Ухвала суду № 71623183, 17.01.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/3934/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

прокурора – Степанок О.В.,

потерпілої – ОСОБА_1,

представника потерпілої – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014250150000334, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, –

в с т а н о в и в:

В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12014250150000334, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

27 квітня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України. В обгрунтування клопотання зазначалося, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 листопада 2016 року обвинувальний акт повернуто до Золотоніської місцевої прокуратури для усунення недоліків. 30 листопада 2016 року прокурором затверджено новий обвинувальний акт, проте недоліки та протиріччя, на які вказував суд, усунуто не в повному обсязі. Так, не визначено точний час вчинення злочину, натомість вказано часовий проміжок з 16:00 до 19:00, а тому є незрозумілим чи тілесні ушкодження наносилися протягом трьох годин, чи з якимись проміжками часу. Не визначено мотив вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення. При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується нанесення всіх виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, однак відповідно до наявного в матеріалах кримінального провадження висновку додаткової судово-медичної експертизи № 03-01/355/17 від 16 січня 2016 року потерпілий ОСОБА_5 міг отримати певні тілесні ушкодження, перелік яких визначено у висновку експертизи, при падінні з положення стоячи на металевий каток. Разом з тим такі тілесні ушкодження не виключено прокурором з формулювання обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 подане клопотання підтримав. Вказував, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не проводилося взагалі, а тому існує потреба повернути обвинувальний акт.

Прокурор Степанок О.В. проти задоволення клопотання заперечила, вважала, що будь-які підстави для повернення акту відсутні, оскільки він цілком відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а клопотання захисника ОСОБА_4 є надуманим. Такі фактичні обставини як час вчинення злочину, перелік тілесних ушкоджень, тощо не можуть оцінюватися судом на стадії підготовчого судового засідання та повинні встановлюватися на стадії судового розгляду, натомість в обвинувальному акті сформульовано обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним. Зокрема, зазначення в обвинувальному акті часового проміжку, а не конкретного часу, є нормальною практикою.

Представник потерпілої ОСОБА_2 також заперечила проти повернення обвинувального акту. Стверджувала, що неточності та суперечності, на які вказує захисник ОСОБА_4, можливо усунути під час судового розгляду шляхом дослідження доказів і допиту свідків.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обвинувальний акт, суд встановив таке.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд повертає обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у

ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, з-поміж іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому положеннями п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Однак, як вбачається з обвинувального акту, пред’явлене органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України належним чином не сформульоване та містить неточності, які стосуються часу вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 26 квітня 2014 року в період часу з 16:00 до 19:00 наніс численні удари руками та ногами в область голови, тулуба, ребер та інші частини тіла потерпілого ОСОБА_5, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження.

Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Разом з тим з обвинувального акту незрозуміло чи скоєння кримінального правопорушення відбувалося протягом всього часового проміжку з 16:00 до 19:00, чи в якийсь конкретний час у вказаний період.

Зазначені неточності сформульованого обвинувачення, на думку суду, не можуть бути усунуті під час судового розгляду, ані шляхом дослідження письмових доказів, ані під час допиту свідків, а тому унеможливлюють проведення всебічного, повного та об’єктивного судового розгляду кримінального провадження, здійснення повноцінного захисту від пред'явленого обвинувачення, тобто фактично призводять до порушення права обвинуваченого на захист

Суд звертає увагу і на те, що обвинувальний акт вже двічі повертався органу досудового розслідування. В ухвалах Апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2015 року і

21 вересня 2016 року зазначалося про невідповідність обвинувального акту вимогам

п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в тому числі щодо незазначення часу. Однак прокурор при направленні до суду зазначеного обвинувального акту лише формально усунув вказаний недолік, зокрема зазначивши орієнтовний часовий проміжок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, зазначаючи орієнтовний часовий проміжок тривалістю три години замість чітко визначеного часу, прокурор фактично будує обвинувачення на припущеннях, що є неприпустимим.

Формально, на думку суду, прокурором визначено мотив та мету вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Мотив – це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мета – це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягнути особа, що визначає спрямованість діяння. Таким чином мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин, а мета – заради чого, на який результат спрямовано його суспільно небезпечну діяльність.

В ухвалі Апеляційного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року колегія суддів апеляційної інстанції вказує, що зазначення мети по даній категорії злочинів впливає на правильність кваліфікації дій підозрюваної особи.

Разом з тим зі змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також з формулювання обвинувачення, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження «з метою спричинення тілесних ушкоджень». У зв’язку з наведеним формулюванням мети вчинення злочину виникає необхідність чіткого формулювання мотиву його вчинення, а також форми вини. Зокрема, згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Саме за результатами всебічного дослідження перерахованих обставин у їх сукупності орган досудового слідства та прокурор мали визначити мотив та мету вчинення злочину і вказати їх в обвинувальному акті, а не формально підійти до вказаної вимоги процесуального закону.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту, а тому клопотання захисника ОСОБА_4 підлягає до задоволення.

Водночас інші обставини, на які захисник ОСОБА_4 посилається як на підставу для повернення обвинувального акту, зокрема щодо переліку інкримінованих обвинуваченому

ОСОБА_3 нанесених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, суд оцінює критично, оскільки вони стосуються оцінки доказів, що у свою чергу не може надаватися судом на стадії підготовчого судового засідання.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 314, 315, 369-372, КПК України, суд –

у х в а л и в:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12014250150000334, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, – повернути прокурору Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Чубай