Ухвала суду № 7162680, 29.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-12321/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача Гафта Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року

у справі № АС-42/748-06

за позовом Приватного підприємства «ІТЦ Станкосервіс»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2006 року ПП «ІТЦ Станкосервіс» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення № 0000482370/0 від 06 червня 2006 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 30 січня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року постанову господарського суду Харківської області від 30 січня 2007 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року, постанову господарського суду Харківської області від 30 січня 2007 року залишити в силі.

В запереченні на касаційну скаргу ПП «ІТЦ Станкосервіс», посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова провела комплексну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «ІТЦ Станкосервіс» за період з 23 березня 2005 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 3259/23-706/33411357 від 23 травня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, що касова книга за 2005 рік заповнена лише 23 травня 2005 року, 16 червня 2005 року, 13 липня 2005 року.

До перевірки були надані оформлені належним чином видаткові касові ордери від 23 травня 2005 року на суму 1655, 69 грн., від 16 червня 2005 року на суму 966, 11 грн., від 13 липня 2005 року на суму 1660, 80 грн., від 23 травня 2005 року на суму 1655, 69 грн., від 16 червня 2005 року на суму 206, 60 грн., 13 липня 2005 року на суму 338, 30 грн., згідно яких були видані готівкові кошти під звіт Гафт Л.К. За готівкові кошти, видані під звіт, авансові звіти не складались.

За 2005 рік згідно банківських виписок встановлено не оприбуткування готівки в касі підприємства в розмірі 15610, 50 грн.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п. 2.6, п. 2.11, п. 3.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

06 червня 2006 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000482370/0, яким згідно з абзацом третім, абзацом пятим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до позивача суму штрафних санкцій в загальному розмірі 78602, 60 грн. (550, 20 грн. згідно з абзацом пятим та 78052, 40 грн. згідно з абзацом третім ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не були спростовані встановлені в ході перевірки порушення, а тому застосування до позивача штрафних санкцій оспорюваним рішенням є правомірним.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач зробив свої висновки перевірки на підставі вилучених незаконним шляхом документів, тобто діяв у спосіб, не передбачений законодавством, що свідчить про неправомірність оспорюваного рішення.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке визначає, зокрема порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (п. 1.2 вищезазначеного Положення).

Відповідно до абзацу першого та другого п. 4.2 глави 4 цього Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Записи в касовій книзі проводяться за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі (абзац перший п. 4.3 вищезгаданого Положення).

Абзацом першим п. 3.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, передбачено, що приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Під час перевірки позивача було встановлена, що касова книга підприємства за 2005 рік заповнена лише 23 травня 2005 року, 16 червня 2005 року, 13 липня 2005 року.

Водночас, за 2005 рік згідно банківських виписок встановлено неоприбуткування готівки в касі підприємства в розмірі 15610, 50 грн. (відсутні відповідні записи в касовій книзі).

Під час перевірки та під час розгляду справи позивачем не було представлено доказів оприбуткування готівки в розмірі 15610, 50 грн. в касі з відображенням такої касової операції в касовій книзі за 2005 рік.

В п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, визначені строки видачі готівкових коштів під звіт та на відрядження.

В цьому пункті також викладена вимога, відповідно до якої видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

До перевірки були надані оформлені належним чином видаткові касові ордери від 23 травня 2005 року на суму 1655, 69 грн., від 16 червня 2005 року на суму 966, 11 грн., від 13 липня 2005 року на суму 1660, 80 грн., від 23 травня 2005 року на суму 1655, 69 грн., від 16 червня 2005 року на суму 206, 60 грн., 13 липня 2005 року на суму 338, 30 грн., згідно яких були видані готівкові кошти під звіт Гафт Л.К.

Позивачем під час перевірки та під час розгляду справи не були надані докази на підтвердження того, що підзвітною особою здійснювалось звітування за одержані під звіт кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обовязку і витребовує необхідні докази (ч. 3 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням вищевикладеного, застосування до позивача штрафних санкцій згідно з абзацом третім, абзацом пятим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в загальному розмірі 78602, 60 грн. є правомірним.

При цьому сам факт незазначення в акті перевірки типу перевірки (невиїзна) не свідчить про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції.

Необґрунтованим також визнається посилання суду апеляційної інстанції на ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не було представлено доказів оскарження дій слідчого відділу податкової міліції ДПА у Харківській області по проведенню обшуку 08 лютого 2006 року та визнання їх такими, що не відповідають вимогам закону, а надання оцінки відповідності дій слідчого вимогам Кримінально-процесуального кодексу України виходить за рамки даної адміністративної справи.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови господарського суду Харківської області від 30 січня 2007 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 травня 2007 року скасувати, а постанову господарського суду Харківської області від 30 січня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна