Вирок № 71623963, 15.01.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.01.2018

Справа № 320/4685/17

Провадження №1-кп/320/171/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

при секретарі – Фурсовій Л.І.,

за участю:

прокурора – Довгань М.А.,

представника потерпілого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 1201708014002423, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2017 приблизно о 22 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр. 50 років Перемоги з боку вул. ОСОБА_4 в напрямку вул. Гризодубової зі швидкістю не менш ніж 100.9-105,3 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість руху в населеному пункті та створив небезпечну дорожню ситуацію, поставивши у небезпеку себе та інших учасників дорожнього руху.

На шляху прямування водій ОСОБА_3 наближаючись до регульованого світлофором перехрестя з вул. Гоголя, маючи можливість побачити пішоходів, не впевнився у безпеці, при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, не дав дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини, внаслідок чого на регульованому пішохідному переході скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, який перетинав проїзну частину зліва-направо за напрямком руху автомобіля та завершував перехід проїзної частини.

В результаті наїзду пішоходу ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер у лікарні о 24 годині 00 хвилин 21.05.2017 року.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п. 12.4, 12.9, 16.5 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

12.4.«У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»

12.9. «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...»

16.5.«У разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід».

Порушення п. 16.5 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_3II., знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 253 від 22.05.2017 року, причиною смерті ОСОБА_5 з'явилася поєднана травма голови, грудей, заочеревинного простору, верхніх і правої нижньої кінцівок, що реалізувалася розлитим крововиливом під м'якими мозковими оболонками, забоями легких, ушкодженнями таза, з розривами зчленувань і переломом правої лобкової кістки, переломами кісток кінцівок, та що ускладнилася розвитком важкого шоку.

У ОСОБА_6 були ушкодження: закрита внутрішньочерепна травма: дифузний субарахноїдальний крововилив, крововиливи в м'яких покровах, садна голови; забої легень, крововиливи в м'яких тканинах, множинні садна грудної клітини; розрив правої нирки, що не проникає в ниркову лоханку з крововиливом в заочеревинній клітковині, садна поперекової області; множинні закриті ушкодження тазу: повний розрив лонного і неповний правого клубово-крестцового зчленувань, осколковий перелом нижньої гілки правої лобкової кістки; крововиливи в м'яких тканинах, садна, поверхневі рани в області таза; повний відкритий поперечний осколковий перелом діафіза лівої плечової кістки в середній третині, закритий поперечний перелом правої плечової кістки в області хірургічної шийки, повний відкритий поперечний осколковий перелом правої великої гомілкової кістки в середній третині, рани лівого плеча в середній третині, правої гомілки в середній третині, синець в області правого плечового суглоба, садна верхніх, синці та садна правої нижньої кінцівок: ознаки загального струсу тіла: муфтоподібні крововиливи в області коренів легень, крововиливи в зв'язковому апараті печінки; садна передньої черевної стінки; синець, садна лівої нижньої кінцівки.

Ушкодження ОСОБА_6 мали ознаки: поєднана травма голови, грудей, заочеревинного простору, верхніх і правої нижньої кінцівок, що ускладнилася розвитком важкого шоку, як небезпечна для життя, та така, що призвела до смерті - тяжких тілесних ушкоджень; інші ушкодження (ознаки загального струсу тіла: муфтоподібні крововиливи в області коренів легень, крововиливи в зв'язковому апараті печінки; садна передньої черевної стінки; синці, садна лівої нижньої кінцівки) - легких тілесних ушкоджень.

Між зазначеної поєднаною травмою і настанням смерті ОСОБА_6 існує прямий причинний зв'язок, між іншими ушкодженнями і настанням смерті прямий причинний зв'язок відсутній.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі та погодився з кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст. 286 КК України та пояснив, що він 21.05.2017 приблизно о 22 годині керував автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр. 50 років Перемоги з боку вул. ОСОБА_4 в напрямку вул. Гризодубової зі швидкістю не менш ніж 100.9-105,3 км/год., на шляху прямування наближаючись до регульованого світлофором перехрестя з вул. Гоголя, не впевнився у безпеці, при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, не дав дорогу пішоходам, які закінчували перехід проїзної частини, внаслідок чого на регульованому пішохідному переході скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, який перетинав проїзну частину зліва-направо за напрямком руху автомобіля та завершував перехід проїзної частини. Розкаюється у вчиненому, просить суд суворо не карати, матеріальну та моральну шкоду потерпілій сплачено в повному обсязі.

Від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, заявлений цивільний позов просить не розглядати у зв’язку з відшкодуванням в повному обсязі матеріальної та моральної шкоди, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, покарання просила призначити не пов’язане з позбавленням волі.

У зв’язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і щирим каяттям, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд, вислухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлені.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає те, що обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, про що свідчать надані ним правдиві покази у судовому засіданні, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_7 в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до уваги досудову доповідь Мелітопольського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 04.09.2017 року, відповідно до якої, ризик скоєння повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 є середнім, а ризик небезпеки для суспільства низкий, та його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 п.п. 1,2 ст. 76 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 суми моральної шкоди в розмірі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень не підлягає задоволенню у зв’язку з її погашенням в повному обсязі, про що в матеріалах кримінального провадження міститься заява потерпілої.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави в сумі 64 000 (шістдесяти чотирьох тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 до набиранням вироком законної сили залишити без змін.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

По даному кримінальному провадженні присутні судові витрати на проведення експертиз, які підлягають стягненню з ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_3, покласти обов'язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.3405009237, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь держави витрати на проведення експертиз на р/р 31116115700009, в УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області):

- №19-69 від 26.05.2017 по кримінальному провадженню №12017080140002423 в розмірі 1581 /одна тисяча п’ятсот вісімдесят одна/ грн.. 92коп;

- №19-77 від 14.06.2017 по кримінальному провадженню №12017080140002423 в розмірі 1581 /одна тисяча п’ятсот вісімдесят одна/ грн.. 92коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.3405009237, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи витрати на проведення експертизи згідно довідки - рахунку № 27 до висновку експерта № 253 від 22.05.2017 на р/р №35424201047546, в УГК у Запорізькій області, МФО – 813015, код ЄДРПОУ – 02005177:

- №253 від 22.05.2017 по кримінальному провадженню №12017080140002423 в розмірі 4745 /чотири тисячі сімсот сорок п’ять/ грн.. 54 коп.;

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави в сумі 64 000 (шістдесяти чотирьох тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 до набиранням вироком законної сили - залишити без змін.

Після вступу вироку в законну силу суму застави в сумі 64 000 (шістдесяти чотирьох тисяч) гривень у національній грошовій одиниці - повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.3405009237, проживає, за адресою: АДРЕСА_1, призначення платежу застава (квитанція № 55 від 06.02.2013 року)

Відмовити в задоволенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_7 Азіме Серверівною про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 суми моральної шкоди в розмірі 500000 (п’ятсот тисяч).

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.05.2017 року на майно, а саме на: автомобіль НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази:

- DVD-R диск з відеозаписом LNG, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та згідно квитанції №457-114 від 4.08.2017 знаходиться на території Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