Ухвала суду № 71624079, 16.01.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/66/18

Провадження № 1-кс/461/227/18

УХВАЛА

16.01.2018 року. Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участі секретаря судового засідання Кузьми Д.М., розглянувши заяву слідчого ГУНП у Львівській області Шуфлата Ю.З. про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є., –

ВСТАНОВИВ:

11.01.2018 року до суду надійшла заява слідчого ГУНП у Львівській області Шуфлата Ю.З. про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є. від участі у розгляді кримінального провадження № 12017140000000779 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З приводу підстав відводу слідчого судді слідчий зазначає, що у ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 04.01.2018 року було проведено невідкладний обшук приміщення службового кабінету голови Наконечнянської сільської ради Львівської області, за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Наконечне Друге, вул. Івана Франка, 102, в ході якого з приміщення вказаного службового кабінету, вилучено імітаційні грошові кошти та інші речі і документи. 05 січня 2018 року слідчим було подано клопотання про накладення арешту на майно, яке 04.01.2018 року було вилучено в ході проведення невідкладного обшуку, який проводився в приміщенні службового кабінету голови Наконечнянської сільської ради Яворівського району Львівської області. Вказане клопотання перебуває на розгляді у слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Радченко В.Є.

Слідчий вважає, що слідчий суддя Радченко В.Є. підлягає відводу від розгляду даного клопотання у зв’язку з тим, що він протиправно відмовив слідчим у задоволенні клопотань про проведення невідкладного обшуку в приміщенні службового кабінету голови Наконечнянської сільської ради Львівської області, а також у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 від займаної посадови на час кримінального провадження. Також, як зазначає слідчий, орган досудового розслідування володіє даними, що суддя Радченко В.Є. зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 та особисто знайомий із головою Наконечнянської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_1, з яким перебуває у приязних відносинах.

Відтак, слідчий зазначає у заяві, що суддя Радченко В.Є. має заінтересованість в результаті провадження та у нього наявний конфлікт інтересів, а тому останній сприяє уникненню ОСОБА_1 кримінальної відповідальності та просить суддю відвести слідчого суддю Радченка В.Є. від розгляду кримінального провадження.

Слідчий до суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В письмовому клопотанні просив заяву вирішити без його участі.

Слідчий суддя Радченко В.Є. подав письмові пояснення з приводу заявленого відводу, де зазначив наступне. Під час розгляду клопотань про заходи забезпечення кримінального провадження, відповідно до вимог КПК України, він, як слідчий суддя, в кожному випадку зобов’язаний перевіряти обґрунтованість підозри. Органом досудового розслідування в обґрунтування підозри ОСОБА_1 надано недопустимі докази, які здобуті під час незаконного обшуку. Також слідчий та прокурор посилались на нерозтаємненні матеріали негласних слідчо-розшукових дій (НСРД), на які слідчий суддя також не мав законних підстав посилатись при прийнятті процесуальних рішень. Органи досудового розслідування допустили грубі порушення, що зробило утруднення в майбутньому доведення провини ОСОБА_1 З головою Наконечнянської сільської ради ОСОБА_1 суддя Радченко В.Є. особисто не знайомий, не перебував і не перебуває в дружніх відносинах та ніколи з ним не спілкувався. Слідчий суддя також зазначає, що не зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, а зареєстрований у м. Львові. ОСОБА_2 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, він не має жодного відношення до справи та є родичем свідка ОСОБА_3, який передавав предмет неправомірної вигоди. Судді достеменно не відомо чи є ОСОБА_2 родичем судді Галицького районного суду м. Львова Лялюка Є.Д. На його думку, ця можливість не виключена, але не встановлена і не підтверджена. Самовідвід суддею по попередньому клопотанню був написаний ним для уникнення гіпотетичного конфлікту інтересів, оскільки суддя Лялюк Є.Д. проживає в с. Наконечне Друге та має однакове прізвище з одним з фігурантів справи. Твердження слідчого про сприяння слідчим суддею в уникненні ОСОБА_1 передбаченої законом відповідальності є надуманим, голослівним і необґрунтованим. Однак, по цьому кримінальному провадженню на суддю Радченка В.Є. здійснювався тиск, про що останній повідомив Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора. Так, 11.01.2018 року в кабінет судді Радченка В.Є. зайшла група громадських активістів, представившись учасниками АТО. Дані особи під тиском вимагали від нього заявити самовідвід у кримінальному провадження №12017140000000779. Враховуючи резонанс справи, великий суспільний інтерес до вищевказаного кримінального провадження, а також недовіру громадськості до ОСОБА_4 як слідчого судді в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення усіх обставин, які могли б викликати сумнів у його неупередженості, просить задовольнити відвід саме з цих, наведених ним, підстав.

