Постанова № 71622377, 15.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2300/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ГОТРИ Т.Ю., БИСАГИ Т.Ю.

при секретарі ВОЛОЩУК В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/2300/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області і Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 та Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про визнання прилюдних торгів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18 квітня 2017 року, головуюча суддя Світлик О.М., -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 оскаржила ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18.04.2017, якою вищеназваний позов залишено без розгляду. Сторона вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, крім того, розгляд справи неодноразово відкладався не з вини позивача. Вказуючи, що суд не мав підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України (повторна поспіль неявка позивача, повідомленого про розгляд справи належним чином, у судове засідання за відсутності заяви про розгляд справи без його участі), для залишення позову без розгляду, позивач просить ухвалу скасувати, справу направити до суду для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3, який апеляцію підтримав, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу у відсутність інших учасників процесу, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Ухвалою від 18.04.2017 Ужгородський міськрайонний суд залишив позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України внаслідок повторної неявки в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи (а.с. 106). Із таким судовим рішенням погодитись не можна.

За правилами, встановленими ст. 169 ч. 1 п.п. 1-3, ч. 3 ЦПК України, в редакції, що була чинною на час постановлення оскарженої ухвали, суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання сторони, про яку нема відомостей, що їй вручена судова повістка; першої неявки в судове засідання сторони, оповіщеної у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вона повідомила про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Із цими нормами кореспондуються положення ст. 207 ч. 1 п. 3 указаної редакції ЦПК України.

На час розгляду справи апеляційним судом редакція ЦПК України передбачає в статті 223, зокрема, що: неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1); суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (ч. 2 п.п. 1, 2); у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5).

Згідно зі статтею 257 чинної редакції ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи (ч. 1 п. 3).

Отже, цивільним процесуальним законом можливість залишення позову без розгляду внаслідок неявки позивача в судове засідання пов’язується передусім із належним повідомленням позивача про час і місце розгляду справи, що є обов’язковою умовою законності відповідного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що призначене на 01.02.2017 судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с. 87). Дані про явку (неявку) учасників процесу в це засідання не фіксувалися. У подальшому сторонам направлялися повідомлення про судове засідання, що мало відбутися 28.03.2017 (а.с. 88-93). Однак, 28.03.2017 розгляд справи знову не відбувся внаслідок перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с. 99), дані про явку (неявку) учасників процесу і в це засідання не фіксувалися. Тобто, судові засідання 01.02.2017 і 28.03.2017 не відбулися не внаслідок неявки до суду позивача, а через інші, незалежні від позивача, причини, при цьому, неявка в ці засідання позивача не зафіксована. Наступне судове засідання відбулося 18.04.2017, де з учасників процесу була присутня лише представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4, яка заявила клопотання про залишення позову без розгляду через неявку до суду позивача (а.с. 104-105).

У судовому засіданні 18.04.2017 суд вирішивши клопотання третьої особи залишив позов без розгляду. Однак, на момент прийняття такого процесуального рішення у суду не було даних про належне повідомлення позивача ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи. Наявними в справі письмовими доказами підтверджується, що судова повістка щодо засідання, призначеного на 18.04.2017, була направлена судом ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення 31.03.2017 і лише 03.05.2017 була поштою відправлена назад до суду «за закінченням терміну зберігання», а судом була одержана 05.05.2017 (а.с. 109, 110). Доказів повідомлення про вказане судове засідання представника позивача ОСОБА_3 у справі немає.

Таким чином, у справі відсутні докази щодо наявності в суді першої інстанції на час прийняття оскарженого процесуального рішення даних про повідомлення за правилами, передбаченими ст. 74 ч.ч. 4, 5, 6, ст. 76 ч.ч. 1, 3, 5 ЦПК України у відповідній редакції, позивача про час і місце розгляду справи у судовому засіданні, що відбулося 18.04.2017, а також даних про неявку позивача щонайменше в два попередні судові засідання. З огляду на зміст наявних у справі поштових документів, слід констатувати, що даних про повідомлення позивача відповідно до закону про два останні судові засідання немає.

За таких обставин, у суду не було підстав для застосування положень частини 3 статті 169 ЦПК України та пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України у відповідній редакції цього Кодексу, оскільки відсутні докази щодо повторної поспіль неявки в судове засідання позивача за умови його належного повідомлення про час і місце розгляду справи, факт такої неявки – не встановлений. Вказівка суду в ухвалі від 18.04.2017 про належне повідомлення сторони позивача про час і місце розгляду справи не відповідає дійсним обставинам.

Відтак, апеляцію на підставі ст. 379 ч. 1 п.п. 3, 4 ЦПК України слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18 квітня 2017 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 17 січня 2018 року.

Судді