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п.25 ч.1 ст.4 МК України встановлено, що митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Види митних режимів передбачено ст.76 МК України, серед яких переробка на митній території.

Особливості здійснення операцій з переробки товарів на митній території врегульовано, зокрема, главою 23 МК України та розділом V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981.

Переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки (ст..147 МК України).

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами (ч.1 ст.148 МК України).

Відповідно до п.62 ч.1 ст.4 МК України умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму;

Згідно із ч.1 ст.151 МК України строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

При цьому, згідно ч.1 ст.160 МК України митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті (конфіскації товарів, повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ЯнЕір" ЛТД оформлено у митному режимі переробки на митній території України (ІМ 51 АА) згідно з митною декларацією №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 року товар "Літак цивільної авіації Boeing 737-3B7, реєстраційний № EY-539, серійний №23700, бувший у використанні, дата випуску 27.10.1987 р., призначений для перевезення пасажирів, обладнаний двома двигунами CFM56-3B2, серійні номери 724394 та 722239. Ввозиться з метою ремонту. Фірма-виробник: Boeing Company. Країна виробництва: US. Торгівельна марка: Boeing", код товару за УКТ ЗЕД- НОМЕР_1 (гр.33 МД), код країни походження US (гр.34 МД), ціна товару 2 500 000 дол. США (гр.42 МД), митна вартість 54988362,50 грн. (гр.12 МД), преференція 517000517 (гр.36 МД), зовнішньоекономічний договір від 08.07.2015 року № 15-010 (гр.44 МД).

В графі 2 МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 року заявлено відправником/експортером - JSC "EAST AIR" (адреса: Khartoum International Airport, Sudan). Одержувачем продукції (графа 8 МД) зазначено ТОВ "ЯнЕір" ЛТД (адреса: 10007, Україна, м.Житомир, вул.Авіаторів 9). Особою, відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) задекларовано ТОВ "ЯнЕір" ЛТД. Торгівельною країною (графа 11 МД) зазначено Таджикистан, а країною відправлення (графа 15 МД) – Судан (а.с.43-44).

Згідно із копією свідоцтва про реєстрацію цивільного повітряного судна № R 0032 від 09.12.2011 року, виданого уповноваженим органом по сертифікації ГА Міністерства транспорту та комунікацій республіки Таджикистан, дане повітряне судно занесене в Державний реєстр цивільних повітряних суден Республіки Таджикистан :

- тип і призначення повітряного судна - Boeing 737-3B7, пасажирський;

- національний та реєстраційний знак - EY-539;

- серійний (заводський номер) - 23700;

- власник повітряного судна - Nordic Aviation Contraktor А/С;

- експлуатант повітряного судна - ОСОБА_7/East Air.

Відповідно до договору від 08.07.2015 року № 15-010 про надання послуг та виконання робіт по технічному обслуговуванню повітряного судна EY-539, укладеного авіакомпанією "ОСОБА_7/East Air" (Замовник) в особі генерального директора ОСОБА_8 та ТОВ "ЯнЕір" ЛТД (Виконавець) в особі генерального директора ОСОБА_9, передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання на виконання робіт по технічному обслуговуванню літака EY-539, виконання директив льотної придатності, а також робіт по заміні агрегатів з обмеженим ресурсом і терміном придатності у відповідності до "AD-Status", AGD, і "Time Controlled items". Роботи виконуються на базі Виконавця, силами і засобами Виконавця в термін, узгоджений із Замовником. Доставка літака на базу Виконавця і назад на базу Замовника здійснюється за рахунок Замовника. Виконані роботи оформлюються Актом приймання-передачі, який є підставою для оплати робіт та послуг Виконавця (а.с.40-41).

Отже, предметом даного договору є надання послуг та виконання робіт по технічному обслуговуванню повітряного судна, а ціною договору – вартість даних послуг згідно із актами приймання-передачі виконаних робіт.

Як пояснили представники позивача, на виконання вказаного договору після проведення поглибленого аналізу конструкцій повітряного судна, застосування методів неруйнівного контролю було виявлено природне зношення силових елементів конструкцій повітряного судна (корозійне пошкодження та тріщини силових балок, шпангоутів центроплана), що має критичний вплив на безпеку польотів і робить неможливою подальшу експлуатацію вказаного судна, про що було повідомлено замовника за договором.

Крім того, листом від 12.07.2016 №ЕY-539/20160712 позивач повідомив начальника Вінницької митниці ДФС, про те, що 11.07.2016 було підписано додаткову угоду №3 до договору №15-010 від 08.07.2016 між ТОВ "ЯнЕір" ЛТД та авіакомпанією "ОСОБА_7/East Air", яка передбачає зняття з повітряного судна та експорт 2-х двигунів. Також зазначив, що було отримано розпорядження від 11.06.2016 від власника повітряного судна щодо передачі на користь держави вищевказаного судна та проведення необхідних процедур, пов’язаних з цим. У зв’язку з тим, що термін переробки закінчувався 14.07.2016, просив дозволити розмістити дане повітряне судно на склад митного органу (а.с.42).

