Рішення № 71619677, 10.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8034/17

Провадження №2/263/131/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Лапоног Т.Г., за участю представника позивача Єніна О.А., відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Маріупольської міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2, третя особа: Комунальний заклад «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області», про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач виконавчий комітет Маріупольської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, звернувся до суду с позов про відібрання у відповідача ОСОБА_2 дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Відповідач ОСОБА_2 є матір'ю вказаним малолітнім дітям, про що свідчать відповідні свідоцтва про народження, за її заявою малолітні тимчасово влаштовані до Комунального закладу «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» та перебувають у закладі з 27.07.2016 року по теперішній час. За цей час мати не приклала жодних зусиль щодо вирішення соціально-побутових питань, повернення малолітніх до родини, не скористалася допомогою працівників Центрального районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради з метою надання сім'ї різних форм соціальної допомоги в подолані складних життєвих обставин та збереження біологічної родини малолітніх. ОСОБА_2 не має постійного місця проживання та роботи. За інформацією служби у справах дітей Розівської районної державної адміністрації відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але не проживає, умови для проживання, утримання та виховання дітей відсутні. За тимчасовим місцем проживання в м.Маріуполі вона характеризується негативно, фактично не має постійного місця проживання, не створила умов для виховання та проживання дітей. Малолітні діти перебувають на обліку служби у справах дітей Центральної районної адміністрації. 14.06.2017 року на комісії з питань захисту прав дітей Центральної районної адміністрації було прийнято рішення щодо звернення до суду з позовною заявою про доцільність відібрання дітей у ОСОБА_2 та стягнення з неї аліментів на утримання дітей в розмірі ? частини всіх видів заробітку, доходу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, в подальшому просив суд розглянути справу за його відсутності, на підставі наданих доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пославшись на наявність відповідних умов для проживання за місцем реєстрації, але під час з'ясування вказаної обставини перестала з'являтися у судові засідання.

Представник третьої особи Комунального закладу «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» підтримала позовні вимоги, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши в заяві, що відповідач останній раз відвідала дітей у центрі 23.10.2017 року і до теперішнього часу до дітей не приходить, станом їх здоров'я не цікавиться, її місцезнаходження невідоме.

Суд, враховуючи позицію сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України виховання, піклування, забезпечення фізичного, духовного та морального розвитку дитини, забезпечення здобуття нею освіти є прямими обов'язками батьків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, за свідоцтвами про народження: НОМЕР_2, актовий запис про народження №690; НОМЕР_3, актовий запис про народження №84; НОМЕР_4, актовий запис про народження №2388 є матір'ю відповідно малолітнім дітям: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

27.07.2016 року відповідач ОСОБА_2 звернулася із заявою до Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, просила влаштувати її дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Комунального закладу «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» внаслідок складних життєвих обставин.

Згідно наказів служби у справах дітей Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради №16-72, №16-71, №16-70 від 2.08.2016 року, малолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, поставлені на облік, як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають в сім'ї, в якій мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

За інформацією Центрального районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, до центру 13.03.2017 року звернулася ОСОБА_2, повідомила, що переїхала проживати до батьків за адресою: АДРЕСА_1, де має реєстрацію місця проживання. Щодо перевірки цієї інформації, 4.04.2017 року від Розівського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді надійшло повідомлення, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, має негативну характеристику. Станом на 4.05.2017 року ОСОБА_2 до центру більше не зверталась, телефон нею виключено.

Згідно повідомлення від 10.04.2017 року Начальника служби у справах дітей Розівської районної державної адміністрації, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою в с.Солодководне, але не проживає, у будинку проживають дід та бабка, які за станом здоров'я не мають можливості виховувати онуків. Баба хвора після інсульту, лежача, потребує стороннього догляду. Дід пересувається на милицях. Оселя занедбана, бруд, сміття, сморід. Умови для проживання, виховання, навчання малолітніх дітей не створені, що підтверджується відповідним актом.

На запит суду, щодо можливого проживання відповідача ОСОБА_2 в с.Солодководне, служба у справах дітей Розівської районної державної адміністрації листом від 17.11.2017 року повторно повідомила, що ОСОБА_2 в селі не проживає, умови для проживання малолітніх дітей не створені.

За даними Комунального закладу «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» до центру малолітні діти влаштовані з 27.07.2016 року, станом на 5.01.2018 року відповідач ОСОБА_2 відвідала дітей 33 рази, останній раз 23.10.2017 року.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області малолітні діти ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 станом на 4.12.2017 року зареєстрованими/знятими з реєстрації не значяться.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перерахованих у ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України позивач мав право за наявності достатніх підстав на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача. Проте, для з'ясування того, чи є таке втручання у сімейні відносини необхідним та виправдання у демократичному суспільстві, необхідні достатньо переконливі та зважені аргументи на захист інтересів дитини.

Відповідальність батьків за виховання дітей, яка в однаковій мірі покладається як на матір, так і на батька, визначена і в ст. ст.9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 780-ХІІ 27.02.1991 року.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду знайшло своє підтвердження, що відповідач ОСОБА_2 не піклувалася про здоров'я дітей, не забезпечувала їх необхідного харчування і медичного догляду, не виконувала рекомендацій центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, суд приходить до висновку про встановлення факту винної поведінки відносно її ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Частиною 1 ст. 170 СК України закріплено загальні положення про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Так, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У відповідності до вказаного положення відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав можливе лише за наявності підстав, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України, а саме: батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що відповідачка належним чином не виконує свої материнські обов'язки стосовно малолітніх дітей, не займається на належному рівні їх розвитком, вихованням, а тому позовні вимоги слід задовольнити, відібрати від ОСОБА_2 її малолітніх доньок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно ст.ст.180,181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.

Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька) або у твердій грошовій сумі. Оскільки вирішенням питання щодо відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьки не звільняються від свого обов'язку щодо матеріального утримання дітей, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 640 гривень 00 копійок.

Керуючись, ст.ст.12,13,76,81-82,141,247,259,263-265,268,430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву виконавчого комітету Маріупольської міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2, третя особа: Комунальний заклад «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області», про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати від ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки села Остроухов, Подтєлковського району Волгоградскої області (ідентифікаційний код НОМЕР_1), місце реєстрації : АДРЕСА_1, малолітніх доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, без позбавлення її батьківських прав.

Малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити у Комунальному закладі «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки села Остроухов, Подтєлковського району Волгоградскої області (ідентифікаційний код НОМЕР_1), місце реєстрації : АДРЕСА_1, на користь дитячого закладу, якому будуть передані діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 на повне державне забезпечення, аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі до суду позовної заяви, тобто з 4 липня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки села Остроухов, Подтєлковського району Волгоградскої області (ідентифікаційний код НОМЕР_1), місце реєстрації : АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: П.І. Папаценко