Рішення № 71621203, 16.01.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/11607/17

провадження № 2/243/559/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року Слов′янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

При секретарі Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є єдиною спадкоємицею своєї матері ОСОБА_3, яка померла 24.02.2017 року, після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, що розташований за адресою: м. Горлівка, вул. Лесі Українки, 72. У встановлений шестимісячний строк вона не звернулась до нотаріальної контори, з причини того, що з квітня місяця 2014 року на території м. Горлівка проводилась антитерористична операція і нотаріальні контори не працювали. Вважає, що строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини пропустила з поважної причини і просить надати їй додатковий строк подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку (а.с.18). Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 130 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з′явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. про причини неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, була матір’ю ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЯР №606871 (а.с.8).

24.02.2017 року ОСОБА_3 померла у м. Горлівка, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія ІІ-НО №006317 (а.с.11), після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, що розташований за адресою: м. Горлівка, вул. Лесі Українки, 72.

ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.12).

Відповідно до листа державного нотаріусу Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 11.12.2017 року №924/02-14, ОСОБА_1 роз’яснено, що остання пропустила строк для прийняття спадщини, у зв’язку з чим вона має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Однак, позивач у встановлений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини, тобто не прийняла її.

Згідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки вони втратять право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем нерозмірним з її діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Так, у відповідність до Указу президента від 14 квітня 2014 року введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, на території м. Горлівка не в повному обсязі працювали нотаріуси, банки та державні реєстри.

У зв’язку з чим, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Горлівки, він не мав можливості звернутися вчасно до нотаріальної контори, що і стало причиною пропуску строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

У відповідність до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов на тій підставі, що, на думку суду, позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і тому суд визначає позивачу додатковий строк для прийняття спадщини у продовж трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,76-83,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст.ст. 1258, 1264, 1268-1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_3, померлої 24.02.2017 року – 3 (три) місяці, починаючи з дня наступного після набрання рішення законної сили.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Слов’янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_4