Листом №56ЕА від 14.07.2016 авіакомпанія "ОСОБА_7/East Air" повідомила ТОВ "ЯнЕір" ЛТД, що прийнято рішення про економічну недоцільність проведення ремонтних робіт на вказаному повітряному судні (а.с.46).

Також, відповідно до інформації Вінницької митниці ДФС після закінчення строків переробки позивач звертався до митниці із заявою від 22.07.2016 №ЕY-539/20160722 про надання дозволу на поміщення літака у митний режим відмови на користь держави. У наданні такого дозволу митницею відмовлено з тих підстав, що товар підпадає під критерії, визначені абзацами 4 та 8 Переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим на користь держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №427.

З наведеного вбачається, що позивачем після встановлення факту неможливості виконання умов договору від 08.07.2015 року № 15-010 та дотримання режиму переробки вживались заходи для врегулювання даної ситуації, в тому числі шляхом зміни митного режиму.

Разом з тим, до закінчення граничного строку перебування товару у режимі переробки дане питання не було врегульовано, що призвело до порушення позивачем умов митного режиму переробки.

Відповідно до ч.4 ст.296 МК України у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Згідно з п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Розділом ІІІ МК України регламентується порядок визначення митної вартості та методи її визначення.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу (ст.51 МК України).

Згідно із ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 65 МК України встановлено порядок визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту.

Зокрема, митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час декларування повітряного судна та обрання режиму переробки позивач для підтвердження митної вартості даного товару надав рахунок-проформу №090715 від 09.07.2015, який був виписаний експлуатантом повітряного судна – авіакомпанією ОСОБА_7/East Air (вантажовідправник) Товариству з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (вантажоотримувач) за договором №15-010 від 08.07.2016, загальна вартість – 2500000 дол. США (а.с.45). При цьому, у вказаному рахунку-проформі вказано, що інвойс не для оплати, а для цілей страхування чи митного оформлення.

Як зазначалось, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд враховує, що даний рахунок-проформа виданий не власником повітряного судна, який володіє інформацію про його дійсну вартість, а експлуатантом судна.

Відповідно до розпорядження №156 від 24.12.2014 було анульовано сертифікат експлуатанта авіакомпанії ОСОБА_7/East Air (а.с.47).

Також слід врахувати, що лише після митного оформлення даного повітряного судна, в ході проведення поглибленого аналізу його конструкцій було виявлено природне зношення силових елементів цих конструкцій (корозійне пошкодження та тріщини силових балок, шпангоутів центроплана), тобто недоліки, які суттєво впливають на загальну вартість даного судна.

Отже, суд погоджується із твердженнями позивача, що відомості про митну вартість товару, які ґрунтуються на вказаному рахунку-проформі та наведені в митній декларації №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 не можуть бути визнані такими, що відображають дійсну ціну (вартість) товару.

Після проведення перевірки позивачем 14.08.2017 було надано заперечення до акта перевірки, в яких позивач не заперечуючи факту порушення митного режиму переробки, просив відповідача визначити митну вартість, як базу оподаткування митними платежами, за другорядними методами, зокрема за ціною щодо ідентичних товарів або провести незалежну експертну оцінку вказаного повітряного судна з метою визначення реальної ринкової ціни (а.с.34-35).

Дані заперечення залишені відповідачем без задоволення з посиланням на те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товару в МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску органами ДФС не приймалось, документально підтверджена інформація щодо недостовірності заявленої митної вартості до ГУ ДФС у Житомирській області не надходила (а.с.36-39).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).

Як зазначалось, про те, що заявлена митна вартість, вказана у декларації на підставі виданого рахунку-проформи, є недостовірною, позивач дізнався лише після митного оформлення повітряного судна та проведення поглибленого аналізу його конструкцій, про що повідомив відповідача з проханням провести її обрахунок за іншими методами, встановленими МК України.

З огляду на ч.4 ст.296 МК України при порушенні митного режиму нараховуються митні платежі, на які було надано умовне звільнення, а саме ті які підлягали б сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України. У зв'язку з цим, враховуючи встановлені судом у даній справі обставини, доцільним є визначення митної вартості за методами, визначеними для цього митного режиму.

Відповідно до ч.4 ст.2 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов’язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

З урахуванням усіх наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у обрахуванні митної вартості за іншими методами, що передбачені розділом III МК України, що призвело до неправильного визначення бази оподаткування митними платежами.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.08.2017р. №0016461409 та №0016471409 слід визнати протиправними та скасувати.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.08.2017р. №0016461409 та №0016471409.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області (м.Житомир, вул.Ю.Тютюнника,7, код ЄДРПОУ 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (м.Житомир, вул.Авіаторів,9, код ЄДРПОУ 38267160) 268068 (двісті шістдесят вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 16 січня 2018 року