Ухвала суду № 71623985, 12.12.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18808/17

1кп/755/1332/17

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"12" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Черниш Л.В.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040015445 від 15.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185КК України,

в с т а н о в и в :

У провадження суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшов 08.12.2017.

Ухвалою суду від 08.12.2017 у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Також, у підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до кожного з них окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наявність обставин регламентованих ст. 177 КК України, а саме, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, та п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний, оскільки передумови для утримання під вартою визначені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив суд в задоволені клопотання прокурора відмовити, та залишити без змін раніше обраний йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки, даний запобіжний захід ним порушено жодного разу не було, всі умови запобіжного заходу виконуються ним в повному обсязі.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожному окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в сховище, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

На цей час, як потерпілі, так і свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, допустиму репутацію, неодноразово раніше судимий.

Так суд враховує, що ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

При цьому ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з наявністю ризиків із числа передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши доводи сторони обвинувачення та врахувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку що на даний час є дійсними обставини регламентовані ст. 177, ч. 1 ст. 194 КПК України.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як наведених даних, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками,з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених, у цій справі, доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

А, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КК України даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.

Пояснення обвинуваченого жодним чином вказані висновки не спростовують.

Таким чином клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

При цьому, суд задовольняючи клопотання прокурора, враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію, є раніше судимою особою.

Так суд враховує, що ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

При цьому ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з наявністю ризиків із числа передбачених ст. 177 КПК України, з покладанням обов'язків із числа визначених ч. 5 ст. 194 КК України. В судовому засіданні не було встановлено наявності будь-яких порушень даного запобіжного заходу ОСОБА_2, всі умови запобіжного заходу останнім дотримано в повному обсязі.

Вислухавши доводи сторони обвинувачення та врахувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку що на даний час є дійсними обставини регламентовані ст. 177, п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

В той же час, суд, не сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення "менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам", що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

При цьому згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявність об'єктивних даних, які свідчать про те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), вважає за необхідне у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 відмовити, та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2-а місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановлених судом ризиків (обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.

Серед іншого, зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України в частині того, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а обвинувачення в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040015445 від 15.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40 на 20 грудня 2017 року о 13 годині 30 хвилин.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.02.2018.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? не відлучатися із населеного пункту - м. Києва без дозволу суду;

? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов"язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно прибути до місця проживання - АДРЕСА_1.

Зобов"язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою у рамках даного кримінального провадження до суду та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 08.02.2018 наступні обов'язки:

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;

? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники УП з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

В решті клопотання - відмовити.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:00 15.12.2017.

С у д д я : О.В. Бірса