Постанова № 71621516, 16.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/18/2018(м)

266/1229/17

Головуючий у 1-й інстанції Сараєв І.А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів – Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

за участю секретаря – Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 міського центру зайнятості на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_2 міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю розмірі 6666,94 грн.

28 липня 2017 року представником позивача було надано клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку зі смертю відповідача ОСОБА_3, який помер 13 березня 2017 року, до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадкоємцями спадщини.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2017 року в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі відмовлено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду,ОСОБА_2 міський центр зайнятості подав апеляційну скаргу, та, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2017 року та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що предметом спору є безпідставно отримана допомога по безробіттю, яка відноситься до складу спадщини, та не входить до переліку прав та обов’язків, що нерозривно пов’язані з особою спадкоємця,отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво. Враховуючи, що позивачу на час подання позову не було відомо про смерть боржника ОСОБА_3, та враховуючи вимоги ст. 37 ЦПК України, суд повинен був залучити до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 та зупинити провадження у справі. У свою чергу, підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.6 ч.1 ст. 205 ЦПК України не має.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 міського центру зайнятості – ОСОБА_4, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до ОСОБА_2 міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного. (а.с.8)

Наказом №НТ150803 від 03 серпня 2015 року відповідачу надано статус безробітного та наказом №НТ150804 від 04 серпня 2015 року призначено допомогу по безробіттю. (а.с.15)

Актом № 149 від 08 лютого 2017 року, складеним заступником начальника відділу розслідування страхових випадків встановлено, що ОСОБА_3 при реєстраціях та протягом перебування на обліку як безробітного в ОСОБА_2 міському центрі зайнятості надав паспорт, який обліковується як втрачений. Таким чином, виявлено факт подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітних та призначення матеріального забезпечення, згідно п.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення». (а.с.17)

Згідно довідки ОСОБА_2 міського центру зайнятості № 332 від 08 лютого 2017 року ОСОБА_3 за період з 28 липня 2015 року по 07 лютого 2017 року сплачено матеріальне забезпечення по безробіттю у розмірі 6666,94 грн. (а.с.20)

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 14 березня 2017 року Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер 13 березня 2017 року, актовий запис № 249. (а.с.37)

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що порушений відносно фізичної особи, яка померла, цивільний процес не допускає процесуального правонаступництва та справа підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення ухвали суду).

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю 29 березня 2017 року. Провадження у даній справі відкрито 03 липня 2017 року.

Також установлено, що позов пред'явлено до особи, яка померла 13 березня 2017 року , тобто до звернення ОСОБА_2 міського центру зайнятості до суду із цим позовом.

Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України( у редакції, що діяла на час ухвалення судового рішення) передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З урахуванням того, що відповідач помер, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Зазначений висновок є помилковим, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.

За змістом ст. ст. 46, 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 37 ЦПК України ( у редакції, що діяла на час ухвалення судового рішення) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Аналогічні приписи містяться у статті ст. 55 ЦПК України( у редакції, що діє з 15.12.2017 року).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Оскільки судом установлено, що ОСОБА_2 міський центр зайнятості звернувся до суду з указаним позовом до особи, яка на момент подачі позову померла та позов пред’явлено до відповідача після його смерті, то за життя відповідач не набув процесуальних прав і обов’язків учасника цього судового процесу, у зв’язку з чим такі не набуті за життя процесуальні права і обов’язки не могли перейти до інших осіб.

Цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому ЦПК України, проте процесуальним законом не передбачено право особи пред'являти позов до померлої особи. При цьому ОСОБА_2 міський центр зайнятості не позбавлений можливості пред'явити вимоги до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола і обсягу спадкового майна.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 377 ЦПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255, 374, 377, 381,382 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 міського центру зайнятості задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю – закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 17 січня 2018 року.

Судді Гаврилова Г.Л.

ОСОБА_5

ОСОБА_6