Ухвала суду № 71621364, 15.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/1006/17 Номер провадження 22-ц/786/146/18Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Гальонкін С.А., Триголов М.В.

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2017 року (повний текст рішення складений 03 листопада 2017 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, після неодноразових доповнень заявлених вимог остаточно просив ухвалити рішення яким:

-визнати незаконним та скасувати наказ № 29 від 30.01.2017 року Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства про накладення дисциплінарного стягнення на головного економіста ОСОБА_2;

- визнати незаконним та скасувати наказ № 34 від 10.02.2017 року Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства про накладення дисциплінарного стягнення на головного економіста ОСОБА_2;

- визнати незаконним та скасувати наказ № 24-к від 15.02.2017 року Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства про звільнення ОСОБА_2 з посади головного економіста за систематичне порушення трудової дисципліни згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновити його на посаді головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства;

- стягнути з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28 339,28 грн.;

- стягнути з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства моральну шкоду в сумі 25 000 гривень;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на його користь середній заробіток за один місяць у сумі 3392,00 грн.;

- додатково стягнути з відповідача витрати на лікування в період його непрацездатності в сумі 1 903,58 гривень.

В обґрунтування зазначеного позову посилався на те, що застосовані до нього заходи дисциплінарної відповідальності є безпідставними та надуманими, оскільки він не допускав систематичного невиконання покладених на нього трудовим договором обов’язків, такими діями відповідач заподіяв моральну шкоду, яка була спричинена через тиск керівника, втрати душевного спокою, нормальних життєвих зав’язків, постійному перебуванню у пригніченому та роздратованому стані.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2017 року позов задоволений частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 34 від 10.02.2017 року Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства про накладення дисциплінарного стягнення на головного економіста ОСОБА_2

Визнано незаконним та скасовано наказ № 24-к від 15.02.2017 року Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства про звільнення ОСОБА_2 з посади головного економіста за систематичне порушення трудової дисципліни згідно пункту 3 статті 40 Кодексу Законів про працю України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства з 16.02.2017 року.

Стягнуто з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.02.2017 року по 30.10.2017 року включно в сумі 26 827,34 грн. з урахуванням виплачених сум на посаді головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства.

Стягнуто з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

Вирішено питання судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства та стягнення з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_2 заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 03 листопада 2017 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 30 жовтня 2017 року, а саме в резолютивній частині рішення вказано «Стягнути з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на користь держави судовий збір в сумі 2 560 грн.», замість «Стягнути з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства на користь держави судовий збір у сумі 1 560 грн.»

В апеляційній скарзі Кременчуцьке міжрайонне управління водного господарства посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги перелічені фактичні обставини та письмові докази, якими відповідач заперечував позовні вимоги, звернуто увагу на те, що згідно посадової інструкції позивач мав особисто виконувати доручені йому завданні, проте ухилявся від їх виконання, намагаючись перекласти свою роботу на економіста з праці другої категорії.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 стверджував, що ним у справу надано достатні докази того, що завдання, за невиконання яких його звільнено, були завідомо невиконуваними у строки, які від нього вимагалися керівником Управління. Посилаючись на положення посадових інструкцій (свою і економіста з праці другої категорії) наполягав на тому, що його підлегла (економіст з праці другої категорії) була зобов’язана надавати йому допомогу у виконанні завдань. Позивач також вказував, що у справі є достатні доказами, яким підтверджується упереджене ставлення керівника Управління до нього.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 186-к від 15 грудня 2016 року ОСОБА_2 прийнято на посаду головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства з 16 грудня 2016 року, з окладом згідно штатного розпису (т.1 а.с.13, 52, 87).

