Рішення № 71623141, 21.12.2017, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

709/2196/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

за участі секретаря - Дем"яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ревбинці Чорнобаївського району Черкаської області по вул. Богдана Хмельницького,34. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що його дід ОСОБА_1 помер 23 травня 2014 року. Після його смерті право власності на земельну ділянку площею 2,2704 га для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах Ревбинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області оформив ОСОБА_2 Проте інше спадкове майно, а саме вищезазначений будинок з надвірними спорудами батько позивача не бажає оформляти, а тому позивач, як спадкоємець п"ятої черги за відсутності спадкоємців вищої черги, має право на визнання за ним права власності на дане нерухоме майно, яке залишилось після смерті спадкодавця. Позивач вказує, що не може оформити свої спадкові права у зв"язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності померлого на це нерухоме майно.

В судове засідання позивач не з"явився, просив справу розглядати в його відсутність, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач в судове засідання не з "явився, надіслав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити в його відсутність, з позовними вимогами згідний.

Виходячи з приписів ст.128, ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив слухати справу за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Як зазначається вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_3

23 травня 2014 року ОСОБА_3 помер (копія свідоцтва про смерть серія I-СР № 227671 а.с. 6).

Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно:

- будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ревбинці Чорнобаївського району Черкаської області, вул. Богдана Хмельницького, 34. Належність померлому зазначеного майна підтверджується довідкою Ревбинської сільської ради від 24.11.2017 № 221 (а.с. 14).

- земельну ділянку (пай) площею 2,2704 га, кадастровий номер 7125188400:02:000:007, що знаходиться в адміністративних межах Ревбинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та належала померлому згідно державного акту на право приватної власності на землю серія I-ЧР №031156, виданого на підставі рішення Ревбинської сільської ради 21 грудня 2001 року № 2-17. На ім"я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом ( а.с. 12).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З довідки Ревбинської сільської ради від 24.11.2017 року № 222 вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті проживав з дружиною ОСОБА_4, внуком ОСОБА_1 (а.с.13).

З листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 1733-01/16 від 08.12.2017 та доданих документів вбачається, що після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 (а.с.26-27).

Тобто спадщину померлого прийняв спадкоємець першої черги - його син.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 цього Кодексу у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.23 постанови Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскільки у матеріалах справи та в дослідженій судом спадковій справі відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне майно, звернення позивача з позовом про визнання права власності на будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування є передчасним, а тому відсутні правові підстави для його задоволення.

В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв"язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Кваша