Ухвала суду № 71627100, 15.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 січня 2018 р. Справа №805/351/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд-Південь" (код ЄДРПОУ-33950070, 87517, м.Маріуполь, пр.Будівельників, 2) до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, м.Маріуполь, вул.Куінджи, 93) про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд-Південь" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду щодо скасування Рішення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) від 18.08.2016 року № НОМЕР_1 та прийняти його до розгляду по суті; скасування рішення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Приморського відділення) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.10.2014 року № НОМЕР_2 на 615,54 грн., від 22.10.2014 року № НОМЕР_3 на 1 621,91 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_4 на 3 333,74 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_5 на 3 037,26 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_6 на 3514,61 грн., від 29.07.2015 року № НОМЕР_7 на 12 521,48 грн., від 18.08.2016 року № НОМЕР_1 на 58467,15 грн. Також, просить суд стягнути на його користь суму судових витрат по оплаті судового збору в сумі 1 700,00 грн.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно відмітки на поштовому відправленні, вказаний адміністративний позов з додатками було направлено на адресу суду 05.01.2018 року та відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції отримано судом 11.01. 2018 року за № 356/18.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач просить суд скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.10.2014 року № НОМЕР_2 на 615,54 грн., від 22.10.2014 року № НОМЕР_3 на 1 621,91 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_4 на 3 333,74 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_5 на 3 037,26 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_6 на 3514,61 грн., від 29.07.2015 року № НОМЕР_7 на 12 521,48 грн., від 18.08.2016 року № НОМЕР_1 на 58467,15 грн.

Разом з цим, в адміністративному позові позивачем в прохальній частині заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду щодо скасування рішення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) від 18.08.2016 року № НОМЕР_1 та прийняття його до розгляду по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання, позивач посилається на складність діючого законодавства з врахуванням додаткових актів по проведенню АТО на території Донецької області та хибною позицією керівництва щодо можливості списання даних сум як безнадійного боргу (копія заяви підприємства про списання боргу по ЄСВ); відсутність юриста на підприємстві, що не дозволило сформувати правову позицію підприємства (штатний розпис підприємства додається); відсутність коштів у підприємства будівельної галузі, що не дозволило сплатити сторонню допомогу (для підтвердження даного факту надано Баланс підприємства за 2015-2016 роки).

Щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за рішеннями від 22.10.2014 року № НОМЕР_2 на 615,54 грн., від 22.10.2014 року № НОМЕР_3 на 1 621,91 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_4 на 3 333,74 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_5 на 3 037,26 грн., від 09.02.2015 року № НОМЕР_6 на 3514,61 грн., від 29.07.2015 року № НОМЕР_7 на 12 521,48 грн., позивач в адміністративному позові посилається на ч. 16 п. 25.11 ст. 25 Закону № 2464-VI, де зазначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується та відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позов поданий в межах строку звернення до суду.

Розглянувши доводи вказаного клопотання, суд виходить з такого.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

В силу положень частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Строк в шість місяців, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнюювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Водночас, позивачем не наведено жодних обставин і не надано на їх підтвердження доказів, за яких саме поважних причин позивач не міг звернутися до адміністративного суду, які саме обставини, перешкоджали позивачу звернутись до суду, з урахуванням того, що він дізнався про порушення свого права з жовтня 2014 року.

Посилання позивача в своєму позові на ч. 16 п. 25.11 ст. 25 Закону № 2464-VI є безпідставними та необгрунтованими, оскільки п. 14 ч. 11 ст. 25 ЗУ № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначається, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому, платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Отже, фактично позивач мав таку можливість звернутись за захистом свого права і не був обмежений у доступі до суду у встановлений строк.

В контексті викладеного, зважаючи на відсутність поважних причин за яких позивач не міг звернутися за захистом своїх прав до суду, суд доходить висновку, що клопотання позивача про поновлення строків звернення до адміністративного суду, задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовну заяву не було подано в зазначений строк або вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду, який встановлено частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності поважних причин.

Згідно частини 9 пункту 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 КАС України.

Отже, враховуючи, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням строку на звернення до суду, а з клопотання про поновлення строку, а також адміністративного позову та доданих до нього матеріалів не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, дана позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 3, 122, 123, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд-Південь" (код ЄДРПОУ-33950070, 87517, м.Маріуполь, пр.Будівельників, 2) до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, м.Маріуполь, вул.Куінджи, 93) про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахуванн) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.