Згідно п. 2.1 - 2.20 посадової інструкції головного економіста Кременчуцького міжрайонного управління водних ресурсів головний економіст: виконує комплекс робіт по економічному плануванню, організації і вдосконаленню економічної діяльності управління; складає кошторис доходів і видатків управління; бере участь в розробці і впровадженні заходів по покращенню економічних показників роботи управління; контролює дотримання в підрозділах управління гарантій Галузевої угоди і Колективного договору; з метою матеріального заохочення працівників розробляє і впроваджує форми матеріального загального стимулювання працівників управління; забезпечує контроль за витратами фонду заробітної плати, тарифних ставок та розцінок, посадових окладів, встановлення розрядів працівникам і категорій спеціалістам; складає штатний розпис управління подає на затвердження в Полтавське обласне управління ресурсів; організовує та забезпечує підготовку оперативної, періодичної, відомчої та статистичної звітності по виробничій діяльності, з праці і подання її в належні строки по установлених формах у вищестоящі організації та відповідні органи; організовує систематичне проведення комплексного економічного аналізу і оцінку результатів виробничої діяльності управління; здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів; керує розробкою заходів по використанню внутрішніх резервів, проведення атестації і раціоналізації робочих місць; керує роботою по підвищенню рівня економічних знань робітників і службовців; вирішує питання по впровадженню в практику досягнень економічної науки; розробляє показники і порядок преміювання, організовує підготовку проекту колективного договору та здійснює контроль за його виконанням; організовує та проводить навчання та семінари з економічних питань; дотримується вимог по охороні праці, виробничій санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки, передбачених відповідними інструкціями і правилами; розробляє разом із кадровою службою посадові інструкції працівників економічної служби; готує проекти наказів стосовно роботи служби економіки; реєструє та візує договори в частині взяття бюджетних зобов’язань в межах бюджетних призначень згідно діючого законодавства;організовує проведення розрахунків очікуваного економічного ефекту від впровадження раціоналізаторських пропозицій (т.1 а.с.89).

Відповідно до п. 3.1 вказаної інструкції, головний економіст відповідає за порушення строків подання місячних, квартальних і річних звітів по встановлених формах відповідним органам (т.1 а.с.89 зворот).

25 січня 2017 року начальником відділу економіки Полтавського обласного управління водних ресурсів складена доповідна записка, в якій зазначалось, що економічною службою Кременчуцького міжрайонного управління водних ресурсів за станом на 25 січня 2017 року поданий річний звіт не в повному обсязі, а також 06 січня 2017 року направлено звіт за формою 1-торги Держводагенства України з іншими даними, при цьому без пояснень чи хоч якоїсь супроводжувальної записки про те, що звіт повністю інший. Це призвело до викривлення звітності за формою 1-торги за 2016 рік у Полтавському облводресурсів(т.1 а.с.93).

Дану доповідну записку направлено начальнику Кременчуцького МУВГ.

30 січня 2017 року ОСОБА_2 написано пояснювальну записку, з якої вбачається, що вона складена у присутності трьох чоловік у кабінеті Начальника КМУВГ і ОСОБА_2 пояснював, що звіт зданий невчасно з вини неякісної роботи і неякісних даних складених ОСОБА_3, та відсутності допомоги, та відкритої протидії зі сторони ОСОБА_4 Також вказував, що писав з даного приводу службову записку, яка направлена електронною поштою на адресу КМУВГ (т. 1 а.с.94)

30 січня 2017 року ОСОБА_4 складено доповідну записку про те що ОСОБА_2 не надав їй обґрунтовану інформацію про посадові оклади, згідно штатного розпису для розрахунку заробітної плати і ставить під загрозу нарахування заробітної плати для робітників Кременчуцького КМУВГ. Також вказувала, що головний економіст ОСОБА_2 примушує її оформляти документи в казначейство, складати штатний розпис, заповнювати довідки надані Полтавським обласним управлінням водного господарства, які попередньо за одну добу були надані до термінового виконання головному економісту ОСОБА_2, а також примушує вивчити програму для казначейства, але це не передбачено її посадовою інструкцією (т.1 а.с.96).

30 січня 2017 року головним бухгалтером ОСОБА_5, провідним інженером-гідротехніком ОСОБА_3 також складено доповідні записки, в якій вказували на некомпетентність в роботі ОСОБА_2 (т.1 а.с.97-98).

