Рішення № 71626789, 21.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24890/17

Провадження № 2/761/6218/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Яриновської Є.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради, третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, який є батьком ОСОБА_3. 05.02.2003 року померлим було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Гавриловою О.В., відповідно до якого ОСОБА_4 заповів все своє майно ОСОБА_3. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2017 року ОСОБА_3 визнано недієздатним, а позивача ОСОБА_1, призначено його опікуном.

У червні 2017 року позивач, як представник недієздатного ОСОБА_3 звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлого батька ОСОБА_4, проте останнім було відмовлено в прийнятті заяви, оскільки пропущено визначений законодавством 6-ти місячний строк для прийняття спадщини. При цьому позивач зазначив, що вказаний строк, ним пропущений з поважних причин. Так, з грудня 2013 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Київському міському ПНД №1 з діагнозом: «шизофренія параноїдна, дефектний стан», тобто страждає тяжким психічним захворюванням.

З огляду на зазначене позивач просив суд визначити додатковий строк для подання ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідач та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутність відповідача та третьої особи, оскільки їх неявка не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечували позивач та його представник.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 у віці 81 роки, про що 01 лютого 2016 року складено відповідний актовий запис №1, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Тарасівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Судом встановлено, що 05 лютого 2003 року ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Гавриловою О.В., відповідно до якого, все майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що матиме право за законом ОСОБА_4, останній заповідає ОСОБА_3.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним, встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 та призначено його опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім цього, вказаним рішенням було встановлено, що ОСОБА_3 з грудня 2013 року та по даний час перебуває на обліку в Київському міському ПНД №1 з діагнозом «Шизофренія параноїдна. Дефектний стан».

У червні 2017 року позивач звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлого батька ОСОБА_4.

Листами №4744/02-14 від 01.07.2017 року та №4867/02-14 від 06.07.2017 Одинадцята київська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що на підставі зави про прийняття спадщини було заведено спадкову справу №639/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, проте, позивачем було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому за ч.1, ч.2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 від прийняття спадщини не відмовлялася та є єдиним спадкоємцем померлого за заповітом.

З огляду на те, що 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився, а як встановлено судом ОСОБА_3 з грудня 2013 року перебуває на обліку в Київському міському ПНД №1 та страждає тяжким психічним захворюванням, а тому суд вважає, що доводи позивача про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини заслуговують на увагу і суд визнає їх поважними.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Враховуючи обставини справи, що склалися, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення позовних вимог, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 пропущено з поважних причин, а тому позивачу необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви в інтересах недієздатної особи ОСОБА_3 про прийняття спадщини, тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради, третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви в інтересах недієздатної особи ОСОБА_3 про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ М.А. РИБАК