Рішення № 71626972, 04.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2018 р. Справа№805/3666/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб’єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТАРСЬКТРАНС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в

У жовтні 2017 року ТОВ «ШАХТАРСЬКТРАНС» звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – ГУ ДФС), у якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС щодо проведення камеральної перевірки Позивача, результати якої оформлені актом від 07 серпня 2017 року № 120/05-99-12-19/33467331;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № НОМЕР_1.

Позов обґрунтований тим, що у періоді, що перевірявся, законодавство не містило права фіскального органу здійснювати камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Також зазначають про те, що у зв’язку зі знаходженням Позивача на території проведення антитерористичної операції він звільнений від відповідальності за порушення строків виконання податкових зобов’язань.

Відповідач подав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що перевірка проведена у відповідності до вимог законодавства. Крім того, стверджують про відсутність у Позивача сертифікату торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 21 листопада 2017 року. Провадження зупинялось ухвалою суду від 06 грудня 2017 року за клопотанням Відповідача.

До судового засідання, призначеного на 04 січня 2018 року сторони не з’явилися. Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

На підставі статей 205, 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засідання за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ГУ ДФС провело камеральну перевірку Позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за період травень, червень, вересень та жовтень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 07 серпня 2017 року № 120/05-99-12-19/33467331, у якому зафіксовано порушення строків сплати податкових зобов’язань за відповідні періоди в загальній сумі 488 770,65 грн.

На підставі висновків акта, ГУ ДФС винесло податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № НОМЕР_1, яким Позивачу нарахований штраф у розмірі 97 754,13 грн.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Позивачем не заперечується факт порушення сплати ним узгоджених податкових зобов’язань. Тому предметом дослідження у цій справі є законність притягнення його до відповідальності за таке порушення.

Відповідно до підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу (далі - ПК) України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо права проводити камеральну перевірку з цього питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції станом на 2014 рік) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1. ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У 2017 році діяла наступна редакція підпункту 75.1.1. ПК України: камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Позивач стверджує про те, що в 2014 році ПК України не наділяв податковий орган правом перевіряти у камеральному порядку своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

Суд зазначає, що перевірка проведена у 2017 році, відтак є законною.

Щодо звільнення Позивача від відповідальності за відповідне порушення, суд зазначає наступне.

Місцезнаходженням Позивача є м. Маріуполь, Донецької області.

Місто Маріуполь відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р.

Законом України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Позивач посилається на вказаний Закон як на підставу звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов’язань.

Суд зазначає, що у цьому Законі відсутні норми щодо звільнення платників податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов’язань.

Посилання Позивача на статтю 10 Закону № 1669, за правилами якої протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, не приймаються до уваги, оскільки Позивач не стверджує про наявність у нього відповідного сертифікату.

З викладеного вбачається що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТАРСЬКТРАНС» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня отримання копії рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 04 січня 2018 року, повний текст рішення складено та підписано 15 січня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.