Наказом начальника Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства № 29 від 30.01.2017 року про дисциплінарне стягнення, головному економісту ОСОБА_2 було оголошено догану. З змісту зазначеного наказу вбачається, що ОСОБА_2 головному економісту Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства оголошено догану за несвоєчасне та неповне подання звітів до Полтавського обласного управління водних ресурсів, що призвело до викривлення звітності в Полтавському обласному управлінні водних ресурсів і станом на 30.01.2017 року звіти не виправленні.

Наказом № 34 від 10 лютого 2017 року начальника Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства «Про дисциплінарне стягнення», головному економісту ОСОБА_2 оголошено догану на підставі того, що 10.02.2017 року ОСОБА_2 не виконав свої посадові обов’язки, а саме: не обрахував погодинно та по кубах калькуляцію на роботу екскаватора Е-652Б та ЕО-321; не вніс в справу Статистична звітність № 02-11 на паперових носіях звіти 4-1-кд, торги, 2В.(т.1 а.с.100-101)

Під час ознайомлення з наказом 15.02.2017 року ОСОБА_2 зазначив на наказі, що «Копію отримав. Не згоден. Зауваження не встиг написати» (т.1 а.с.101).

10 лютого 2017 року провідним бухгалтером ОСОБА_6, головним енергетиком ОСОБА_7 та економістом 2-ї категорії ОСОБА_4 складено акт про те, що ОСОБА_2 10.02.2017 року о 15:20 год. при оголошенні інженером підготовки кадрів ОСОБА_8 змісту наказу від 10.02.2017 року за №34 « Про дисциплінарне стягнення» щодо винесення йому догани відмовився від ознайомлення з наказом під підпис (т.1 а.с.102).

Наказом № 24-к від 15.02.2017 року начальника Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_2 звільнено з посади головного економіста за систематичне порушення трудової дисципліни, яке виразилось в систематичному невиконанні без поважних причин своїх трудових обов’язків, відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.107-108).

З вказаного наказу вбачається, що підставою для звільнення слугувало те, що 15.02.2017 року ОСОБА_2 не виконав свої посадові обов’язки, а саме: не обрахував витрати на визначення вартості подачі 1 куб. м. води по Градизькій зрошувальній системі насосних станцій СА-2, СА-3, СА-4, СА-5; не вніс в справу Статистична звітність № 02-11 на паперових носіях звіти 4-1-кд, торги, 2В (повторне завдання 10.02.2017 року), тому за порушення трудової дисципліни, яке виразилось в систематичному невиконанні без поважних причин своїх посадових обов’язків, а саме: за порушення трудової дисципліни, яке виразилось в непрофесійному виконанні своїх посадових обов’язків, несвоєчасному та неповному подані звітів до Полтавського обласного управління водних ресурсів (наказ від 30.01.2017 року № 29 догана); за порушення трудової дисципліни, яке виразилось у невиконанні своїх посадових обов’язків (наказ від 10.02.2017 року № 34 - догана); за порушення трудової дисципліни, яке виразилось в систематичному о 15.20 при оголошенні інженером підготовки кадрів ОСОБА_9 змісту наказу від 10.02.2017 року № 34 «Про дисциплінарне стягнення» щодо винесення йому догани. Відмовився від ознайомлення з наказом під підпис; невиконання своїх обов’язків 15.02.2017 року ОСОБА_2, головного економіста, звільнено 15.02.2017 року згідно з п.3 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.107-108).