Судом, з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши пояснення заявника, матеріали справи, судом встановлено наступне.

05 січня 2018 року слідчим було подано клопотання про накладення арешту на майно, яке 04.01.2018 року було вилучено в ході проведення невідкладного обшуку, який проводився в приміщенні службового кабінету голови Наконечнянської сільської ради Яворівського району Львівської області. Вказане клопотання перебуває на розгляді у слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Радченко В.Є.

Приписами статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб’єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об’єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об’єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Так, на спростування доводів слідчого Шуфлата Ю.З. з приводу упередженості слідчого судді Радченка В.Є. у кримінальному провадженні № 12017140000000779, суддею встановлені такі обставини:

- відповідно до довідки від 07.02.2017 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 зареєстрований на території Донецької області, а фактично проживає у м. Львові;

- у заяві судді Лялюка В.Є. про самовідвід у кримінальному провадженні № № 12017140000000779 зазначено, що йому достамеено не відомо, чи є ОСОБА_2 його родичем, він проживає в тому ж самому селі, що і суддя. Далека ступінь спорідненості не виключена.

Слідчий органу досудового розслдування не має повноважень вирішувати законність прийнятих судом рішень. Ухвала про відмову в наданні дозволу на проведення обшуку є остаточною і оскарженню не підлягає. Більше того, відмова у задоволенні клопотання слідчого не є передбаченою процесуальним законом підставою для відсовду слідчого судді.

Наведені слідчим у заяві твердження про особисте знайомство та перебування у приязних стосунках судді Радченка В.Є. та голови Наконечненської сільської ради ОСОБА_1 не підтверджені слідчим жодними належними доказами. Факт реєстрації ОСОБА_4 у с. Наконечне Друге не доведений, а така обсавина спростована документом органу соціального захисту Львівської міської ради.

Так само, відсутні докази на підтвердження доводів слідчого про намагання судді Радченка В.Є. сприяти уникненню ОСОБА_1 покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Отже, обставини, на які покликається заявник – слідчий не є доказами упередженості чи певної зацікавленості судді у наслідках розгляду скарги.

Проте, згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та практики Європейського Суду з прав людини /рішення від 09.11.06 р. у справі «Білуга проти України», рішення від 28.10.98р. у справі «Ветштайн проти Швейцарії, тощо, з метою об'єктивності розгляду скарги, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості слідчого судді у результатах розгляду, та з етичних міркувань, приходжу до висновку, що заяву про відвід слід задовольнити.

Констатуючи право заявника на судовий процес із достатньою впевненістю в безсторонності суду, який вирішує його справу, забезпечує не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається, де суддею створено достатні гарантії для усунення об’єктивно виправданих підстав ( і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім, слідчий суддя погоджується з доводами заявника в тому, що обставини, на які він покликається у підтвердження своїх доводів про можливі стосунки між слідчим суддею та особою, яка подала скаргу - є особливими, а тому слугують підставою для висновку про вмотивованість відводу.

Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості. Тому, враховуючи те, що заявник звернувся до суду із заявою про відвід судді слідчого, що процесуально унеможливило розгляд скарги суддею слідчим впродовж часу визначеного нормами КПК України, вважаю, що у сторони, об’єктивно, не зважаючи на особисту поведінку судді, є підстави для обґрунтованих сумнівів у безсторонності та неупередженості слідчого судді.

До пояснень слідчого судді Радченка В.Є. додана копія його повідомлення Вищій раді правосуддя та Генеральному прокурору в порядку п. 9 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначено, що 11.01.2018 року в кабінет судді Радченка В.Є. зайшла група громадських активістів, представившись учасниками АТО. Дані особи під тиском вимагали від нього заявити самовідвід у кримінальному провадження №12017140000000779.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про вмотивованість доводів слідчого судді Радченка В.Є. в частині існування інших обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді, відтак відвід належить задовольнити, забезпечивши довіру до суду.

Тому, у зв’язку з відхиленням судом доводів слідчого щодо підстав відводу слідчого судді Радченка В.Є., така заява задовольняється частково з підстав, зазначених суддею у письмових поясненнях.

Керуючись ст.ст. 75-82, 372 КПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

заяву слідчого ГУНП у Львівській області Шуфлата Ю.З. про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є. – задовольнити частково.

Відвести слідчого суддю Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є. від розгляду клопотань органу досудового розслідування (участі) у кримінальному провадженні № 12017140000000779 від 06.10.2017 року за підозрою ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Р. Юрків