Рішення № 71623733, 17.01.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1440/17

Провадження № 2/321/38/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2018 смт.Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Березнікова О.В.

при секретарі судового засідання Мосієнко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду розташованого в смт.Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадщину мотивуючи свої вимоги тим, що 19 серпня 2005 року помер батько позивача – ОСОБА_2, після смерті, якого відкрилась спадщина, що складається із земельної частки (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Мир», Михайлівського району Запорізької області, розміром 5,53 га в умовах кадастрових гектарах на території Високівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців першої черги, що прийняли б спадщину, немає. Згідно діючого законодавства позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа відкрита. За життя батько передав позивачу сертифікат на право на земельну частку пай та з 2002 року він фактично володіє земельною часткою (паєм), яку передав в оренду та отримує щорічну орендну плату. Однак, позивач не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку , так як земельна ділянка не виділена в натурі (на місцевості), а є лише сертифікат на право на земельну ділянку (пай), що не визнається документом нотаріусом, згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах на спадкування».

Позивач просить суд визнати за ним право власності на спадщину, після смерті ОСОБА_2, що помер 19 серпня 2005 року: право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Мир», Михайлівського району, Запорізької області, у розмірі 5,53 га в умовах кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у колективній власності господарства, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 206910, виданим 01 квітня 2002 року Михайлівською районною державною адміністрацією на ім’я ОСОБА_2 та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на № 990.

В судове засідання позивач не з'явився, від нього та його представника надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв позивача і представника відповідача про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення заяви з наступних підстав.

Відповідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у томі числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно 16 березня 2017 року Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що 30 березня 1985 року складено відповідний актовий запис № 07. (а.с.7);

відповідно копії свідоцтва про смерть, виданого повторно 04 жовтня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_2 помер 19 серпня 2005 року, про що в Книзі реєстрації смертей 23 серпня 2005 року, зроблено відповідний актовий запис за № 201 (а.с.8);

відповідно копії довідки виданої 16 березня 2017 року виконавчим комітетом Михайлівської селищної ради Михайлівського районну Запорізької області, ОСОБА_1, дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, останнім постійним місцем проживання спадкодавця, ОСОБА_2, який помер 19.05.2005 року, було за адресою по вул..Кооперативна, 80 смт. Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області. На день смерті проживав один. (а.с.6);

Після його смерті залишилось спадкове майно - земельна частка (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Мир» Михайлівського району, Запорізької області та перебуває на території Високівської сільської ради, Михайлівського району Запорізької області, розміром 5,53 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Зазначена земельна частка (пай) належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну часту (пай) серії РН №206910 від 01 квітня 2002 року. (а.с.11);

Спадкоємцем за законом є позивач. Інших спадкоємців за законом немає.

26 квітня 2017 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), після смерті ОСОБА_2, який помер 19 серпня 2005 року, відкрита спадкова справа № 87 за 2005 рік.

Однак, відповідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Третьої Запорізької державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуса Михайлівської державної нотаріальної контори Запорізької області, ОСОБА_4 від 26 квітня 2017 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 19 серпня 2005 року, так як спадкоємцем не було надано документів щодо належності майна спадкодавцеві.

Судом встановлено, що позивач не може вільно користуватися належним йому спадковим майном у виді земельної частки (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Мир» Михайлівського району Запорізької області, та перебуває на території Високівської сільської ради, Михайлівського району, Запорізької області, розміром 5,53 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), оскільки він, як законний спадкоємець, має всі законні права на зазначене спадкове майно, але не може оформити своє право власності на нього, в зв'язку з тим, що відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку , так як земельна ділянка не виділена в натурі (на місцевості).

На підставі вищевикладеного, аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання за позивачем права власності на спадкове майно - земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Мир» Михайлівського району Запорізької області, та перебуває на території Високівської сільської ради, Михайлівського району, Запорізької області розміром 5,53 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 19 серпня 2005 року.

Керуючись ст.ст. 178, 328, 392, 1217, 1220, 1222, 1233, 1268, 1299 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 78, 81, 247, 258, 259, 263 – 265, 268ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадщину,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину, після смерті ОСОБА_2, що помер 19 серпня 2005 року: право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Мир», Михайлівського району, Запорізької області, у розмірі 5,53 га в умовах кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у колективній власності господарства, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 206910, виданим 01 квітня 2002 року Михайлівською районною державною адміністрацією на ім’я ОСОБА_2 та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на № 990.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5