Постанова № 71626796, 11.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7786/17

Провадження № 2-а/761/300/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

при секретарі Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті Позивачу пенсії; зобов'язати Відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію із урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премії та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 08.03.2013 року з урахуванням вже виплачених коштів за 24 місяці перед звільненням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі по текстуЗакон № 2262-ХІІ). Між тим, при оформленні йому пенсії не було враховано до її розміру кошти грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премії та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов»язкове пенсійне страхування. При зверненні до Відповідача за перерахунком пенсії, Позивач отримав відмову з посиланням на те, що такий перерахунок не передбачено нормами законодавства. Вказана відмова Відповідача порушує його право на отримання належного розміру пенсійного забезпечення, а наведені підстави для задоволення позову узгоджуються із нормами законодавства та судової практики. Відтак, з вини Відповідача Позивачу здійснюється виплата пенсії в неналежному розмірі. У зв'язку з вище викладеним, Позивач звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно Витягу із Наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №1 від 02.01.2013 року полковника ОСОБА_1, начальника служби технічних засобів виховання і поліграфії Головного управлінні виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за п. «б» (за станом здоров'я). (а.с. 6).

Згідно Листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.02.2017р. №3662/03/71-340 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (а.с. 24).

Крім цього, у своєму листі Відповідач зазначив, що в ст. 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не зазначені такі види грошового забезпечення як грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону. В зв'язку з чим Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

В той же час, відповідно до довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України №305/495 від 08 вересня 2016 року, Довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/11115 від 31.10.2016 року, Довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/653 від 20.01.2017 року про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (із розшифровкою таких виплат за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звернення за пенсією), то за період з січня 2011 року по січень 2013 року, останньому було нараховано: грошову допомогу на оздоровлення в сумі - 6 072,50 грн., індексацію грошових коштів в сумі - 9 318,79 грн., премію в сумі - 12 145,00 грн., одноразову грошової допомоги при звільненні в сумі - 97 160,00 грн., з яких здійснювались усі відрахування у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак вирахувано єдиний соціальний внесок на обов»язкове державне пенсійне страхування. (а.с. 8, 9, 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, що діяла на час виникнення права у позивача на отримання пенсії, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, його дія поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.

Положеннями частини другої-четвертої статті дев'ятої Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку в редакції на час виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, яка діяла на час виникнення в позивача права на пенсію), пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В подальшому вказана частина статті була змінена із викладенням у наступному формулюванні: пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення у позивача права на отримання пенсії), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені статтею 38 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі по тексту - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в МЮ України 14 липня 2008р. за № 638/15329; далі по тексту - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені види допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст. 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015р. у справі № 21-70а15 та Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015р. у справі № К/800/16045/15, які у відповідності до загальних положень, а також ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

При цьому, відповідач у своїй відповіді на адресу позивача підтвердив ту обставину, що вказані виплати не брались до уваги під час обчислення пенсії ОСОБА_1

В силу положень статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 4 статті 71 КАС України).

Відповідно до частин першої-другої ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідач в судове засідання не з»явився та не надав суду беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своїх дій в обгрунтування відмови в перерахунку пенсії позивачу, а тому позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії підлягає частковому задоволенню шляхом зобов»язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивачу, а саме з 15.02.2016 року, тобто за 12 місяців з часу коли Позивач мав дізнатися про порушення своїх прав з боку Відповідача.

При цьому, суд не знаходить підстав для врахування сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 11 606,00 грн. для перерахунку пенсії ОСОБА_1, оскільки нарахування та виплата вказаної суми, не знайшла свого підтвердження в наданих Позивачем доказах.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 94 КАС України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.22, 46 Конституції України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 2, 8, 10, 11, 69-71, 86, 94, 161-163, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії із врахування відповідних грошових допомог у її розмір, - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 15.02.2016 року, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до вимог ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», враховуючи виплачене грошове забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби: грошової допомоги на оздоровлення в сумі - 6072,50 грн., індексації в сумі - 9318,59 грн., премію в сумі - 12145,0 грн, одноразову грошову допомогу при звільнені в сумі - 97160, 0 грн, згідно довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України №305/495 від 08 вересня 2016 року, довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/11115 від 31.10.2016 року, довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/653 від 20.01.2017 року та провести виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Осаулов А.А.