Постанова № 71625650, 12.01.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3878/17

Провадження № 2-а/456/49/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Бучківської В. Л.

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про визнання листів нечинними та зобов’язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати нечинними листи виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 05.09.2017 р. та 19.09.2017 р. в частині, що ОСОБА_1 «необхідно подати до міськвиконкому наступні документи: довідку про склад сім’ї та прописку (форма №2), ксерокопію паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопію свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів», зобов’язати виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області утриматись від одержання у ОСОБА_1 ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопії свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів за умов, що ОСОБА_1 та її сім’я не взяті на квартирний облік. В обґрунтування позову покликається на ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядок ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджений постановою КМУ №238 від 11.03.2011 р., Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені постановою РМ УРСР від 11.12.1984 р. №470 та вважає що подання наведеної у формі інформації та одержання необхідних для цього документів допускається лише щодо громадян, взятих на квартирний облік. Зазначає, що вона та її сім’я на квартирний облік не взяті, однак на порушення вищевказаних законодавчих актів, відповідач витребовує у неї довідку про склад сім’ї та прописку (форма №2), ксерокопію паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопію свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, однак в поданій до суду прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу за її відсутності, а відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності позивача, що відповідає правовим приписам ч.3 ст.194 КАС України, та проти чого не заперечив в судовому засіданні представник відповідача.

Представник відповідача виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області ОСОБА_2 проти позову заперечила, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного. Відповідно до ст.36 Житлового Кодексу Української РСР (із змінами та доповненнями) облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів. Згідно ст. 39 Житлового кодексу Української РСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень регулюється Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені постановою РМ УРСР від 11.12.1984 р. №470. Відповідно до п.18 Правил, заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчого комітету ради народних депутатів за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додаються: довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку (додаток N 2), видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку, або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру; довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради). Інші документи у разі потреби запитуються виконавчим комітетом міської ради. ОСОБА_1 07.08.2017 р. звернулась до виконавчого комітету Стрийської міської ради із заявою про зарахування на квартирний облік її та членів її сім’ї. 05.09.2017 р. листом її повідомлено, що для розгляду по суті заяви, їй необхідно надати міськвиконкому довідку про склад сім’ї та прописку (форма №2), в якій зазначається загальна площа, житлова площа приміщень, де проживає сім’я, ксерокопію паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопію свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів. 19.09.2017 р. ОСОБА_1 додатково повідомлено про необхідність подачі перелічених вище документів для подальшого розгляду її заяви комісією з житлових питань при міськвиконкомі. Дані вимоги заявником не виконані, що унеможливлює подальший розгляд її заяви по суті та прийняття відповідного рішення про взяття на квартирний облік.

Заслухавши пояснення представника відповідача, оглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить власне (самоврядне) повноваження як облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

Як зазначено в ст. 38 Житлового кодексу Української РСР, порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Згідно зі ст. 39 Житлового кодексу Української РСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Згідно Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР і Укпрофради від 11.12.1984 р. № 470, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.

Відповідно до п.13 Правил на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Відповідно до п.18 Правил, заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчого комітету ради народних депутатів за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.

До заяви додаються: довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку (додаток N 2), видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку, або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру; довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті місцевої ради).

У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності. Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вказують про це у заяві і подають відповідні документи.

Інші документи при необхідності запитуються виконавчим комітетом місцевої ради або адміністрацією підприємства, установи, організації.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07.08.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області з заявою, в якій просила зарахувати її сім’ю на квартирний облік для одержання жилої площі в зв’язку з потребою поліпшення житлових умов та зазначила, що вони забезпечені жилою площею нижче за визначений рівень та в одній кімнаті проживають особи різної статі старші за 9 років, в тому числі дитина-інвалід, яка не може проживати в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, на праві приватної власності будинку, його частин, квартири чи іншого житла члени сім’ї не мають. До заяви ОСОБА_1 долучила довідку про реєстрацію місця проживання від 29.06.2017 р. №1459, №1462, №1461, №1460, №1458, медичне заключення від 04.11.2016 р. щодо ОСОБА_3

05.09.2017 р. заступник міського голови за вих. №Л-60/3.22 ж повідомив ОСОБА_1 про те, що її заява розглянута і що для розгляду питання по суті їй необхідно надати міськвиконкому довідку про склад сім’ї та прописку (форма №2), ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопії свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів.

19.09.2017 р. в.о. начальника відділу ЖКГ промисловості, транспорту та зв’язку виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області повторно повідомив заявника про те, що для розгляду питання по суті їй необхідно надати міськвиконкому довідку про склад сім’ї та прописку (форма №2), ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопії свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів та додатково зазначив, що при поданні всіх вище перелічених документів її заява буде розглянута комісією з житлових питань при міськвиконкомі.

З наведеного вбачається, що відповідач - виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області, витребовуючи вказані документи, з метою встановлення розміру житлової площі, і як наслідок, визначення, чи забезпечений заявник житловою площею і чи потребує поліпшення житлових умов, та з метою ідентифікації осіб, як бажають стати на квартирний облік, діяв на підставі закону та у межах наданих йому повноважень, а відтак, відсутні підстави вважати листи відповідача такими, що надані з порушенням закону, оскільки право на витребування інших документів прямо передбачене Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР і Укпрофради від 11.12.1984 р. № 470.

Окрім цього, суд звертає увагу, що судовому захисту підлягають тільки порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до частини, 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням, наведеним у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2010 року № 781/11/13-10 нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У постанові Верховного Суду України від 26 березня 2013 року №21-438а12 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 2, п.п. 6, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси.

В судовому засіданні встановлено, що листи виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 05.09.2017 р. та 19.09.2017 р. мають інформативний характер та не порушують права та законні інтереси позивача, оскільки є відповіддю, наданою державним органом, та не містять в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Враховуючи те, що зміст позовних вимог ОСОБА_1 свідчить про те, що позивач не погоджується з інформацією, викладеною у листах виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 05.09.2017 р. та 19.09.2017 р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів судового захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Вимога ж про зобов'язання відповідача надалі утримуватись від одержання у ОСОБА_1 ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів, ксерокопії свідоцтв про народження та ідентифікаційних кодів носить перспективний характер та не свідчить про порушення права останньої, суд вважає, що вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії може підлягати задоволенню лише у тому випадку, коли обов'язок вчинення таких дій прямо передбачений законодавством або безпосередньо випливає з повноважень відповідача, а тому, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, судовому захисту не підлягає.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про визнання листів нечинними та зобов’язання до вчинення дій є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 10, 72-77, 90, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про визнання листів нечинними та зобов’язання до вчинення дій відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий-суддя ОСОБА_4