Ухвала суду № 7162415, 15.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

“15” жовтня 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКонюшка К.В.

суддів:Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Окунському А.Р.

за участю представників:

позивача: Злобіна В.С.

відповідача-1: Мокрицької К.В., Ясніцької Т.С.

відповідача-2: неявка

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову господарського суду міста Києва від 16 січня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду на 19 квітня 2006 року

у справі № 32/828-33/318

за позовомприватного підприємства «Атланта»

доДержавної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2003 року приватне підприємство «Атланта» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду міста Києва від 16 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду на 19 квітня 2006 року, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, в звязку з чим просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої складено Акт № 47/23-211-30220909 від 16 квітня 2003 року (далі - Акт).

На підставі Акта прийнято податкове повідомлення-рішення №000134/2302/3 від 16 жовтня 2003 року, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 23361590 грн., в т.ч. 11839400 грн. основного платежу та 11522190 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За висновками Акта перевіркою встановлено порушення вимог п. 5.9 ст. 5, пп.11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 та пп. 11.3.6 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (в редакції від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2000 2002 роки на суму 11839400 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Акта, для перевірки позивача було взято банківські, первинні документи, оборотно-сальдові відомості, податкові накладні, договори про фінансово господарську діяльність, які були дослідженні у вибірковому порядку.

Проте, податковий орган, в порушення пункту 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16 вересня 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за №1023/731, не зазначив в Акті, на підставі яких конкретно документів (які були предметом дослідження під час перевірки), відповідач дійшов висновку щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2000 2002 роки.

З метою документального та нормативного підтвердження висновків, викладених в Акті, судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу, яку було проведено на підставі: первинних документів та договорів позивача, річних декларацій про прибуток позивача за 2000 2002 роки, акта Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 19 квітня 2003 року № 47/23-211-30220909 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства «Атланта» за період з 01 січня 2000 року по 01 січня 2003 року», оборотних відомостей, журналів ордерів по балансових рахунках (субрахунках): «Розрахунки з покупцями» № 36 (№ 62), «Доходи» № 70 (№ 46), «Розрахунки з постачальниками» № 63 (№ 60, 76), «Товари» № 28 (№ 41), «Податки» № 64 (№ 68, 67), реєстрів податкового обліку щодо визначення розміру валових доходів та валових витрат, виписок банків з додатками, книг продажу (придбання) товарів (робіт, послуг), декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість, головних книг квартальних оборотно-сальдових відомостей.

Згідно даних висновку № 1601 судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 32/828-33/318 від 30 червня 2005 року, вбачається, що заниження позивачем податку на прибуток за 2000 2002 роки на суму 11839400 грн., встановлене в Акті, документально та нормативно не підтверджується. Цей висновок не спростовано відповідачем.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що на підставі зазначених в Акті документів немає можливості встановити фактичний розмір валових доходів та валових витрат позивача за період, що перевірявся.

Що стосується посилань скаржника на пояснення головного бухгалтера позивача від 18 квітня 2003 року за результатами проведеної перевірки, то колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не заперечується факт невірного визначення ним даних у податкових деклараціях за періоди, що перевірялись. Проте, як підтверджується матеріалами справи, зокрема, і відомостями, які містяться у вищезгаданому поясненні головного бухгалтера позивача, виявлені помилки було самостійно усунено позивачем до проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності оскарженого рішення.

А відтак, доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Києва від 16 січня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду на 19 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий(підпис)Конюшко К.В.Судді

(підпис)Брайко А.І.

(підпис)Ланченко Л.В.

(підпис)Пилипчук Н.Г.

(підпис)Степашко О.І.З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Савченко А.В.