Під час ознайомлення з наказом 15.02.2017 року ОСОБА_2 зазначив на наказі, що «Копію отримав. Не згоден. Зауваження не встиг написати» (т.1 а.с.108 зворот)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було застосовано всупереч вимог чинного законодавства два стягнення догана і звільнення за невиконання одного і тож завдання, а саме за те, що він не вніс в справу Статистична звітність № 02-11 на паперових носіях звіти 4-1-кд, торги, 2В, що є грубим порушення вимог чинного законодавства; надані позивачу робочі завдання потребують значного проміжку часу до кількох днів, а тому виконати їх в день надання ОСОБА_2 не мав можливості; керівником управління ОСОБА_10 не приймались до уваги та не враховувались при винесенні догани 10.02.2017 року та наказу про звільнення скарги від 15.02.2017 року, скарги, рапорти, службові записки подані ОСОБА_2, на його ім’я, щодо невиконання його підлеглою ОСОБА_4 окремих доручень, хоча відповідно до її посадової інструкції, її безпосереднім керівником є головний економіст, вона свою роботу узгоджує з головним економістом і виконує його окремі доручення; доповідні записки інших працівників враховувались при винесенні наказів, що свідчить про упереджене ставлення керівництва управління до позивача, та не може свідчити про повне, об’єктивне, та неупереджене розслідування даних випадків; в наказі про звільнення від 15.02.2017 року міститься посилання на порушення трудової дисципліни зі сторони ОСОБА_2 за відмову від ознайомлення з наказами під підпис, при цьому, суд зазначає, що ознайомлюватися чи не ознайомлюватися з наказом це є право працівника, а не обов’язок; в наказах від 10.02.2017 року та від 15.02.2017 року не з’ясовано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважаються порушення, вчинені працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної та громадської відповідальності, проте порушив її знову.

Статтею 147 КЗпП України передбачено два види дисциплінарних стягнень: догана і звільнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як вбачається зі змісту наказу №42-к від 15 лютого 2017 року, ОСОБА_2 звільнений з роботи за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов’язків, а саме: несвоєчасне і неповне подання звітів до Полтавського обласного управління водних ресурсів і невиконання завдання з обрахування погодинно та по кубах калькуляції на роботу екскаваторів, невнесення в справу Статистична звітність №02-11 на паперових носіях звітів.

При цьому у самому наказі зазначено, що за кожне з перелічених порушень трудової дисципліни ОСОБА_2 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказами №29 від 31 січня 2017 року і №34 від 10 лютого 2017 року.

Отже, висновок суду першої інстанції про незаконність наказу про звільнення є правильним, оскільки всупереч приписам ч.2 ст.149 КЗпП України роботодавець застосував до працівника дисциплінарне стягнення у виді звільнення за порушення, щодо яких вже було вирішено питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до положень ч.4 ст.149 КЗпП України ознайомлення працівником під розписку зі змістом наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності є його (працівника) правом, а не обов’язком, передбаченим законом чи посадовою інструкцією, у зв’язку з чим посилання в наказі №24-к від 15 лютого 2017 року на відмову ОСОБА_2 ознайомитися під розписку з наказом №34 від 10 лютого 2017 року як порушення трудової дисципліни суперечить закону.

В апеляційній скарзі, а також в матеріалах справи відсутні посилання на належні і допустимі докази, зокрема локальні або спеціальні нормативні приписи, які б регламентували порядок, у тому числі і строки виконання робіт з обрахування погодинно та по кубах калькуляції на роботу екскаватора Е-652Б та ЕО-3211, а також внесення в справу Статистична звітність №02-11 на паперових носіях звітів 4-1-кд, торги,2В, тобто відповідачем не доведено, що позивач об’єктивно був спроможний самостійно виконати таке завдання у період часу з 08-30 до 14-30.

Доводи апеляційної скарги про те, що економіст з праці міг виконувати роботу або допомагати головному економісту у виконанні поставлених йому завдань виключно за письмовим наказом начальника Управління не підтверджені належними і допустимими доказами та суперечать положенням посадових інструкцій як економіста з праці другої категорії – п.2.9 і 2.11 (т.1 а.с.88), так і головного економіста – п.2.1, 2.8, 2.9, п.3.1, п.4.1 (т.1 а.с.89 і зворот).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність наказу №34 від 10 лютого 2017 року.

В апеляційній скарзі також відсутні посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції у частині визначення розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача за вимушений прогул, а також розміру моральної шкоди.

Зважаючи на встановлене, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції при вирішенні цього спору виконав вимоги ст.212 ЦПК України та у відповідності до приписів ст.214 ЦПК України (у редакції, що діяла на час ухвалення рішення) у рішенні обґрунтував належним чином свої висновки по суті спору.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує скасування чи зміну судового рішення.

Керуючись ст. 367, п.2 ч.1ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 16.01.2018 року

Головуючий суддя О. А.Лобов

Судді С.А.Гальонкін

ОСОБА_11

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов